Титул НОВОСТИ ЖУРНАЛЫ И КНИГИ "АРГОНАВТИ ВСЕСВІТУ" О КОНКУРСЕ РБЖ-АЗИМУТ REAL SCIENCE FICTION ФОРУМ ПОИСК
Текущее время: 29.03.2024 05:07

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 20 ]  На страницу 1, 2  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 22.03.2020 18:06 
Не в сети
Site Admin

Зарегистрирован: 08.01.2007 11:46
Сообщения: 4111
Откуда: admin @ rbg-azimut.com
Обсуждение рассказа aq021 Бездушні


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 22.03.2020 20:29 
Не в сети
Искатель приключений
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11.01.2019 07:16
Сообщения: 17
Гарне оповідання, головні жахи в якому, мабуть, ще попереду - не хотів би я зустрітися з ГГ.
Сподобалося.
Успіхів на конкурсі.

_________________
Заговори, щоб я тебе побачив...


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 23.03.2020 00:06 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 9
Так, краще не мати справ з бездушними)
Дякую за відгук та побажання.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 24.03.2020 23:02 
Не в сети
Домовой
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 06.07.2014 13:14
Сообщения: 579
Вітаю, авторе!

Історія сподобалася, проте знову ж горор тут і поруч не стояв, навіть на цвинтарі :D Насторожило, що всі у Лесі питають, чи вона не онука Степана. В селі, у якому всі одне одного знають, в курсі, що дружина померла, а з дітей тільки син. Нелогічно якось. До того ж, наштовхує на думки про окрему сюжетну лінію.

Бездушні. Тут якась прогалина у фантелементі. Ок, вони можуть вселитися в людину, витіснити душу. Нехай, прийнятно. Що далі відбувається з такою людиною? Стає лихою. Згоден. На прикладі Богдана бачимо, що якоїсь свободи волі і вибору у людини не лишається. То чому ж вони тоді шукали туристів для переселення, коли можна вселитися в місцевого і змусити його виїхати? Чому, вселившись у місцевого, лишалися на місці? Через те, що не хотіли відрізнятися? Так все ж одно всі знали і бачили.

Успіхів!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 25.03.2020 15:38 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 9
Дякую за такий детальний відгук!

Щодо горору, можливо) Не мій жанр, вперше себе пробую :?

Щодо Лесі. Тут мається на увазі ситуація, що діти Степана переїхали в Київ (до речі про сина або про кількість дітей нічого не сказано), у дітей там же в Києві могли з'явились онуки (їх кількість нам теж не відома, але один з них Андрій). А в селі знають тільки те, що там відбувається, тож пам'ятають Андрія, бо його привозили на канікули до дідуся в дитинстві, як часто буває в таких ситуаціях. Тож може і Леся онука когось з дітей, яку просто не возили в село в дитинстві. Мабуть, треба було більше про це сказати, але здалося, що це не важливо.

Щодо бездушних. Можу лише описати свій задум, бо тепер розумію, що, мабуть, не дуже вдало все показано. Бездушні створюють деякий симбіоз з особистістю господаря тіла, підсилюючи його природні амбіції і спонукаючи йти до них "по трупах". Тому вони не вселяються в будь-кого, а підбирають людину з потрібними їм якостями і прагненнями. Бездушні теж різні, як і люди, якими вони колись були. Наприклад, бездушний Богдана допоміг йому реалізувати сексуальні амбіції, а сам насолоджувався результатом, веселим життям, де все можна. Але коли з'явилась Леся і пішла на цвинтар, її придивився собі більш амбітний бездушний, який заради володіння її тілом навіть випхав колегу з тіла Богдана. А тоді підсиливши його хіть до Лесі, перескочив у її тіло.
Щодо конспірації бездушних, то вони спочатку не ховались і про них всі знали, але те погано для них скінчилось, тому вони стали обачнішими. Іноді вони дають трохи більше волі господарю і ті поводять себе як звичайні люди, а іноді беруть все в свої руки. Наприклад, Богдан допомагає щось полагодити сусідові, як гарний хлопець, але коли виникає цікавість до Лесі, починає змінюватись на гірше. Але знову ж таки, ну гуляє собі хлопець і гуляє, навіть, дід його не підозрював.
Але я розумію, що все це мало бути в тексті оповідання, а не в поясненнях! :D

Дякую за побажання, буду вдосконалюватись! :wink:


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 25.03.2020 18:33 
Не в сети
Домовой
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 14.04.2015 13:59
Сообщения: 851
Оповідання написано добре. Досить грунтовно показаний історичний контекст історії. Загалом читалось легко, героїні співпереживаєш. Але залишилося дуже багато запитань. Наприклад, чому той дід Степан, як мінімум не розповів своєму онукові, що з Лесею сталась невиправна біда і її варто... ізолювати? Та і взагалі, як чоловік відпустив свою дружину у таке небезпечне місце, адже він мусив знати про всі ті страшні справи, як ніхто інший (в нього ж бабуся загинула, при дивних обставинах). Складається враження, що Андрій умисно відіслав Лесю підчипити бездушності, бо вона вже набридла йому зі своїми виступами на захист дерев та іншою неприбутковою громадською діяльністю...

