Обговорення оповідання ax038 Дракон

Вітаю, Авторе!

Відверто кажучи, якісь суперечливі в мене враження. Пишете ви майстерно тут і думати не варто. Але якось академічно чи що. Складно описати свої відчуття.
Дуже добре вплетені деталі світу в сюжет. Це не виглядає, як пряме пояснення, і не засмічує історію, а повноцінно і ненав’язливо її розкриває. Також хороші описи, як пейзажів, так і подій в цілому.
В продовження теми стилю. Чомусь я до кінця не повірив у ваших персонажів. Вони мені здалися занадто книжковими, а не реалістичними. Але можливо це через малий розмір. Тобто я не встиг їх повноцінно зрозуміти і прикипіти до них. Маленька деталь. Батько якось часто куйовдить волосся дочці)
Взагалі, оповідання безперечно якісне. Просто мені воно по духу не підходить ніби. Такі от справи.

Вітаю, авторе. Я прочитав ваше оповідання.
Моя думка суб'єктивна, а питання помилкові.

Оповідання написане гарно. Читається легко. Є герої, є чудовий опис Титану. Особисто мені, історія сподобалась.

Кілька дрібниць:

Якщо ви використовуєте реальні назви зброї (відомі читачам), то слід зауважувати, що у вашій історії ця зброя має трохи інші характеристики. Справа у тому, що на Титані, де відбуваються події, трохи інші умови (сила тяжіння, атмосферний тиск), тому земна зброя буде діяти інакше. Як вихід: або сказати, що "базука" має якісь відмінні від земних характеристики, або вигадати нову зброю, наприклад, "титановий ракетопуляч". Це не претензія і не критика, просто, роздуми.
Інша проблема у використані назв відомих планет і супутників. Атмосфера Титана насичена азотом і воднем, крім того, випари метану та інших газів, при таких умовах стріляти з "базуки" реактивними снарядами - якось доволі ризиково, чи нє?

Знову ж таки, не претензія, а роздуми. На Титані атмосфера не придатна для життя людей, герої подорожують на старенькому газовозі, по Буферній зоні, там, де колись йшла війна. Чи не логічніше було б уже сидіти в скафандрах, так, про всяк випадок? У екстренній ситіації це б дозволило виграти зайві секунди і зберегти життя. Крім того, на Титані постійні вітри та буревії, а тут все спокійненько і тихо. Це не критика, а роздуми. Просто, взяти якусь невідому планету, або вигадати нову - і більшість питань до логіки та фактажу відпаде.

Згадка про гобітів- це чудово, але прив'язує читата до нашого часу, до нашої реальності. Виходить, що з наших часів, і до часів заселення Титану ніхто так нічого путнього і не написав? Нічого, окрім Толкіна, і для прикладу не можна привести? Сумно.

- діалог стариї знайомих - це чудово, проте для того, аби читач зрозумів усі тонкощі економічної системи, треба більше інформації і часу. У такому короткому варіанті - це лише набір незрозумілих назв компаній. Для чого? І маленьке додаткове питаня: а як вони розмовляли? Через радіозвязок? у конкурентів шоломи налаштовані на одну хвилю? Якщо у них одна хвиля, то як Балдаг не чув Юлю? А якщо різні, то як вони налаштувалися на одну? Детальні деталі...

- як то казали класики: "Deus ex machina". особисто мені такий прийом ніколи не подобався, та це лише моя проблема. Як читачам заходить божественний порятунок без будь-яких причин та наслідків - то і добре. Суб'єктивно, але, на моя думку, подібний прийом перекреслює всі вчинки та характери героїв, і переводить їх до розряду звичайних статистів.

Шановний авторе, мені сподобалося ваше оповідання. Мої зауваження - це лише суб'єктивні та помилкові причіпки.
Дякую за історію.

Дуже миле, але дещо наївне оповідання з хепі ендом. Сприймається як казочка. Є добро, є зло. І добру в критичну мить приходить на порятунок чарівна істота))
Тому якось не природно в творі звучали згадки про компанії, конфлікт між якими так і залишився до кінця не зрозумілим.
І ще Тато і Юля на газовозі качають метан. Тато, чоловік... і тут бац, в кінці твору неочікувано з’являється Володимир))
Удачі!

Дякую за відгук. Дійсно з куйовдінням волосся трохи переборщив

Не згоден. Ми, наприклад, називаємо гарматою і пристрій, що стріляє ядрами і снарядами. В атмосфері Титана гармата ядром би не вистрілила, а от снарядом би вистрілила, тому що в гільзі є кисень. звичайно базука модифікована. У неї, наприклад, снаряд може мати більш витягнуту форму і більш важчим. Але в цілому то буде базука.

Для горіння, вибуху потрібен кисень.

Не знаю. А коли батискаф занурюється на велику глибину люди в ньому сидять в аквалангах?

Справа в тому, що на Титані дійсно є гора Еребор. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0 ... 0%BE%D1%80 (в українській вікіпедії статтю не знайшов). Там ще є гора Дум, Ангмар, Танікветіль та інші.
Дякую за розлогий коментар.

Дякую за коментар

Авторе, дякую за відповідь на коментар.

Гарне оповідання:) цікаво б далі почитати і дізнатися більше про оте чорне щось. Сподобалась неочікувана кінцівка.
Удачі вам!

Дякую за коментар

Моє вітання автору!
Оповідання сподобалося. Але є тільки одне запитання: чому той "дракон" кинувся захищати метановоз "Черепашка" від рейдерів-конкурентів? З симпатії до того дівчиська та його батька?
Успіхів на конкурсі!

Вона зреагувала на струс, коли гармата закріплювалася на поверхні. Істота була розлючена минулими обстрілами, а тепер визначила конкретну причину болючої для неї вібрації.
Дякую за коментар.

Обожнюю Толкіна Оповідання теж сподобалося. Вам вдалося занурити читача(мене )в атмосферу планети. Як казала моя професорка: "Де є діти - там має бути і "happy end"
Успіху в конкурсі!

Дякую

Вітаю, авторе!
Оповідання дуже сподобалось! Атмосферно, гарно написано, і вправні ассоціативні відсилки і на Толкіна, і на сучасну війну. І наявність "дракона" мені здається цілком виправданою. В житті таке трапляється, що в критичній ситуації раптом рятує те, чого зовсім не очікуєш і навіть не підозрюєш про його існування.
Успіху на конкурсі!