РБЖ-Азимут
http://rbg-azimut.com/forum/

au003 Златопілля
http://rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=136&t=3982		 Страница 1 из 2
Автор:  Администратор [ 18.10.2020 17:01 ]
Заголовок сообщения:  au003 Златопілля
Обсуждение рассказа au003 Златопілля
Автор:  Олександр Ігнатенко [ 18.10.2020 21:40 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Вітаю. Ви на конкурс міського фентезі не встигли? Хоча, я б радше на конкурсі горору це оповідання побачив. Загалом, цікава, майстерно написана історія з приємною готичністю і гарним посилом. Можна трохи посваритися на деякі невдалі слова ("похололо" дуже різонуло) і місцями надто шалені стрибки стилю, але історія настільки гарна, що це її не зіпсує. Заслужена "1" і бажаю проходження у другий тур!
Автор:  Автор au003 [ 19.10.2020 14:12 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Олександр Ігнатенко писал(а):
Вітаю. Ви на конкурс міського фентезі не встигли? Хоча, я б радше на конкурсі горору це оповідання побачив. Загалом, цікава, майстерно написана історія з приємною готичністю і гарним посилом. Можна трохи посваритися на деякі невдалі слова ("похололо" дуже різонуло) і місцями надто шалені стрибки стилю, але історія настільки гарна, що це її не зіпсує. Заслужена "1" і бажаю проходження у другий тур!

Дякую, Олександре!
Ні, це не запізнення на попередній конкурс, хоча визнаю, що і на ньому твір був би доречний.
Так, помилки і недоречності трапляються у всіх, визнаю :oops:
Приємно, що твір сподобався!
Дякую, вам теж успіху.
Автор:  Инна [ 19.10.2020 15:50 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Щось я не вірю, що ось так можна усе забути - і місто, і мамку, й братика, навіть у фантастиці. Без амнезії явно не обійшлося. Ще не дуже сподобалося ставлення головного героя до провінції і провінціалів. І описи, особливо у началі занадто характерні, жіночі, не віриться що гг хлопець. Але загальна ідея - гарна!
Автор:  Автор au003 [ 19.10.2020 16:04 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Инна писал(а):
Щось я не вірю, що ось так можна усе забути - і місто, і мамку, й братика, навіть у фантастиці. Без амнезії явно не обійшлося. Ще не дуже сподобалося ставлення головного героя до провінції і провінціалів.


Мені би хотілося вважати, що це свого роду алегорія чи притча, хто зна.
А ставлення до провінції якраз дуже типове - люди, буває, не те що зневажають своє минуле, а прагнуть усе навколо себе спиляти, заасфальтувати і забудувати бетоном. Ну, щоб по-багатому, а не село ото якесь. Зустрічалося мені чимало такого! Це, звісно, бісить :) Та Андрій - головний герой, але ніяк не позитивний персонаж.
Тому це, звісно, гіперболізований образ цілих поколінь - які... ну зробили щось подібне, так. В тисячах міст і сіл України.
Аж раптом своє упіймало їх в пастку і примусило пройти випробування.
Мені захотілося, щоб так і сталося 8) :wink:

Цитата:
І описи, особливо у началі занадто характерні, жіночі, не віриться що гг хлопець.

Я таке завжди кажу, читаючи Жадана! :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: Ото вже "жіночий" текст! А ж, кажуть, це не завадило пану Жадану отримати недавно звання секс-символу культурної еліти :)
та й важко не писати поезію, коли їдеш якоюсь Златопільщиною!

Цитата:
Але загальна ідея - гарна!

Дякую, шановна пані Инно!
Автор:  Балацька Віра [ 20.10.2020 00:52 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Як гарно і атмосферно! Перечитала майже всі роботи зі списку голосування, ця поки що - улюблена. Я в ній просто жила. Авторе, браво!
Автор:  Автор au003 [ 20.10.2020 12:59 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Балацька Віра писал(а):
Як гарно і атмосферно! Перечитала майже всі роботи зі списку голосування, ця поки що - улюблена. Я в ній просто жила. Авторе, браво!

Дякую, пані Віро, дуже приємно!
Мало хто хотів би пожити в Златопіллі, хоча це справді гарне місто :) Вірю, що колись так і стане!
Автор:  Христя Хмиз [ 20.10.2020 13:54 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Вітаю, Авторе!
Гарне оповідання про невідомі місця України.
І моя улюблена містика прекрасно представлена, навіть трохи страшнувато було читати ввечері.
Утім, не дуже вірю в таку дивну амнезію головного героя.
Можливо, варто було згадати про якусь подію в його житті, що могла б до цього призвести. Тоді б все стало на свої місця.
А загалом прекрасне враження.
Успіху!
Автор:  Автор au003 [ 20.10.2020 14:02 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Дякую за відгук, Христе!
Про травматичну подію думки були, навіть дещо було вписано. Але через це змістилися акценти, та й історія виходила про інше. Про травматичне витіснення якесь, чи шо там ще, я не фахівець - а не про стосунки зі своєю брудною, незатишною малою батьківщиною, яку так хочеться забути, бо є Київ, закордони, цілий світ, і там все таке класне. Хоча погоджуюся, що, може, варто було ще подумати і таки знайти вірний сюжетний хід.
Може, Андрій втратив когось ще саме через невлаштованість Златопілля?
Дякую, доредагую це після конкурсу, а поки що буду міркувати!
Успіхів і вам!
Автор:  Блискавка [ 21.10.2020 21:49 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Чудове оповідання! Атмосферне, захоплююче з перших речень. Я наче разом з героєм блукала містом. Ох, скільки, на жаль, в Україні таких забутих Златопіль...
Приєднуюсь до попередніх коментарів, мені також у амнезію героя не віриться. Можна, звичайно, поїхати зі свого міста дитинства і не повертатися, можна забути про своїх рідних. Але ж як герой не пригадав містечко навіть по назві?
Я б цей момент радила допрацювати.
Бажаю успіху!
Автор:  ОГРеса Батьковна [ 23.10.2020 18:50 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Вітаю, авторе 003! :evil:
Для легкої вечері непогано, хоча і затягнуто.

