Обсуждение рассказа as011 Люстра в целофані

Твір вразив. Опис деталей дозволив повністю поглинути у атмосферу. Закінчення було дещо очікуване. Та і призвище головного героя можна було б змінити (з етичних міркувань). Але загалом написано на 5+.

А я не згоден з попереднім коментом.
Лєнін, савецький солдат, чумадан з грошима тощо.
Таке враження, що оповідання "пролежало під сукном" років двадцять.
За вікном 2020 рік.
Шкодую часу, що витратив на прочитання.

Вітаю, авторе!

Хотів абстрагуватися від рядянщини, але зрозумів, що не вийде тоді взагалі нічого сказати. Почну про хороше - атмосфера вдалася. Написано гарно, єдине, що дещо важкувато сприймати текст майже без діалогів.

Тепер про ідейну складову. Буде суцільне НМСД, буду різкуватим, тож одразу вибачайте. Це жах. Нав'язування совкового менталітету в умовах нинішніх реалій - це капець якийсь. Ваш ГГ сам не робить нічого, сидить на попі рівно і чекає чарівника на блакитному вертольоті (закреслено) солдафона на танку. Солдафон йому все дає - ура, життя вдалося! ГГ сам не досяг нічого! Ба більше - він нічого й не намагався зробити заради будь-яких змін у житті. Якби ж то він насмерть бився з конкурентами за останнь пляшку і за кілька років назбирав зданими пляшками певний стартовий капітал, з якого потім розкрутив фірму - так, це було б круто, тут читач би йому співпереживав. А він тупо пробухує знайдене. Вибачте, я (читач) такому герою маю співчувати? Радіти, що йому щось перепало? Ні, не буду.

Вибачайте за емоційність, зачепило. Зі знаком мінус, але то таке...

Успіхів і наснаги!

А мне текст показался очень перегруженным лишними деталями, слишком подробным и скучным. А еще слишком предсказуемым. Скорее не понравился. Но возможно это личное.

Здалося мені, що тут мався на увазі замах на абсурд, але недотягнув автор. Не досяг Вищого Балансу складових доброго абсурду: сатира, чорний гумор, нісенітниця, зміщені з великого на дрібне акценти й ідея, яка, на подив, проглядає крізь цей вінегрет. Трохи забагато уваги дрібним деталям, трохи затягнуті сатиричні моменти - до стану коли вон иперестають бути дотепними, трохи замало нісенітниці, подиву та ідеї...
Тож, задум сподобавлся, а реалізувати можна було би краще, як на мене.

Вітаю. Поставив "1" за оригінальність, але якщо потрапимо у другий тур, знову її отримає. Цікава ідея і мені, навпаки, саме радянські елементи сподобалися, бо минуло довбаних 30 років і час перестати боятися зітлілого трупа. З мінусів: ні про що і автор сам не надто впевнився, хто, що і кому доводить. Безхатьки описані ледь не райськими хіппі (я через "ге" це слово не писатиму, вибачте), аж самому так жити захотілося. На жаль, сьогодні зіткнувся з реальністю біля Деміївки: троє під мостом гризли собачу ногу. Мова у вас дуже смішна і навіть симпатична своєю незграбністю. Також багато русизмів і Ви зовсім не дружите з відмінками. Загалом, можу сказати, що це гарний приклад не доведенного до пуття цікавого концепту.
Успіхів!

Десь 2/3 оповідання - це опис люстри і рутинної праці безхатченка. В те, що колишній безхатько перетворився на мільйонера, не віриться.
Удачі на конкурсі!

Смешанные ощущения. ГГ не веришь. В трансформацию, простите, бомжа в миллионера верится еще меньше. Тем более что его способ мышления, по крайней мере то как он описан, не изменился. Он думал как бомж, поэтому стал таким. Поэтому жил таким. И есть только одна причина, по которой он таким не является в конце рассказа - это его жена. Я думаю, что последовательность его действий была такой: нашёл деньги - нашёл женщину, которая знает, что с ними можно сделать - начал делать то, что она говорит - получил профит. Поэтому выведенная автором в конце мораль кажется притянутой за уши.
Желаю автору творческих успехов и удачи в конкурсе!