_________________
Под маской добра часто прячется зло: никому не верь! Даже этому совету!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 25.03.2020 20:01 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 9
Відповідаю на запитання.

Там може не дуже вдало про це сказано, але дід Степан вирішив, що встиг вчасно і не помітив підміни в Лесі. Він заглядав їй в очі, але бездушний спеціально не проявляв себе.
Чоловік Лесі народився в Києві і був в селі тільки в дитинстві на канікулах. Дивні обставини смерті бабусі знали лише односельчани, він присутній при них не був. Версія, яку знав Андрій, що бабуся мала слабке серце, він так Лесі про це і розказував. Може і йому розповідали історії про бездушних, але ж то було дитинство.
Версія про Андрія неочікувана і вартує окремого оповідання :D , але автор так не задумував)

Дякую за відгук!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 28.03.2020 23:31 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 17.03.2020 20:28
Сообщения: 18
Один з тих прикладів коли автор не відповідально відноситься до роботи. Потрібно більше ралізму, історія УПА, німці, ЧА - наче дитяча фантазія. Пішли в одне село, прийшли ті, потім ті. Тих засипали, тих лишили і таке інше. Село бомбардували посеред лісу, навіщо його бомбити? Таке враження, що ви надивилися кіна про війну і втулили його адаптуваавшм під шкільну програму.


Шановний авторе БендерБей!
Пропоную вам уважніше ставитися до авторів.
З повагою, ваша Птиця.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 29.03.2020 01:20 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 9
БендерБей, дуже дивно читати подібний коментар!
Особливо враховуючи, що автор надихався історіями родичів, що жили на тій території і були в радянських концтаборах за патріотичну позицію.

БендерБей писал(а):
Потрібно більше ралізму, історія УПА, німці, ЧА - наче дитяча фантазія. Пішли в одне село, прийшли ті, потім ті. Тих засипали, тих лишили і таке інше.

Судячи з коментаря, ваш реалізм взятий з голлівудських фільмів і ви небагато знаєте про справжні події того часу в Західній Україні.

БендерБей писал(а):
Село бомбардували посеред лісу, навіщо його бомбити?

Ніде не сказано, що село посеред лісу, хоча на Волині лісів багато і саме там копали землянки партизани і місцеве населення.

БендерБей писал(а):
Таке враження, що ви надивилися кіна про війну і втулили його адаптувавши під шкільну програму.

Я не поціновувач кіно про війну і, на відміну від коментатора, не маю ніякого відношення до школи і не знаю її програми.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 29.03.2020 02:30 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 08.01.2020 18:39
Сообщения: 326
БендерБей писал(а):
Село бомбардували посеред лісу, навіщо його бомбити? Таке враження, що ви надивилися кіна про війну і втулили його адаптуваавшм під шкільну програму.


Авіаудар по запиту, щоб знищити, або бодай сполохати партизанів. Звісно, витратно, але використовувався. Німці просто не мали напалму і тому не могли просто випалювати ліси з усім живим, як американці у В'єтнамі. Принаймні, не в таких масштабах. А про "ті прийшли, ті пішли", то це як раз найправдоподібніше, досить банально зазирнути до хронік, щоб побачити, що навіть окрема хата іноді міняла власників по кілька разів на день. Війна нестабільна, особливо в густих лісах, це тільки на мапі чітко і однозначно видно, хто перемагає.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 29.03.2020 02:43 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 08.01.2020 18:39
Сообщения: 326
Гарне оповідання. Не найкраще на конкурсі, але гарне. З мінусів:
- Деякі слова різали око і, можливо, варто було підібрати інше. Але це вже питання смаку;
- Як Ви й самі підмітили, пояснення мали бути в тексті, а не в коментарях, при чому не подані в лоб. Втім, це теж не критично;
- Пояснення діда можна було б прийняти, якби він не пояснив аж надто багато. Гадаю, має сенс розділити його слова між ним, Богданом та продавчинею, а то виходить: похід на цвинтар, перший переляк і шпальта експозиції. А ось ідея змусити героїню сумніватися в ньому чудова, за це хвалю;
- Трохи незрозуміло з розміром села. Якщо там десяток хат і одна вулиця, то звідки крамниця, клуб і скільки в того Богдана може бути дівчат? Три? П'ять? Але прийнявши, що воно все ж дещо більше і героїня гіперболізує, ця претензія теж відпадає.
Але загалом враження приємні. Бездушні, нехай і не оригінальні, втілені чудово. Оповідь динамічна і, нехай це не сприяє нагнітанню страху, моторошне відчуття у вразливих натур може викликати. Персонажі колоритні та яскраво прописані. Можливо, як і "Останньому Чугайстру" не завадило б трохи більше описів природи, бо поки що "Поріддя" тільки поріддя змогла порадувати дійсно колоритними лісами. Взагалі ж, "Бездушні", як на мене, цілком заслуговують місця у горор-збірці.
Успіхів!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 30.03.2020 00:31 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 9
Олександр Ігнатенко, дякую за детальний відгук!

