Щиро зичу перемоги, авторе!
Щоб саме ви дали наступну тему!
Бо читати казки, коли навколо "ж..а" вже несила!

Щиро дякую, Панасе!
Мабуть, людям таки потрібні казки. Але питання в тому, які саме, з яким сенсом і ідеями.
Бо в нинішніх умовах штучно вигадане казкове зло не йде ні в яке порівняння зі справжнім, яке зовсім поряд. А абстрактний гуманізм нині виглядає поведінкою страусів, що ховають голови в пісок, аби не бачити довколишніх реалій.
Вам успіхів і натхнення!

Вітаю, авторе!

Чудове оповідання. Ще й привнесло ковток свіжого повітря в частині фантприпущення, адже про НАШУ війну пишуть у переважній більшості з містичним елементом (або я просто не читав іншого).

Дрібна заувага: ви двічі повторюєте, що в застінках змарнів, потім це ж саме показуєте. Як на мене, перебір

Успіхів та наснаги!

Вітаю. Що ж, насамперед жанр доволі цікавий, коли на фоні реальних подій відбувається щось надзвичайне. Біда в тому, що зазвичай це коротенькі історії, подібні до сна. Ось погуляв герой за руку з прибульцем по лісу, побачив НЛО в небі, потім воно полетіло, а він підняв рушницю і побіг далі бити нацистів. Інший варіант пряме змішування, наприклад, таке: Sgt. Rock. Але у Вас явно перший випадок: фантастичне і реальне чудово розкладаються на дві окремі та майже самостійні історії, що пов'язані лише кількома моментами.
То що ж йде не так? Головне біда як на мене: історія надто затягнута. Ти немов наче разом з героєм біжиш, потім чекаєш, потім знову щось робишь і ніяк не дочекаєшся, доки все скінчиться. Частково на моє сприйняття наклалися проблеми з сайтом, але й без них це дуже тягуче й нудно. Можливо, такий підхід додає реалізму, але мені здається навіть копання окопів можна описати захопливо та цікаво. Тут же я банально не міг дочекатися завершення.
Інша біда повтори. На відміну від Ванка я політоти якраз не помітив, але розумію чому йому так здалося. Ви чи то з власної неуважності, чи то щоб читач напевне зрозумів, постійно, буквально через кожні кілька абзаців повторюєте одну й ту ж думку. "Наглядачі злі", "Сашка побили дуже сильно", "Прибульці таємничі". І знову, знову, знову... Так, тут Вам ніхто не закине, що "якщо читач не зрозумів, то винен автор", але в мене, як читача, виникає відчуття, що Ви вважаєте мене розумово неповноцінним або глядачем "Телепузиків" (ті теж обожнюють повтори). Себто, так навмисне загострюють увагу саме в пропаганді чи рекламі, коли хочуть щось втюхати.
Політоти все ж немає. Існування катівень визнали в самих "республіках" і навіть ув'язнили відповідальних (звісно, лише тих, хто не встиг злиняти чи сісти у крісло місцевого чинуші). Зробити, щоб Сашка схопили не через фото, а тому що п'яний під під'їздом валявся - от і взагалі безполітичний сюжет. А загалом очікувати об'єктивної оцінки незакінченої війни, ще й від аж ніяк не відстороненого спостерігача вельми наївно.
Підсумовуючи все сказане, мені не сподобалося, тож високу оцінку на жаль поставити не можу. Можливо, іншим разом.
Успіху!

Щиро дякую, Фантоме!

Неочікувано, але приємно таке чути
За зауваження подяка, треба буде передивитись ці моменти.
Успіхів назаєм!

Дякую за розгорнутий відгук, Олександре!

Ви цілком вірно вловили сюжетну канву.

В кожного своє сприйняття. Але ж Ви таки дочитали.

Вас особисто - в жодному разі. Прикро, якщо склалось таке враження. Але люди бувають різні.

І тепер там мир, благодать і дотримання прав людини?

Маєте на увазі, що треба бути відстороненим спостерігачем у власній країні? Дивна думка. Перепрошую, але не можу з нею погодитись.

Люди мають різні вподобання, і в цьому нема нічого дивного.
Успіху на конкурсі!

Бо ж конкурс! Але в інших читачів не буде такого зобов'язання

А хіба десь таке є? Я насправді чекаю повернення Донецької та Луганської областей до складу України, але не те щоб в них було багато приводів цього бажати. Себто, якщо Ви не в курсі, це наша вже не нова поліція не так давно застрелила п'ятирічного (!) хлопчика і заявила, що "зґвалтування затриманої не є перевищенням службових обов'язків". Тому, будьмо чесними, в Україні права людини також не дотримуються і це серйозна проблема, яку треба вирішувати.

