Вітаю, авторе 023!
Огра, здається, отримала якусь дивну страву. Мабуть, це молекулярна кухня. Виглядає не дуже, але смак - смак залишається.
1. Название. Никакое. Рассказу в целом подходит. Может, даже чем-то запомнится. Герой, давший название рассказу, впрочем интересный.
2. Перше речення:"Зима настала така м’яка, якої і старі люди не пам’ятали." Гарно, справді гарно, аж дух захоплює. Та й весь перший абзац такий. Мабуть, найгарніший іх усього, що поки що читала на конкурсі. Вмів пан Сенкевич писати, егеж?
3. Рассказ в целом. Читать было не легко, но интересно. Параллели между Бодей и современностью позабавили. Не часто героическую освободительную борьбу украинского народа ((с) школьный учебник истории) называют польским сепаратизмом.
Количество использованных источников достойно школьного реферата или слабенькой курсовой. Жаль, что ссылки не стоят, приходится в Гугл ходить, уточнять, чей текст.
Писать это наверняка было весело. Читать, если не наивной Огре после нескольких лет сна, а кому-то умному, может быть, тоже весело.
4. Післясмак - постомодерн, як він є. Була певна, що він вже не в моді, а ти диви, як воно.
Спасибо, автор!
Здалося, що автор висміював проукраїнську повістку, але певності немає. Бо сама конструкція твору не дає жодного розуміння того, куди хилить автор.