1. Назва. Інтригуюча назва оповідання. Красива назва для міста. Хочеться читати таке оповідання. Правда, очікувала я добру красиву казку, а отримала містику.

2. Перше речення:"Справи зайняли півдня, договір підписали, а потім Андрія пригощали обідом, запитували, як йому Златопілля?" Ну щоб остаточно вбити мою надію на казку. Реалізм буде. І чомусь одразу зрозуміло, що сучасність. А взагалі мені тут не вистачає крапок.

3. Саме оповідання. Вам вдалося передати атмосферу тоскного сну. Не жахів, а саме такого в задушній кімнаті, з якого не вийти. Я до останнього боялася, що зараз герой прокинеться (знаєте ж, що це дурний тон?). Але пояснення мені не вистачило, можливо десь неуважна була. Поїхав, забув.. і? І що? Це брат на нього туман напустив? Чи воно просто сталося, бо сталося, "продвинуте чарівництво" та й годі. Прошу вибачення, якщо пропустила щось.
Окремо мені не подобається ідея. Забути мати та брата - погано, безперечно. Забути маленьке сіре містечко та ніколи не повертатися.. а що в цьому поганого? Якщо людині краще у великому місті, вона не стає гіршою від цього. А ви змусили свого героя відмовитися від життя і перспектив.. заради? Заради маленького містечка, яке застрягло в 90-х?
Ще б якби, як це люблять показувати американці, він нещасним був у великому місті, яке кудись біжить, а повернувся додому і став щасливим. Але ж нічого такого.

4. Післясмак - дякую, що я прокинулася і не залишилася у цьому.

Дякую, авторе! :twisted:
Автор:  Юлес Скела [ 25.10.2020 12:49 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Вітаю, Авторе! :D
А мені от зовсім не муляє така повна амнезія ГГ.
Зрозуміло, що це лише гіпербола, використана Автором,
щоб акцентувати увагу читача на явищі "забуття малої батьківщини".
І сподобався саспенс, без вурдалаків та іншої хтоні,
такий собі цілком побутовий, але від того не менш напружений.
Та й ідея, НМХР, цілком пристойна.
Успіху, Авторе! :D
Навіяло
Автор:  Козачка [ 25.10.2020 14:43 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Мені сподобалось оповідання і не здивувала "амнезія". Якщо без фантастики, то підсвідомість іноді витісняє реальні спогади, якщо вони сильно травмують психіку.
Авторе, бажаю успіху на конкурсі!
Автор:  Птица Сирин [ 28.10.2020 01:06 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Цитата:
Попутка, яку через мережу знайшов Андрій, була стареньким автом, яким кермував лисий дядько Петро в смугастій майці
Лисий дядько! Пасхалочка з пекла.

Цитата:
Вигідне ж розташування: гора, берег. А над горою – вежа з блискучим дахом!
Та це ж...

Цитата:
А ще ятрило холодне відчуття, що на нього хтось дивиться
Моторошне речення. )))

Що незрозуміло?
1. Чому відразу Андрій не поїхав на такси до Києва?
2. Як він міг забути рідне місто? Треба щось додати про травму, амнезію тощо.

Це класичний сюжет "повернення до себе". Але мені в ньому сподобалося інше. Того, що я, на жаль, не бачу навколо себе. Тих людей. Бабці Маші, наприклад. Або хлопців зі страхової з картоплею. Бо занедбаність не страшна, коли навколо така людська теплота. Навіть не зважаючи на те, що таксист відмовився везти його до Києва після аварії.
Цитата:
Та нас тут багато… допоможемо.
Це приємно. :D
Удачі на конкурсі!
Автор:  Автор au003 [ 28.10.2020 01:39 ]
Заголовок сообщения:  Re: au003 Златопілля
Дякую за відгук, Птице!
Так... з амнезією доведеться щось робити, хоча як не хочеться все пояснювати ударом по голові! Надто просто))) Люди самі роблять вибір, у тому-то й справа. Але від читачів надто багато зауважень з цього приводу, тож внесу правки!
Чому відразу Андрій не поїхав на такси до Києва? Бо дуже дорого, а Андрій і так ледь на втрачає роботу на своїй фірмі. Уточню це в правках!

А люди з усіх златопіль так, не злі. Насправді хороші і смішні, хоч часто й такі, як отой водій Шурик. Проте люди часто бачать лише занедбану форму, а не суть речей. Приміром, хочуть знести старі будинки, не помічаючи їхньої історії і цінності. Отак і з загубленими містами, і з загубленими людьми.

Цитата:
Та це ж...

ні, це не Амбер! :lol: :lol: :lol:

Цитата:
Лисий дядько! Пасхалочка з пекла!

В пеклі дідьки! 8)

дякую за відгук! І вам удачі!
Страница 1 из 2 Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
http://www.phpbb.com/