Та ні, є. Тому що мені важлива не увага читача, а його думка. Я знаю, що твір читається важко і він таким й задумувався. Мені цікавить, що після нього зостається.



Саме так це і працює. Тому що тут є можливість безпосереднього спілкування, тож стосунки "автор-читач" зовсім іншого плану. Я прагну критики, але бажано конкретної.

Вітаю авторе!
Маю до вас претензію: Львів, підбори (високі підбори) і асфальт - це феєрія. Львів і асфальт зустрічаються тільки там, де є автодорога, а львівська бруківка і підбори це речі несумісні з життям, кажу з власного досвіду.
Це все жарти, звичайно.
А щодо тексту - дійсно змішані відчуття.
Але щиро бажаю успіху!

Ну, пощастило що героїня вже нежива А ще вона підвечір сонячні окуляри вдягнула, тож всі претензії до горе-стрільця, який нічого не запідозрив.
Дякую за відгук.

Це просто якийсь хаос. Все вже писали до мене, але повторюсь. Дуже важко відділити теперішнє від минулого. Надто багато персонажів і дуже легко заплутатись хто є хто і кого вбив. А ще мене дуже здивувало, що мисливці так просто відпустили вампірку. Ще й чарівної крові з собою дали, бо вона пообіцяла нікого більше не гамцяти. Круті мисливці на монстрів взяли і повірили їй на слово. Пожаліли? За що? За те, що не вбила членів команди, а лише покалічила? Хоч автор і намагається викликати співчуття до персонажа, але мені її абсолютно не жаль. Так, вона відчуває певне розкаяння, але мені здається, логічніше було б, якби вона понесла хоч якесь покарання.

Так і задумувалося. Мені здавалося, що така подача змусить читача напружити мізки і бути уважнішим, намагаючись у всьому розібратися та примічаючи кожну дрібницю.



Під наглядом сивого двоє дітей, тож бій не в його інтересах. Є гарне прислів'я: "Найкраща битва це та, якої вдалося уникнути". Щодо чарівної крові, то ми знаємо про неї лише зі слів сивого. А от що достеменновідомо, так це те, що у мисливців є отрута проти кровопивць. Хіба не більш ймовірно, що він подарував їй пляшку з чимось на зразок вмісту шприца, який вкололи її братові? Власне, я зоставив це питання без відповіді, щоб читач сам обрав варіант, який йому більше до вподоби.



Щоб жаліти, треба бути в позиції сили, а у мисливців цього немає. Щодо членів команди, то я робив натяки, що минуло багато часу і а)група давно розпалася; б) по відгукам Ганни, вона ж жінка з револьвером, очевидно, що ці мисливці й самі одне одного із задоволенням би прикінчили.



Автор не намагався викликати співчуття, тоді б обійшлися без сцени перекусу перед осліпленням монаха. Мені хотілося, щоб читач зміг побачити ситуацію її очима. Суть не в тому що героїня невинна, а в тому, що вона щира себе такою вважає. Власне знову ж таки Ганна це до кульмінації говорить прямим текстом.
Дякую!

Що таке "звичайна одеська квартира"? Таке враження, що існують загальні стандарти міст щодо квартир. Прикро, що на початку оповідання - й така невдала фраза.

Виникає питання - хто з них "красуня брюнетка", про яку йдеться у першому реченні? Та й далі, скажімо так, "мізансцена", незрозуміло побудована.

Композиційно - сумбурний текст, а ідейно - витончена помста не є тим гачком, який має приваблювати читача, якщо він не збоченець.

Типова. З тих, в яких проживає більше містян. Щодо невдалості: редактори п'ятого каналу якось пропустили, тож претензії їм висловлюйте: https://www.5.ua/regiony/yedynyi-v-ukra ... 63188.html .



Далі стане зрозуміло.



Вже писав вище, що це частина задуму. Мені хотілося, щоб читач ним не насолоджувався, а напружував мізки, розбираючись, що ж відбувається.



А Ви точно до кінця дочитали? Бо сенс взагалі не у помсті, а в понятті вини. Крім того, що до витонченості... Попередні коментатори правильно зауважили, що якраз нею вчинки героїні не відрізняються. Вона планує, але діє імпульсивно, дозволяє захопити себе зненацька, виграє двобій з рудою лише завдяки сліпому везінню і, врешті-решт, розуміє, що не мала права на помсту. Тож тут не погоджуюся.
P.S. І все-таки Ви дочитали? Мене дуже це питання хвилює.

Ніт. Я не дочитала.
А ще вам пощастило, що Віра Балацька попросила дитину читати "Експеримент", а не цей твір.

Та начебто ж лайки немає) Жорстокість та еротика є, проте без перегинів, та й весь вампірський жанр споконвіку тримається на крові та сексі. І під "споконвіку" я маю на увазі навіть не його: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1 ... 0%B0%D0%BD) ,
а його: https://en.wikipedia.org/wiki/The_Vampyre (до речі, чому досі немає української версії?). Тож гадаю початок натякнув би пані Балацькій пошукати щось інше.
А дочитувати будете?

Я продивилась оповідання. Зараз читаю інші. Можливо, повернуся пізніше