Обсуждение рассказа aq031 Присмак імли

Вітаю, авторе!
Гарно створюєте атмосферу. Кілька разів сама озирнулася, чи ніхто за мною часом не спостерігає. Коли водій вивів дітей із автобуса - волосся стало дибки.
Радію, що все ж обійшлося.
Трохи мені не вистачило натяків на причини й сутність почвар. Чого для чого. Розумію, що це не завжди має бути в творі.
Ще занадто невловима грань вийшла між реальністю і мареннями, можливо накликаними туманом.

Песиголовцеві так і не вдалося впіймати хлопця, в що, чесно кажучи, слабо віриться - хіба що туман заважав і їй.

Якщо в цьому лісі таке водиться, то мають бути зниклі люди. А якщо щось би було - то дітей не возили б.
З іншого боку якщо нічого не траплялося - то потвори безобідні) - тільки полякають.
Та ви не зважайте. Я взагалі до містики і жахів далека.
Читається легко.
Дитяча психологія достовірно передана.
Текст динамічний.
Удачі на конкурсі.

Вітаю, авторе!

Підліткове оповідання. Оцінювати горор це чи ні - важко, адже я точно випадаю з ЦА З моєї точки зору - ні. А от будь я підлітком - напевно відчув би страх. Як на мене, дещо затягнутий вступ. І момент, де ГГ стрибає з дерева, а потім хапається за гілку і повисає на ній - а як в нього плечові суглоби витримали таке навантаження? Висота ж була чимала.

Успіхів!