Не дуже розумію, що ви маєте на увазі. Мешканці цього світу схожі на нас фізично та психологічно — отже, в них і культура схожа. Зрештою, те, що в них є «револьвери» та «паровози», обумовлене законами фізики та механіки, які в цілому Всесвіті однакові.


Український колорит — це коли всі ходять в шароварах та їдять сало. Тут, начебто, такого немає. А «шинок» — загальновживана назва закладу, де продаються спиртні напої. Вигадувати ж якісь місцеві слова, назви, не має сенсу — це тільки ускладнює читання та засмічує текст. Пригадайте, як у Стругацьких («Важко бути богом») персонажі обговорюють статус закладу: таверна це чи корчма.


Ну, кому як. Моєму героєві тоді було аж ніяк не смішно.


І Вам!

Мені забракло місця, аби детальніше розкрити образи героїв. До того ж, найбільше хотілося описати Дивнолісся, решта виглядала другорядною.



Не хотілося мені писати фентезі.



І Вам!

А я б залюбки почитала!

Ну що... в пана Веллса все незрозуміли приписували "Силі електрики". У 90-х "квантовій енергії". Тепер в моді "темна матерія".

Ну, що ж тут вдієш... Та й конкурс на космічну тематику.


От бачите, який прогрес!

...Кум частенько нісенітниці плете
Густо бреше і вигадує, проте
Проте в нього дуже цінна риса є —
Від науки і життя не відстає!

Павло Глазовий

Теоретичні дослідження непустості кишень зайшли надто далеко...
І у коментаторів, і у автора.

Пропоную всім чесно зізнатись -- коли ви востаннє були в лісі?
Хай навіть і не в дивному, а у простому, пересічному, десь біля великого міста. Де дерева, кущі та ін. колючі й шкрябучі штуки, так само люто зарощують увесь вільний простір, як і у легендарних "пралісах". Де ні пройти, ні пролізти, якщо нема випилюваної постійно дороги.

А до цього, до речі, ви "відпочивали" висячи на гаку. І без одягу. Ймовірно, після згвалтування...

Тоді думка, що коли лізете крізь колючки, тікаєте від ворога, а в кишені мирно теліпається скількисьдесят грам невідь чого -- така думка не виникла би.

Крім, хіба що, випадку, якщо це чудо ворожої техніки мало розмір і вигляд шпильки. Ще й гнучкої і схованої.
Тоді як його могли виявити?
Ляснули по кишенях -- не випирають, не заважають. І що робити? Тікати? Чи досліджувати на молекуляр.рівні?

Значн менше русизмів, аніж в інших творах, але трапляються.
 не задаючи питань
ненаглядну
Як і завжди, сивочолий здоровань Жеврін  - а тут логічна нестиковка. Ми ж його ще не бачили, того Жевріна, звідки нам знати, який він завжди?
Сюжет, на жаль, так собі. Перефентезі-недоНФ.

Отож я і кажу: нащо по кишенях порпатись, коли є важливіші справи.
Може, щось іще додасте — про сюжет, персонажів?


Не все, що видається русизмом, є ним.





Ну, повіримо головному героєві на слово.