Титул НОВОСТИ ЖУРНАЛЫ И КНИГИ "АРГОНАВТИ ВСЕСВІТУ" О КОНКУРСЕ РБЖ-АЗИМУТ REAL SCIENCE FICTION ФОРУМ ПОИСК
Текущее время: 29.03.2024 02:17

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 18 ]  На страницу Пред.  1, 2
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: au009 Якось увечері, на роздоріжжі
СообщениеДобавлено: 29.10.2020 20:48 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 18.09.2019 17:53
Сообщения: 367
Откуда: Долина Буревісника, там де Море і Сонце
Клас! І як бойовик вдале, й ідейне наповнення.
Я дуже-дуже люблю динамічні оповіді, де "екшон" не замінює зміст.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au009 Якось увечері, на роздоріжжі
СообщениеДобавлено: 30.10.2020 00:50 
Не в сети
Доктор Зло
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 26.07.2011 11:36
Сообщения: 5660
Откуда: Зворотний бік Місяця
Таке враження, що Вік - герой однієї з бічних сюжетних ліній цікавого детектива, вправно написаного - такого, що захоплює й не відпускає. Бо події розгортаються, але ми навіть краєчком ока не можемо зазирнути за лаштунки й побачити, що ж там таке відбувається. Незважаючи на динамічність, на те, що загалом можна уявити, де "наші", а де "їхні" - Вік упродовж усіх цих подій лишається хоч і активним, але спостерігачем чи навіть маріонеткою в руках більш потужних гравців.
Звісно, це не може тягнутися нескінченно, тож автор вдається до прийому, що за класифікацією пані Дракотику називається "а скажіть, професоре..."
[+]
Цитата:
Колись давно загін українських вояків боронив від ворога напівзруйнований аеропорт, за який постійно точилися запеклі бої. Солдати навчилися виживати й навіть перемагати в таких умовах, що це здавалося просто неможливим. За мужність та стійкість захисників прозвали «кіборгами» — звісно, справжніх кіборгів тоді ще не було, навіть керовані протези тільки почали застосовуватись.
Згодом війна закінчилась, але загін «кіборгів» не зник — вояки підтримували зв’язок один із одним. Й навіть намагалися робити щось корисне для оборони. Та високому начальству вони вже були байдужі, а то й небезпечні. Політикам із генералами потрібні бездумні виконавці наказів, чесні та порядні люди їм ні до чого.
Поступово «кіборги» зникли й забулися. Однак це — лише про людське око. Насправді вони утворили таємне братерство вояків, що захищали Батьківщину самотужки, не зважаючи на чиновників і нічого від них не просячи. Для влади вони були «небезпечними радикалами». Для патріотів — взірцем, символом відданості своїй справі. Для іноземних шпигунів та диверсантів — дуже небажаною перепоною. Подеколи — єдиною. Невеликий та незалежний загін професіоналів діяв значно ефективніше, ніж неповороткі державні «органи»
Це дуже цікава ідея, проте її "втрамбовано" у три абзаці наприкінці оповідання, а мало бути не так. Звісно, детективи - достобіса складний жанр, і впоратися з усіма його вимогами важко. Але ж воно того варто. З такою чудовою ідеєю!
Удачі на конкурсі!

_________________
Чому найважче у світі – це переконати птаха, що він вільний?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: au009 Якось увечері, на роздоріжжі
СообщениеДобавлено: 31.10.2020 01:05 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 5
Мавка писал(а):
Клас! І як бойовик вдале, й ідейне наповнення.

Дякую!

Птица Сирин писал(а):
Таке враження, що Вік - герой однієї з бічних сюжетних ліній цікавого детектива, вправно написаного - такого, що захоплює й не відпускає. Бо події розгортаються, але ми навіть краєчком ока не можемо зазирнути за лаштунки й побачити, що ж там таке відбувається. Незважаючи на динамічність, на те, що загалом можна уявити, де "наші", а де "їхні" - Вік упродовж усіх цих подій лишається хоч і активним, але спостерігачем чи навіть маріонеткою в руках більш потужних гравців.

Справа в тому, що для мене головним завданням було — показати звичайну людину під час суворих випробувань. Дійсно, з усієї історії Вік бачить лише невелику частину — але ж так і має бути в реальному житті. Інакше героєм повинен був стати хтось інший, ближчий до «кіборгів». Але тоді Вік відігравав би хіба що епізодичну роль. А цей сюжет передусім про нього.
На такий задум мене надихнуло оповідання Паоло Бачигалупі «Полный карман дхармы». Там головний герой теж багато чого не знає чи не розуміє, але важливе не змагання спецслужб, а саме те, що відбувається з ним.
Ну і, сподіваюся, протягом цих подій Вік хоч трохи еволюціонує, тож наприкінці вже не виглядає «маріонеткою». Як на мене, він діє цілком осмислено.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 18 ]  На страницу Пред.  1, 2

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB