Обговорення оповідання av007 Крила

Гарний детектив вийшов. І, хоч злочин розкрито, жаль, що справжній злочинець залишився не покраний.

Дякую, Мартине!

На жаль, все як у житті, коли злочинця не завжди вдається покарати. Можна тільки сподіватися, що карма наздожене вбивцю.

Гарне оповідання, деталі світу яскраві, інтрига цікава. Жаль, кінець настав так несподівано, якийсь він трохи зібганий. І таке враження, що текст з російської недопереклали.
Сподобалось.

Дякую, Курчатко!

Фінал замислювався відкритим, тобто злочин розкрили, та історія закінчилася.

Є трішечки

Дякую!

Вітаю, авторе! Історія сама по собі чудова, але дууууже вже заважала невичитаність перекладу з російської. Спочатку бралася збирати перлини гуглоперекладача, але згодом зрозуміла, що їх надто для мене, хай з тим редактор порається. Але у фінал візьму, бо сподобалось.
Успіхів!

Вітаю, авторе!
Дуже гарна історія! Приємний азійський колорит, жорстокість життя і забобони поряд із романтикою, детективний сюжет, симпатична героїня, вправний опис світу, в якому відбувається дія - начебто побіжними мазками, але картинка вимальовується вельми виразно. Мені це оповідання нагадує китайський живопис-все лаконічно і водночас чітко. І навіть у тексті просліджується ритміка східної поезії. Як на мене, вийшло чудово!
Успіху на конкурсі!

Вітаю, Сновидо!

Каюся, не встигала, бо, як завжди, дедлайн підкрався непомітно

Успіхів навзаєм!

Вітаю, Сокире!

Дякую. Натхнення черпала з в'єтнамських сіл, що існують на воді у човнах, але підняла їх у повітря.

Успіху навзаєм!

Все вже сказали до мене.
Прочитала не відриваючись.
Удачі на конкурсі!

Дякую, Птице!
Дуже приємно, що сподобалося.
Вам теж удачі!

Непоганий детектив у фентезі. Конкурсне обмеження на знаки трохи зрізало фінал, але нічого, читати можна . Будемо раді зустрітися у другому турі.

Доброго вечора!

А я все ж не змогла пройти повз:
"важливий гість" - "поважний",
"приніс невеликий пухирець" - спочатку уявила все як описано, і аж потім зрозуміла, що мова про пляшечку;
"узяла бульбашка" - знову "пляшечка", або "слоїк", "флакончик", можна навіть "шкалик", по об'єму підійде;
"значно поскубала" - наче мені сюди більше проситься "добряче", "серйозно обскубла".

Героїня - одразу видно, що юна і наївна. З обвинуваченнями побігла не до старости, а до гостя. А раптом він би кинувся рятувати свого товариша-помічника, і на цьому хоробрій дівчині кінець?

В цілому ж, оповідання дуже сподобалося, погоджуся з попередніми коментаторами - в кінці воно аж надто швидко обірвалося.

Дякую, авторе! І бажаю успіху.

П.С. А що вони там їдять? І звідки воду беруть?

Вітаю. Що ж, я мабуть надто багато читав/бачив подібних історій, бо мені повітряне селище не здалося чимось надзвичайним. Більше того, окрім питання про харчування від Віри Балацької ще дуже зацікавила висота, на якій вони знаходяться. Бо якщо вона значна, босоніж там не побігаєш. Чи твіст в тому, що насправді всі мутували і геров варто уявляти різнокольоровими сніговими людьми.
Також героїня. Я так розумію, замислювалася безстрашна пацанка, та, більше схоже, що дівчиську просто зайнятися нічим і вона у селищі такою ж дурненькою вважається, бо займається, що в голову влізе.
Також я не зрозумів, чому крила зоставили щурам, а не згодували собакам? Не менш жахливо для мутанта, проте значно практичніше.
Великий щасливий фінал мене здався дуже надуманим, начебто сюжет наштовхнувся на стоп-сигнал і був змушений звернути на дорогу, де всі щасливі, навіть неспіймані вбивці.
Проте, попри всю несправжність світу і героїв, я справді прив'язався та переживав за них. А ще я дуже люблю детективи, особливо ті, які розгадую швидше за сищика (не знаю, правда, це комплімент мені чи шпилька автору. Але тут не заявлявся геній дедукції, що плутає її з індукцією, тому все гаразд). Тому я з величезним задоволенням прочитав це оповідання і ставлю йому заслужену п'ятірку. Успіхів!

Lourens, Віро, Олександре, дякую!

Віро, спасибі за помилки, то я дуже поспішала.
Так, героїня - юна і наївна, десь у тексті було, що що їй тільки сімнадцять.


Вода мабуть дощова, а продукти з островів привозять. Вони - кочівники, як цигани чи бродячі люди, нічого самі не вирощують. І ще, це все фентезі!

Кінцівка вийшла відкритою. Тобто я писала детектив, і він для мене закінчився у мить розуміння, хто злочинець, решта лірика.


Не твіст, але мутували, навіть крила у деяких виросли.

На мою думку, якщо у детективі правильно розкладені докази, то здогадатися можна без пояснень автора.

Ще раз дякую усім за а відгуки!
Успіхів навзаєм!