Одна зірка. Краще п'ять, звісно. Або сім.
Так, що тут у нас. Молоток для анестезії - в шухляді.
Табличка "Автор - ви геній!" Напис погано видно, бо під шаром пилу.
Йад. Ще йад. Ще... *нюхає* Ні, це коньяк. Чи йад? Добре, пригощу відвідувачів, там розберемося. Скальпель. Усе готово. Де пацієнти?

Чур я буду першим пацієнтом ))

Прийнято!
au019 "Вихід" - № 1

Той,
просто
не можу стриматися
Автор au019 - Птиця
Розгляньте, будьласка, спершу Юлеса Скелу, а потім мого Гната

Юлесе, я вже скучила за тобою.
Навіщо так палитися. Диви. Якщо порахувати смайлики, парні піднести до квадратового степеня, а непарні - до електрода, помножити на нуль і додати часнику, вийде напис прикметником по дробі - Юлес Скела. Це ж просто!
au018 "Гнат Персань на прізвисько Перс" - N'2

Шановна Птице,
Нервую, але… Будь ласка загляньте і до моїх корабликів.
Дякую.

Та не хвилюйтесь, усе буде добре!
Птиця любить кораблики.
au011 "Кораблики з паперу" - N'3

Я десь чув, що Птиця не любить зомбі?
А як щодо "гулів"? А щоб підсолодити, то там є зграйка котиків!
Велике прохання розібрати твір на "запчастини"!
Щиро дякую!

ой, як усі тут у чергу жвавенько стають, можна я буду Наступним?

То Птиця ватних зомбі не любить. А до звичайних ставиться байдуже.
au006 "Зомбі собак не вигулюють" - № 4

П'ятий!
au012 "Наступний" - N'5

au019 "Вихід"

Там у коментарях до твору писали, що начебто забагато зайвих подробиць, що світ розписано докладніше, ніж треба для сюжету. Але мені здається, що це не так. Саме звичайні люди звичайним життям створюють атмосферу цього оповідання - неквапливу, але завдяки цієї неквапливості - переконливу. І вони створюють болотяника. Бо він невід'ємна частина цього світу.
Обожнюю таку фантастику - коли її лише дешиця на тлі майстерно побудованої реальності.
Я два рази перечитала оповідання. Не через те, що чогось не зрозуміла. Просто авторські репліки стосовно болотяника читаються по-іншому, розкривають другий шар. Це як коштовний чай, який потрібно пити проливами, щоразу відчуваючи нові нотки смаку.
Ще хочу звернуть увагу на такий момент.
Це Микола каже про діда, коли ще не знає, хто той насправді.
Договір є договір. Це про те, як жити в ладу зі світом, з природою. Зі хтонню - теж. Є така російська письменниця Дарья Бобилева, в неї дуже талановиті горорні оповідання. Але мені в них щось постійно муляло очі. Доки не зрозуміла, що головна ознака всіх її сюжетів - це жах перед невблаганністю потойбічного, незборимий рубіж різних світів, здатність нелюдських істот шкодити й вбивати тільки тому, що вони - інші.
І дуже приємно вже вкотре було переконатися, що в оповіданнях про українську хтонь цього немає. Так, це серйозні хлоп'ята, але вони, так би мовити, на світлому боці тьмяної сторони. І це чудово!
Удачі на конкурсі!

au018 "Гнат Персань на прізвисько Перс"

Зазвичай такі сюжети здаються штучними, але в автора... в Автора все вийшло.
Проте, поки що текст має одну серйозну ваду. Нема вироку й побажання працювати над собою. Ось як воно з'явиться, можна буде вважати, що це дійсно класне оповідання.
Бажаю удачі на конкурсі!

Дякую, пані професорко!
А раптом я не в підсудній Монохрому групі?
А як ще й до фіналу не потраплю?
Так і не довідаюся, сіромаха, чи вартісну річ нашкарябав

Щодо підсудної - бажаю, щоб ні.
Щодо фіналу - бажаю, щоб так.