З пані Катериною з теплопостачальної компанії.

З радисткою Кет? Фух.
Не переймайся, то теж наша людина, вона при пологах "мамо-матінко" волала
Повертайся на катедру, до справ. А то вже автор au019 зачекався на рецьку

Уточните, пожалуйста, где и как "пані Монохром" перешла на вашу личность? (общалась с вами не по-человечески). Интересуют только цитаты.
Молчание за ответ засчитано не будет (до вашего поста, было бы засчитано).

Ну добре, докину й я.
На одному з перших проектів, де я працювала медичним консультантом, редактор серіалу зробив мені прочухана за - увага! - завелику кількість смайликів в правках! Я-то думала, що це зробить мій текст більш дружнім. Але, на думку реда, це могло (!) бути сприйнято автором як прояв зневаги і зверхності з мого боку. При цьому там була реально погана ситуація з загальною логікою, мотиваціями героїв тощо, тобто речами немедичними, і після мене головний автор проекту 7 (сім) годин пробувала відкоментувати роботу цього автора _чемно_. При цьому мова йшла не про автора-новачка, який боїться жорстких правок. Але це може бути ілюстрацією того, яку корпоративну етику я намагаюся нести - і чого не сприймаю.
Спочатку знайди якусь хорошу, вдалу рису, максимально її виклади, бо людина має розуміти, що зроблено добре, до чого тягнутися, що розвивати. Це - головне! Спокійно зверни увагу на недоліки - це буває важко, але треба прагнути все ж відкидати емоції. Якщо щось обурює, спокійно пояснити, що не так. Обміркуй і порадь, як виправити ці погані риси.
З висоти якогось досвіду, знань тощо - дуже просто зісковзнути у зверхність, повчання.
Але все ж варто триматися подалі від емоцій, образ і, головне, підтримувати дружній інтерфейс.
Якщо критик цього не робить, то це сумно.
Звісно, досвідченого автора це не засмутить, бо всі ми знаємо, що рецензія більше описує критика, ніж об'єкт критики. (Тому мене, визнаю, здивували і стривожили виступи колеги Монохром(а). Але для новачка це може бути важким ударом, і користь висловлених порад він просто не почує. Звісно, це проблема автора. Та й критикам варто прагнути до спокою і дружнього ставлення. Бо все інше відгонить злиттям якогось негативу, що набрався у деяких учасників конкурсу поза ним.

Ну або... ладно, про все інше ми дізнаємося в фіналі, коли відкриється авторство

Щойно Вадим Соколенко надіслав ілюстрацію до оповідання зі збірки міського фентезі. Здається, це чудово відображає ситуацію на форумі. Та ще хочеться просто поділитися чудовим малюнком. Решта ілюстрацій - також неймовірні.

Анна Павленко "У селі нині неспокійно"

От! Я ж кажу, це ти.

Де я, а де міське фентезі?
Тоді "Зоряні війни" - це ти

Так, "Зоряні війни" - це я. Чому не написав в Угадайці?

Відмовчуватись не збираюсь.
Ніякої особистої образи мені пані Монохром не нанесла, бо ми з нею не спілкувались. Зазначу, що переходу на особистості з її боку в коментах не було ніде, бо вона є досвідченим автором і вміє вправно цього уникати Але тон, яким вона коментувала твори інших учасників, виглядав не як критика, а як свідома демотивація авторів, хамство і поливання їх брудом, кажучи по-простому. Вельми красномовні цитати трохи вище виклав Фантом. Мабуть, нема сенсу переганяти весь той великий блок у цей допис.
Звісно, мені можна б було у цій ситуації стати в позицію "моя хата с краю" (як багато хто робить). Але я не люблю хамства. Мені невідомо, хто ті автори, яких отаким тоном розкритикувала пані Монохром. Але мені стало за них прикро. Бо спілкування на форумі завжди було переважно дружнім і конструктивним. І бачити таку зверхність з боку рецензента вкрай неприємно.
Власне, найбільше мене обурив деякий додатковий факт. Спробую процитувати.
(перепрошую за формат цитат, важко їх витягати надто здаля.)
Отже, пані Монохром писала:

Цілком підтримую таку позицію, до речі. Що література мусить бути доброю і повчальною. Але пані Монохром пише таке після того, як вона свідомо (!!!) (бо є досвідченим автором) коментувала твори конкурсантів у відверто знущальному тоні? Вона каже: "Аби персонажі сумували над своїми негативними проявами, а не вихвалялися ними". Тобто, герої не мусять поводитись негативно, а живій людині (досвідченому автору, підкреслюю це!) таке можна робити? Це вже, перепрошую, зветься демагогією і маніпуляцією. І виглядає ще більш огидно.
Власне, це мене й обурило. Судячи з інших дописів, не лише мене.
Ще раз перепрошую, але я не володію мистецтвом дипломатії і демагогії у такій мірі, як деякі інші автори. Кажу так, як я це бачу. Може, хтось інший бачить це під іншим кутом.
Стосовно зауваження, що на форумі потрібні досвідчені рецензенти. Погоджуюсь. Але такий рецензент здатний розігнати всіх авторів, аж надто новачків. Досвідчений лауреат усіляких премій мусить це усвідомлювати, бо має розуміти, який вплив мають на інших людей слова. Якщо досвідчений автор цим свідомо нехтує, то це називається "ницість". До того ж мені здалося, що у критиці пані Монохром переважають не об'єктивні літературні критерії, а її особисті смаки на ті чи інші літературні елементи (штибу "подобається-не подобається"). Не знаю, чи має такий рецензент аж таку велику ціннність.

Спасибо за ответ. Принимается.
Я тоже.
Вы заявили, что "панi Монохром" начала первой. Я попросил вас привести цитату. Вы признали: Вы же только и делаете, что переходите на личности. Ну, а хамство, как мы с вами только выяснили, мы оба не любим.
До конца первого тура вы освобождаетесь от возможности хамить на форуме методом бана.
Если после включения ваше поведение мне вновь покажется неэтичным, будете забанены до конца конкурса или навсегда (по вашему желанию).

Звісно, "хозяин - барин", ми всі на цьому сайті лише гості.
Але загалом вийшло так, що ми щойно зосталися без рецензій пані Сокири (а можливо, й без її оповідань на майбутнє), а без рецензій пані Монохром - ні. Чудово!

Мы остались в твёрдой уверенности, что безнаказанно хамить здесь никто не будет.
Это важнее рецензий и рассказов "пані Сокири" (настоящих, прошедших и будущих).

Пропоную заздалегідь вилучати сторінку 13 у болталці

Шкода Сокиру.
Вирок вважаю несправедливим.
До речі, всі помітили, що після бану коментарі на форумі майже зникли?
Всі сидять рівно на дупі, бояться гніву Угрюмого.
Свободу Анжелі Девіс!