Вітаю. Що ж, навряд чи скажу щось нове. Текст дуже-дуже брудний і русизми це насправді найменша проблема, бо є більш базові. Пропущені коми, зайві коми, речення починаються з маленько літери. Суцільний жах.
Якщо ж відволіктися від цього для мене твір вийшов... надто жіночим. І не в плані статі геронь, а в сенсі що описи переважають над дією. Загалом, десь дві третини тексту читати було дуже нудно і лише з появою Ганни в мені прокинулася цікавість. От за останню третину, з цікавими ідеями та сценами, а також за те, що попри свою могутність і на відміну від твору №2 Ваші героїні якраз в жодному разі не Мері С'ю, ставлю "4". Хоча, якщо бути об'єктивним, то твір заслугову трійку, та все ж ставлю "4". Успіхів!

Дякую, Віра, за відгук.
Особливо за русизми - бо живучи в суржиковому оточенні, читаючи з дитинства книги на російській мові, мені доводиться користуватися гугл-перекладачем. Це не виправдання але - вибачте.
Дякую за критику - вона необхідна.
Маю надію, що мої наступні оповідання будуть більш українізовані, якщо можна так сказати.

Дякую, Олександре, за витрачений на читання час і відгук.
Згоден - потрібно вчитися.
Про "дію" - так, замало... Виправлюсь наступного разу, хоч "Космос" і не моє але я щось вигадаю...

Ох, Авторе, не знаю, що і сказати... З одного боку, нібито, має бути цікаво (до ознаки мого улюбленого містично-фентезійного є), а з другого - я заплуталася в жіночих персонажах і не дуже впевнена, хто кому ким доводиться...

Дякую, Мавка, за відгук.
Марія Дмитрівна і Ганна - це бабусі Марійки, Іван - син М.Д., Оксана - дочка Ганни.