Певно, так і є. Приємно, коли тебе розуміють правильно Та, мо', якісь деталі уточнити не завадить.

Щиро дякую, Тетяно! "Супер" - це найприємніший відгук!
Та щодо назви - не знаю... Нічого іншого не спало на думку.

Ідея окупації. Жуки на Фобосі. Ескей та всі, всі, всі...?

Дякую за пропозиції! "...всі, всі, всі..." звучить прикольно. Тре подумати

Цей такий гарний мотивуючий міф вже давно розвінчаний))
Оповідання гарне, читається легко.
Але кінець мене відверто розчарував. Тобто знайшовши розумних, хай хоч маленьких, жучків, люди вирішили не пробувати з ними відверто контактувати (хоча в Петра це на диво легко певною мірою вдалося). Одні запропонували просто покинути Фобос, а інші розчленувати і дослідити? Ну такоє.

Дуже хороше оповідання.
Читалося легко і з задоволенням. Теж було шкода Щоб, але що поробиш, коли навіть серед науковців знаходяться кар'єристи, для яких пізнання стає самоціллю без врахування наслідків.
Удачі на конкурсі!

Дякую за відгук, Іво!

Так, зараз уже відомо, як джмелі літають. Але довго не могли розібратися. А Зоя любить спантеличувати співбесідників.

Про причини докладно пояснюється в тексті. А чи люди готові до такого контакту?
Вам успіхів на конкурсі!

Щиро дякую, Мурррчику!

Саме так. А потім атомні бомби, мутовані коронавіруси та інші чудасії, які невідомо як розгрібати.
Удачі навзаєм!

Вітаю, авторе!
Сподобалось. Єдине, що приховати - не найнадійніший спосіб. Бо рано чи піздно знайдеться той, хто Зої повірить, або дірочками хтось зацікавиться, або вирішать дати Фобосу другий шанс... Заповідник був би надійнішим, як на мене.
Успіхів!

Дякую за відгук, Мавко! Погоджуюся щодо заповідника, це було б найбільш надійно. Питання лише в аргументації, адже доведеться пояснювати, на якій підставі цей заповідник влаштовано. Але, може, герої й тут щось вигадають, вони ж винахідливі. Можливо, варто про це наприкінці теж дечого додати. Подумаю, як.
Успіхів навзаєм!

Вітаю, авторе!
У Вас вийшло чудове оповідання, причому одразу по багатьох аспектах.

Стиль. Чудова, жвава мова, якісна динаміка, цікаве повествування. Добре почуття гумору)) На початку оповідання ("Наприклад, моїй колишній подружці квіти були байдужі. Та коли я їй подарував пістолет…" та інші подібні моменти) я іржав як татаромонгольський кінь (с)

Ідеї. Про розмір (згадалось "Judge me by my size, did you?" магістра Йоди) плюс досить незатасканий сценарій контакту. Не стандартні "боротьба проти інопланетних загарбників", "ми - космічні конкістадори", "таємне правління рептилоїдів", "людина та чужинець - брати навік" (останнє більш характерно для ранньої фантастики) чи навіть більш нетривіальні - занадта чуждість (Солярис), прогресорство (Стругацькі), регресорство (Лук'яненко), обожествлення (Громов) тощо, а більш рідкісний варіант.

Ненав'язливий, але стійкий патріотизм. Спокійна врівноважена позиція "я українець та пишаюсь цим" і повага до своєї спадщини, без потреби щось комусь доводити.

Загальна позитивність атмосфери і загалом те, що психологи називають "високий емоційний тон". Це не тільки про настрій, це ще і про систему цінностей, погляд на світ тощо. В оповіданні я бачу не трагічне, з надривом відчуття людини, у якої відібрали все (як зараз модно), а ситуацію, коли здорова, не пригнічена людина, що задовільнила свої базові потреби, розв'язує задачі більш високого рівня, ніж просто виживання чи уникнення болю.

