Вітаю
Вже все сказано раніше.
Мені сподобалося, лиш вибиває з колії під час читання, псує атмосферу.
Щасти

Дякую за відгук!
Те погане слово виправлю.
Дійсно, не пасує.

Вітаю Авторе!

Оповідання сподобалось. Закінчення теж: складна ситуація (у кожної сторони є свої погляди на речі, які вони не збираються змінювати, та за які готові вбивати та вмирати), треба діяти негайно ( опоненти теж діють і не чекають). Тож я не дивуюсь, що герої ще більше наломали дров.
Зрозуміло, що однозначно вірного рішення у данній ситуації немає. Може в цьому і є родзинка? (моя особиста думка)

Щасти на конкурсі!

Подумав за назвою, що оповідання буде про Небесню Сотню.

Питання, поставлене в кінці оповідання: хто ти такий, щоб забирати чуже життя - сподобалося.

Серед безлічі відповідей на це питання, мені подобається: "Живи сам та давай жити йншим".

Друга справа, що нечасто виходить так, як бажаєш.

*Щиро тішиться у куточку, бо це оповідання - однозначно мій особистий фаворит, і все чекає неділі, щоб дізнатися, хто його написав, щоб почитати ще щось від автора*
Ну не в куточку - фінал, який змушує думати по завершенню оповіді, причому будь-що, відмінне від "що за фігню я зараз прочитав/прочитала?", однозначно сильний фінал. Ну і не впевнена, що герої вчинили "правильно", бо правильних шляхів тут наче й нема, так виглядає. Але з-поміж чинників, що рухали ними, вони, під впливом тиску обставин й власних установок, обрали найсильніший для них особисто. Навряд чи Змієлов убив Лію лише за те, що вона - відьма, він сам, переживши смерть, навряд чи хотів бачити ще одне масове вбиство (адже у дівчини вибору не було, за нею полювали й полювали би в майбутньому). Тому, якби він лишився на її боці, це було би реаліями його усього життя. Та й бачити дівчину, яку кохаєш, вимушеним постійним вбивцею, навряд чи дуже стерпно.
Принаймні, мотивація героя мені здалася саме такою. Авторе, якщо я дофанатазувала за Вас, дайте знати
Ще раз бажаю успіху!

Щиро дякую за відгуки!!
Дуже тішився, читаючи.
Все правильно зрозуміли.
Всіх вас люблю, друзі!
Всім успіху і натхнення!!!

Доброго вечора, шановний авторе!

Тут уже багато чого вам зауважили стосовно проблем з ідеєю, композицією, логікою твору та логікою персонажів, хотілось би зауважити тепер стосовно логіки світу вашого оповідання, або як модно казати "сеттінгу". Ба, я навіть такі слова знаю! Буду по пунктах, щоб не викочувати тут простирадло тексту та не лякати людей.

1. Антураж незрозумілий. Якщо це якась умовна язичницька Київська Русь із пантеоном богів (десь у тексті згадувався Чорнобог), тоді не зрозуміло, що за Мефодії та Данили по селу блукають Якщо це якраз та переломна доба, коли вже у Дніпрі всіх Володимир похрестив, але на капищах старих богів досі непокірні свої ритуали справляють - тоді треба якось на це наголосити. Що потайки там десь шанують Велеса та Перуна, а поруч церкву з дерев'яним хрестом на куполі зводять зодчі зі стольного міста. Ну це до прикладу) Або десь там згадати, що хтось із хрестиком ходить, чи то якийсь диякон чи поп до села завітав чи ще щось, а їх сприймають вороже тощо.

2. Імена. Тут теж, або вже Змієлови, або вже Захарії та Мефодії. Лія - взагалі незрозуміло до чого. Пам'ятайте, імена - це дуже важливий елемент світу, що ви творите. Такими речами зневажати не можна. Коли визначитесь, чи це язичницька доба, чи вже християнська - такі імена і вживайте. Або різні Сивооки, Ягоди та Ратибори, або Петро, Павло та Мефодій. Бо інакше - вінегрет, уже вибачайте.

3. Дуже часто згадується пекло. Яке пекло? Християнське, чи якесь інше? Те ж саме зі словом "святий", десь там за нього око ухопилось у тексті. Хоча може й привиділось, тоді вибачайте Святі, мученики тощо знов таки прийшли з християнством та житіями.

4. Зброя. Ви вже вибачайте, але що то за село таке, де кожен другий із мечем ходить? Меч був зброєю князевих дружинників та найманців-варяг. Селяни не ходили із такою зброєю, бо коштувала вона, як кілька молодих корів із телятком на додачу. Палиці, сокири, вили, коси, можливо списи, але ніяк не мечі.

І це все лише так - пінка зверху знята, бо якщо заглибитись більш серйозно, то проблем у тексті значно більше. З боку логіки та мотивації текст дуже слабкий, хоча мова - гарна. Потенціал є. Працюйте далі та невдовзі помітите, що тексти стають значно кращими. Удачі!

Вітаю суворого критика.
Це не історичний роман про Київську Русь, тому селяни будуть ходити з мечами де їм заманеться.
Успіху навзаєм.

Мої вітання.
Забіг на вогник. Чесно. Читаю тільки там, де гарні відгуки, або суперечливі. У Вас саме такий випадок.
Шкода, що я не голосую, бо не беру участі. Я б Вам сімку поставив.
Щодо попереднього коментатора, то не сильно звертайте увагу. Порада "Працюйте далі та невдовзі помітите, що тексти стають значно кращими." не про Вас.
У Вас і так чудово виходить! Щиро бажаю успіхів на літературній ниві.

Щиро дякую за відгук, Графомане.
Шкода, що не голосуєте. Сімка мені б не завадила.
Приходьте на наступний, будь ласка. Зимою. Новий Рік, ялинка, олів'є, оповідання. Романтика!
Успіху навзаєм!

Вітаю з потраплянням до списку для друку

Щиро дякую, Лано!