Ні, я мав на увазі, що бути відстороненим спостерігачем у власній країні апріорі неможливо. Більше того, навіть просто зацікавлений не зможе дати абсолютно раціональну оцінку. От Ви можете назвати винного у конфлікті Великої Британії та Ірландії? Хоча дуже схоже на нинішню ситуацію у нас, тож відповідь має бути такою ж. Чи все ж ні? А ось нещодавно завершену двацятирічну війну між Ефіопією та Еритреєю оцінити зовсім нескладно, адже стосунки з цими країнами мінімальні і вони ніяк не впливають на Україну.

Примус інколи - корисна штука!

Як чекаєте? У форматі "ракової пухлини"? За принципом "тамженашилюди" ?Нам мало того, про що Ви пишете нижче:

- і Ви хочете, щоб це все збільшилось в рази? Ну-ну!

Тепер, перепрошую, розумію Вашу думку ще менше. Маєте на увазі, що якщо людина знаходиться всередині подій і не може дати їм безпристрастну оцінку, то про ці події не варто писати і говорити? Дуже, дуже дивно!

Написано мастерски, словарный запас у автора большой. Погружаешься в рассказ с головой. Но, честно, я не поняла смысла рассказа. Но, побегали они за колобком, а что дальше?

Може, варто додати епізод, де Колобок чи Дракон теж наражаються на небезпеку. Бо в сепарів теж можуть бути "фахівці", які знаються на прибульцях або потойбічному. І Дракон мусить обрати - чию саме допомогу прийняти, чиїй сторони.

Дякую за відгук, Філіне!
Приємно, що сподобалось.
Щодо сенсу всієї біганини: Дракони забрали з Землі загубленого Колобка, не давши йому похарчуватись в якомусь ядерному реакторі і вчинити другий Чорнобиль. Бо в іншому варіанті на планеті з’явилися б дорослі співплемінники цієї істотки, які дуже радіоактивні і здатні вчинити водночас десяток Чорнобилів (у тексті про це згадується). Тобто, Дракони запобігли страшенній екологічній катастрофі з масовими жертвами. Сашко опинився в цій історії випадково, але, допомагаючи Драконам, отримав натомість допомогу у вирішенні власних проблем – тобто, можливість дістатись до вільної території. Так звана «гра з доданою сумою» – коли розумні істоти співпрацюють, у виграші лишаються всі.
Успіху!

Дякую за увагу до оповідання, Птице!
Насправді приблизно такий розвиток подій і планувався, але через обмеження в обсязі не вписався, і сюжет вийшов трохи спрощеним. Хотілося б зробити його менш однолінійним, але важко уявити, куди все це вмостити.
Цікава ідея щодо обирання Драконами тієї чи іншої сторони. Але вони, власне, вирішують на Землі власні проблеми і уникають зайвого втручання у справи «аборигенів» (десь так само, як вічно «стурбовані» міжнародні організації). Хоча при цьому Дракони - мудрі істоти, які до того ж добре знаються на війнах і чудово відрізняють агресора від того, хто захищається. Тому хоч і ретельно зберігають нейтралітет, у творі помітно, на чиєму боці їхня симпатія.
У творі є згадка, що Дракони відвідують Землю регулярно. І, можливо, Сашко ще колись їх рятуватиме.

Та начебто час коли "всякому місту свій звичай і права" ми вже переросли ще у XVIII-ому сторіччі. До того ж, а яка Ваша альтернатива? Нехай і далі зі Сходу повертаються в труні? Бо відкуплятися життями тих, хто в 2014-ому ще до школи ходив доволі мерзенно.

Тепер, перепрошую, розумію Вашу думку ще менше. Маєте на увазі, що якщо людина знаходиться всередині подій і не може дати їм безпристрастну оцінку, то про ці події не варто писати і говорити? Дуже, дуже дивно! [/quote]
Ні, треба, але тоді не варто дивуватися, якщо хтось на зразок Ванка з нею не погоджується. До того ж, відсилаючи до моїх слів, вище, не викривляйте правду. Ви не всередині подій, а в тилу однієї зі сторін конфлікту. Правильної сторони, на мою особисту думку, та в данному контексті це мало, що змінює.

Краще не озвучуватиму, бо вона Вам не сподобається. А сперечатися на цю тему не бачу сенсу.

Анітрохи не дивуюсь. Люди мають різні погляди.

Вираз "всередині подій" був використаний фігурально. Але стосовно тилу: добре гратись в абстрактний гуманізм, знаходячись за тисячу кілометрів від місця подій. А з безпосередньої близкості все це виглядає трохи інакше. Навіть не трохи, а значно інакше.