Власне, це одне з двох оповідань цього конкурсу, які викликали у мене бажання почитати більше фантастики від цього автора. Тож я повторюсь (в тому сенсі, що я писав схоже в іншій темі): авторе, коли потреба в анонімності учасників конкурсу вичерпається, чи не могли б Ви скинути посилання на інші зразки Вашої творчості - в цю тему чи особистим повідомленням? Бо фантастику я читаю регулярно, причому до цього конкурсу я взагалі не знав, що існує якісна україномовна фантастика (крім Макса Кідрука), тож доводиться читати російськомовну. Тож якщо у Вас є ще твори - безкоштовні чи платні, не має значення - буду радий почитати)

Ну і, звісно - успіху на конкурсі!

Щиро дякую за таку високу оцінку, Вітре! Надзвичайно приємно отримувати такі позитівні, докладні та аргументовані відгуки!
Окрема дяка за зацікавлення моєю літ. діяльністю.. Так, ще дещо є. Після завершення конкурсу скину інфу.
Вам теж успіхів!

Дякую, авторе! Чекатиму)

Логічно було б, щоб десантура мала камери, як ото копи. Тоді б і малювати не довелося. Тим паче, в "повному бойовому"

А який взагалі зміст будувати станцію на Фобосі, а не біля нього, поруч? А прошарок вакууму- чудова захисна система, якщо жучки не вміють телепортуватися, то щонайменше їх проникнення буде помічено.
Дочитав.
Цікаво, а чому вони виіршили, що "жучки" апріорно мирні та гуманні? "Технологія означає агресію". Тобто якщо вони вміють оперувати матерією та енергію на заданому рівні, то щось їх до цього штовхнуло. Навряд чи природні виклики всередині Фобосу. Отже - собі подібні. А тупа десантура вирішила приховати наявність такого потенційного агресора від людства... ну чо, розумно. "Оркостан же не нападе..."
Ну тобто комплекс меншовартості тепер перенесено на все людство.
Взагалі - вкрай шкода, що період фантастики де є віра в людство закінчився, тепер модно вважати людину злою, дурною і поганою.

Дякую за відгук і цікаві питання!


Так, логічно. Але коли Петро побачив жуків зблизька, він був у звичайному вбранні. "Повне бойове" з'явилося вже згодом, а тоді вже жуки на очі не втрапляли.

Можливо, шановний коментатор не в курсі, що довкола Фобоса через його певні фізичні характеристики неможливо запустити штучний супутник - той буде розбиватися. Навряд чи має сенс запускати станцію на двигунах, шо корегують орбіту, довкола каменючки довжиною 27 км у найдовшій проекції, бо станція крутитиметься надто швидко, двигунам доведеться майже весь час працювати, а це пальне й гроші. Простіше збудувати станцію на поверхні. Та й так зручніше для досліджень поверхні. Щодо прошарку вакууму - маєте слушність, але станція вже на грунті, тобто отак взяти її й підняти буде важкувато.

Вибачте, але це антропоморфізм. І бачити в усьому незнайомому потенційного агресора - теж. Не виключено, що можуть існувати зовсім інші концепції виживання і співіснування зі світом, які не схожі на людські й не містять агресії та експансії. А технології можуть виникати не лише для війн, але й для зручності. Зокрема, "жучки-скафандри" можуть бути створені насамперед для буріння грунту і пересування всередині щільного реголіту. А вибухові пристрої - теж для пробивання щільних ділянок грунту. Інша справа, що вся будівельна техніка може бути чудово пристосована і для військових потреб.

незрозуміло, до чого тут комплекс меншовартості. Небажання рвати і завойовувати все довкола - це комплекс меншовартості? Дивно. Люди якраз витратили багато часу й роздумів, щоб позбутися оцих тваринно-мавпячих звичок і вигадати гуманізм, який стосується не лише виду гомо сапієнс, а поширюється й на інші живі істоти.

На жаль, у сучасному світі люди роблять чимало такого, що унеможливлює сприймати їх в якості істот, яким можна беззастережно вірити.
Ще раз дякую за цікавий коментар!