Обсуждение рассказа as034 Дерево бажань

Таке відчуття, що твір прийшов не по адресі. Дещо дитячий, дещо повчальний із нотками дитячої психології. По закінченню залишилися позитивні відчуття.
Good luck

Дякую автору за нагадану атмосферу дитинства. Початок оповідання в класичному стилі: переїзд до нового будинку, де мусить відбуватися щось незвичайне.

Як на мене, зважаючи на обсяг оповідання, епізод, де Дженні просить щоб з нею погралися завеликий і не надто виконує чітку функцію. Наскільки я розумію, важливо було показати, що сестра дратує Денні, але цього епізоду замало щоб читач між подумати що хлопчика настільки дратує сестра, що він готовий її позбутися з допомогою бажать, а це мало б бути важливо, бо тут йдеться про моральний вибір ГГ. Можна було б додати ще кілька епізодів, щоб підсилити почуття. Тут підходящий приклад "Сам удома": ГГ всі дратують і він на емоціях бажає щоб всі зникли.

Найбільший конфуз у мене викликає читацька аудиторія оповідання: для дорослих воно не підходить, бо постійно йдуть перепояснення, яких дорослій людині просто не потрібно:



Для дитини ж ці пояснення будуть просто незрозумілі. Заскладна мова і слова. Ідеї в такому випадку варто подавати простіше через вчинки героїв, а не через напучувальні слова автора. З огляду на тематику "люби сестричку, роби добро, не бажай більше ніж хочеш", я б віднесла оповідання до віку 6+. Тоді дуже важливо дотримуватися відповідної лексики.

Я чомусь була впевнена що дідусь з-за дерева виявиться самим Денні з майбутнього, який втратив сестру через дерево бажань і прийшов попередити малого. Але не так сталося як гадалося, здивували

Дякую за легку і приємну історію!

Погоджуюсь із попередніми коментарями. Оповідання за своєю суттю спрямоване на пропаганду добра. Початок інтригуючий, але завершення хотілося б у дусі Стівена Кінга, тоді б не було враження "дитячого" твору. Або змінити мову на більш просту - й тоді вийде чудова казка для дітей.

Неплохая детская сказка с изюминкой-вывертом в финале. Есть мелкие недочеты, но в целом рассказ оставляет приятное впечатление.

Вітаю, авторе!

Незрозуміло, кого ви вважаєте своєю ЦА. Для дорослих - надто примітивно. Як сюжетно, так і в плані зображення характерів, мотивації, логіки вчинків персонажів. Якщо ж для дітей, то надто важко написано.

Фінальний абзац зайвий взагалі. Еволюцію стосунків ви показали, але вирішили, що мало і ще й констатували це. Не варто на ялинку вішати табличку "ялинка"

Успіхів та наснаги!

Очень много тавтологии в начале рассказа. И постоянно не покидает ощущение, что где-то я это уже читал/видел (ненужное зачеркнуть). Хотя в целом, неплохой сценарий для детской короткометражки. Желаю удачи в конкурсе!

Вітаю. Впізнаю стиль, стикався з роботами автора на конкурсі горору. Тут все краще, адже історія завершена і вона дуже мила, хоча розжовування геть зайве. Але від висловленої ще тоді думки не відмовлюся: дуже схоже на машинний переклад з англійської. Мова геть нежива, а "було" справжнісіньке слово-паразит, з яким навіть не намагаються боротися. На відповідь не розраховую, та все ж успіху!

Казочка, дещо повчальна, проте чарівна - у диво-дерево віриться.

Щось забагато "підлоги країни"
"Кімната хлопчика перебувала"
"Вікно його кімнати виходило"
"Вся порожнеча кімнат"
"У той час, коли діти освоювалися в порожніх місцях" - де?
"малювала квіти на листі"
"Рівно опівночі відбулися зміни у звичайному укладі хлопчика"

Дуже дивні люди. Хлопчик спокійно йде вночі за невідомим голосом. Батьки бачать у сина велосипед і не звертають уваги, звідки він узявся. Незнайома людина приходить і ставить дивні питання, це теж не викликає жодних емоцій.

"З дерева несподівано вистрибнув клоун"
Казковий світ має бути логічним. Чому саме клоун звідки вистрибнув?

Те, що Денні здогадався, як врятувати Дженні, непогано (втім, я теж здогадалася). Але такий вчинок має дорого коштувати. Тобто Денні повинен дещо втратити. Не обов'язково сестру, але щось вагоме.

Оповідання надто дидактичне. Написано, враховуючи стиль, для дітей. Але "мораль" і позиція дорослої людини все одно не приховані.
До того ж, ідея нагадує "Мавпячу лапку" Вільяма Джейкобса. Тут треба дуже постаратися, щоб знайти щось нове.

Удачі на конкурсі!