Фантом, во-первых, про википедию был аргумент, что критику не надо самоутверждаться. Мне интересно, откуда вы взяли все остальные смыслы?

Во-вторых, один автор поблагодарил, второй отмахнулся, остальные молчат. Вам-то какое дело, как разобрали их рассказы? Может, авторам такие отзывы полезнее всех? Я всегда такие ценил. Конкретно и по делу. Соглашаться или нет - дело автора. Не нравится критика? Ну так не читайте, в конце концов. Чай не рассказ, оценивать не надо.

В-третьих, я не нашел переходов на личность автора. Комментируется текст, герои, сюжет. А вам не нравится текст комментария не на ваш рассказ - и вы переходите на личность критика.
Как по мне, это перебор. Мягко говоря.

Регалии-шмыгалии...
Спасибо за Макаревича. Эта песня мне не даёт сойти с ума.
... пайду паслушаю ещё раз.

Всегда рад

1. Решта сенсів читається між рядками. НМСД.

2. Власне, мені здавалося, що всі ми хочемо дружньої атмосфери. І, звичайно, розширення аудиторії учасників. На мій погляд, такий тон відгуків аж ніяк не сприяє дружній атмосфері. Тим більше, якщо приходить новий автор і одразу отримує такий відгук. Хтось витримає, хтось ні і більше ніколи не повернеться. Та навіть потенційних авторів, раптом хтось вагається і вирішив просто почитати роботи і відгуки - таке теж може відлякати.

3. Не подобається мені не текст коментаря, а виключно тон. Якісь із прокоментованих Монохромом оповідань я читав і з деякими заувагами згоден, з деякими ні. Що трохи перегнув палицю - тут згоден і можу тільки вибачитися. Не повинен був.

Вот как надо излагать. Сегодня чёрта с два так кто-то сумеет.
... это я о Макаревиче.

Спорно.
В двух плоскостях спорно.
1. Неизвестно, прямой отзыв отпугнёт автора или, напротив, мобилизует на развитие.
2. Что для форума важнее: отпугнуть какую-то часть авторов прямыми отзывами или отпугнуть реального критика, который не боится называть вещи своими именами?

Цур мене, це ж Угрюмий...

Це крутіше за Макара

"Стреляли" (с)

"Крутiше"? Как хорошо, что мы все такие разные.

Догралися зі своїми срачами?
Угрюмого розбудили!
Ну все! Ховайтеся тепер всі!

Ми не боїмося

Да, Панасе. Была такая мысль.
Но послушал Макаревича, и как-то отпустило.

Плюс! Коти чудові, і в живому спілкуванні, до речі, теж

Дякую Фантому за чудову ілюстрацію хамства пані Монохром.
Можливо, кожен сприймає такі речі по-різному. Але насправді це хамство, завуальоване під "продуктивну критику". Продуктивна критика - це, наприклад, Ігнатенко або Птиця Сирин. Вони можуть розібрати твір до кісточок і пояснити усі недоліки об'єктивно і чітко, але ніколи не скочуються до балачок про "вирок", "жах" і "лікувальні грязі" (мається на увазі, для "недолугих авторів", як я розумію).
Треба спілкуватись по-людськи, от і все. пані Монохром почала перша - і отримала те, на що заслужила. Підкреслюю - ВОНА ПОЧАЛА ПЕРША! А не хтось отак (от звірі некультурні!) на неї накинувся. А коли людина таке починає перша - нема чого потім скаржитись за отриману відсіч. Чи вона думала, що вона може вільно хамити, а їй ніхто у відповідь слова не скаже? Дарма.
До речі, згідно з моїм особистим досвідом, терплячість до хамства і спроби його виправдовувати - і є найбільша ознака совковості. Звідти й походить толерантність до того, що толерувати неприпустмо - і через що ми, власне, зараз маємо величезну халепу в державному обсязі. Так, я вважаю, що є речі, які толерувати неприпустимо. Можливо, хтось має іншу думку і вважає, що толерантність мусить бути неосяжною. Це його право. Всі ми різні.
Стосовно моєї начебто "нетерпимості" і "застосування ніг" надам пояснення. Я ніколи не ображаю новачків, навіть якщо вони пишуть не дуже - бо вважаю, що людей треба підтримувати. У цьому можна легко упевнитись, подивившись мої коменти. Але з коментів пані Монохром було одразу видно, що це не новачок. Це досвідчений автор. Але досвідчений автор мусить розуміти, як діє слово. Людина, яка є досвідченим автором і дозволяє собі такі коментарі - це хамка і маніпулятор. Об'єктивно. І так, мій совковий досвід підказує той єдиний засіб, що безвідмовно діє на хамів. Бо надивилась їх свого часу ого-го!
Перепрошую, якщо когось образила.

Мене лише від українських пісень попускає.
А сьогодні паралельно зі срачиком спілкувалася телефоном по роботі й випадково з'їхала на українську:
- Ми зупинилися на другому...
Співрозмовник:
- Чо?

Йой! Калавур! Наш Штірлиць спалився!
Ти з ким розмовляла? З Мюллером чи з Міллером?