Мавка писал(а):
Клас! І як бойовик вдале, й ідейне наповнення.
Дякую!
Птица Сирин писал(а):
Таке враження, що Вік - герой однієї з бічних сюжетних ліній цікавого детектива, вправно написаного - такого, що захоплює й не відпускає. Бо події розгортаються, але ми навіть краєчком ока не можемо зазирнути за лаштунки й побачити, що ж там таке відбувається. Незважаючи на динамічність, на те, що загалом можна уявити, де "наші", а де "їхні" - Вік упродовж усіх цих подій лишається хоч і активним, але спостерігачем чи навіть маріонеткою в руках більш потужних гравців.
Справа в тому, що для мене головним завданням було — показати звичайну людину під час суворих випробувань. Дійсно, з усієї історії Вік бачить лише невелику частину — але ж так і має бути в реальному житті. Інакше героєм повинен був стати хтось інший, ближчий до «кіборгів». Але тоді Вік відігравав би хіба що епізодичну роль. А цей сюжет передусім про нього.
На такий задум мене надихнуло оповідання Паоло Бачигалупі
«Полный карман дхармы». Там головний герой теж багато чого не знає чи не розуміє, але важливе не змагання спецслужб, а саме те, що відбувається з ним.
Ну і, сподіваюся, протягом цих подій Вік хоч трохи еволюціонує, тож наприкінці вже не виглядає «маріонеткою». Як на мене, він діє цілком осмислено.