Luorens33, дякую
Віро, а от і не вгадали писалося одразу українською, але у другому віконечку, на іншому екрані був відкритий текст російською, над яким автов удавав, що працює по роботі тож, мабуть, перелізло. Ще й русизмів купка поперебиралася. Дякувати, що не канцеляризмів, хоч і вони десь де-інде блукають текстом...

Рятуте, туплю, заснути не можу тепер!
Якщо вони містер і місіс Снарфля, то як буде? Бо в мене були такі міркування, що сукупно вони Снарфлі, тож киця Снарфлей. А як не Снарфлей, то чия киця? От були б вони Снарфль, тоді б Снарфлів, а у випадку з я наприкінці як?

Снарфлей - це русизм!
Снарфлів, звісно!

Вітаю. Що ж, дуже миле та добре оповідання, яке зовсім не хочеться сварити незважаючи на численні одруківки. Проте, мабуть, воно краще читається саме в циклі, бо саме-по-собі аж надто хаотичним здалося. Та все ж це гарна історія, яка стане прикрасою будь-яко збірки казок. Заслужена четвірка!

Дякую, Олександре, що завітали.