Щодо слів, то тут, мабуть, треба конкретно дивитись. Сподіваюсь лише, що це не завадило вашому читанню.
Щодо пояснень діда гарна ідея, візьму до уваги на майбутнє.
Щодо села, то героїня гіперболізує з розміром, мабуть, порівнює з Києвом))

Тішуся, що вам сподобалось і дякую за побажання! :D


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 30.03.2020 13:56 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11.01.2019 11:27
Сообщения: 423
Откуда: Київ
Вітаю, авторе!
Як на мене, то трошки недотиснули.
Дід мав померти у битві з тим самим Богданом чи іншим бездушним.
А дівчину мав врятувати її чоловік. І лише потім би виявилося, що бездушний вже в ній.
Щиро бажаю успіху на конкурсі і наснаги в творчості!

_________________
- Світ став замалим, Джек.
- Світ такий самий. Щастя в ньому менше.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 30.03.2020 16:06 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 9
Вітаю, Панасе!

Це цікавий погляд, було б більше екшену і горорності, але тоді мав би бути трохи інший сюжет.
Тут же, у бездушних своя мета. Вони хочуть заволодіти тілом не наробивши галасу. Крім того, в Богдані вже не було бездушного.
Якби дівчину врятував її чоловік, то це було б романтично) але тут інша задумка.

Дякую за цікавий відгук та щирі побажання! :D


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq021 Бездушні
СообщениеДобавлено: 01.04.2020 16:46 
Не в сети
Доктор Зло
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 26.07.2011 11:36
Сообщения: 5660
Откуда: Зворотний бік Місяця
Цитата:
Леся розклала лептоп на, застеленому мереживною серветкою
Скажіть, будь ласка, яка нечиста сила примусила поставити кому після "на"?

Цитата:
– Я був в УПА – спокійно відповів дід на невимовлене запитання
Скільки ж йому років? За дев'яносто. Зараз одиниці залишилися в живих.

Цитата:
– Бездушний... Буде намагатись підселитись до тебе
Щось тут "термінологічно" не збігається. Чим саме бездушний намагається підселитися до іншої людини? Хіба не душею? Бо тіла він не має. Душа, може, є, хоч і темна. А може, духом, а не душею. Коротше, складне питання. :D

Цитата:
Одного з них вона впізнала одразу, це був дід Степан
Я в дитинстві не впізнала свого батька на фронтових світлинах, допоки він не показав на себе.

Цитата:
– “Бездушних”, що вже мають людські тіла.
У билицях про зустрічі з нечистою силою немає розвитку системи. Тобто існують короткі оповідки про те, що трапилось. І все. Персонажі цих оповідок не розвиваються до самостійних міфологічних фігур. Пояснюю. Маємо "страшну історію" - про привидів, мерців, прибульців тощо - і всі її персонажі залишаються "всередині". Наприклад, "головний герой" байки про бездушних може підселитися в чиєсь тіло. Далі - обов'язкова мораль, що так робити не можна. Але той самий герой уже не може змінити тіло, яке захопив. Це вже розвиток сюжету, це література. Тож мені здалося, що дід Степан - той же фантаст! :D

Цитата:
Липневе сонце купало в своїх променях безтурботні біленькі хати, через дорогу переходили гуси, а картатий півень завертав додому своїх курей
Картатий півень?

Цитата:
Якщо Андрій про це нічого не знає, значить дід чомусь це приховує. А як знає, то цікаво, як так сталося, що червоноармійський пілот пішов в УПА
Що тут дивного? Пішов, тому що мав змогу. Бо знав, куди йти, до кого звертатися. Мій батько казав, що після всього, що побачив на війні, зокрема, в Західній Україні, мабуть, теж пішов би до криївки. Але її не було там, де мешкав - у Донбасі. Тож пішов на шахту, а не в партизани. Тобто це ще не вирок, що дід Степан служив у Червоній Армії.

Цитата:
Автобус неквапно долав лани Житомирської області
Вибачте, але "лани" - трохи пафосно, мов у пісні.

З "жахливістю" в оповіданні, на перший погляд, усе гаразд. Бездушні привиди, підселенці, цвинтар, страшні історії про минуле. Бракує іншого - Леся перетворюється на "бездушну" не через власні вчинки, а випадково. Як ото заражаються тим вірусом, не до ночі будь пом'янутим. Вона не винна в цьому, нічого не робить. Яких висновків має дійти читач? Не ходіть на цвинтар, якщо про нього розказують билиці. Цього замало.

Удачі на конкурсі!

_________________
Чому найважче у світі – це переконати птаха, що він вільний?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 20 ]  На страницу 1, 2  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB