Дякую, Птице!
За "навіяло" - окрема подяка!
Вам також удачі!

Авторе, вітаю! Перше враження від оповідання: карнавал. Така собі вистава, які представляли мандрівні бурсаки часів пана Пательні-Сковороди Загалом, враження позитивне, хоча від цього калейдоскопу під кінець вже почало мигтіти в очах. Окремо хочеться відзначити надзвичайно соковиту мову. це супер!
Загалом враження позитивні, але чи могла б я читати подібні оповіді у "великих дозах" питання. Успіхів на конкурсі!

Вітаю, Доброславо!
Дякую за відгук! Не знаю, чи зміг би я написати подібне у "великих дозах"
Сподіваюсь, 20 кілознаків не стали для Вас "передозом"
Успіхів навзаєм!

Вітаю авторе, загалом мені сподобалось попри велику дозу подій, після повторного перечитання.
Знаєте, це так, як салат. Комусь в салаті більше подобаються огірки, комусь помідори, комусь сир, комусь - курка, іншим - ще щось, а декому - огірки й помідори чи ще щось. Але якщо з інгредієнтами переборщити або будь-що позмішувати, то вийде - несмачно.
Вам вдалось поєднати інгредієнти у відповідних пропорціях, але вийшло приємно, але трохи сухо. Здається ви забули полити олією.
Тобто для оповідання явно забагато подій, а для твору великого за обсягом - достатньо.

Вітаю, авторе!

Навдивовижу, мені сподобалося. Хоча й не люблю такого, коли ГГ з автором балакає напряму, ще з тих часів, коли Громова читав з його Урі Орком (здається, не певен, що ім'я вірне).

Як на мене, тут би зореліт би якось стилізувати. Щось типу космічної чайки якоїсь

Успіхів та наснаги!

Вітаю, Ирій!
Дякую за відгук!
Справа в тім, що з кулінарними експериментами завжди таке:
робиш щось на кшталт модернізованого "Олів'є", а тобі кажуть:
- А чому це в тебе окрошка без квасу?
Успіху!

Вітаю, Фантоме!
Не вперше вже чую: "Зазвичай таке не подобається, але тут - нічого, зайшло!"
Мабуть, експеримент таки вдався!
А зорельот, здається й так достатньо стилізовано -
по-перше, під козацький віз - тогочасний аналог бойової машини піхоти,
по-друге - під махновську тачанку.
Успіху навзаєм!

Кхе, найстрашніший страх кожного автора: що ці чуваки, твої діти, прийдуть і спитають: пошто ти птічку мучів?
А ти їм такий почнеш про мотивації, шлях героя, конфлікти... але ж мучив, харцизяко!
Ну, і добре, що поки що не дійшли! Але вони поруч, ага. І краще їх помучити, ніж приспати.
Втім, вашим сон й не сниться!
Цікава історія, дякую!
Успіху на конкурсі!

Дякую за відгук, Дракотику! Прямо не відповім, але ж я в кінці тексту натякнув, як міг
(відчуваючи шаблюку на горлянці) Радий, що сподобалось!
Навзаєм!