РБЖ-Азимут
http://rbg-azimut.com/forum/

aq014 Родинна реліквія
http://rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=133&t=3808
Страница 1 из 1

Автор:  Администратор [ 22.03.2020 18:06 ]
Заголовок сообщения:  aq014 Родинна реліквія

Обсуждение рассказа aq014 Родинна реліквія

Автор:  Сокира [ 25.03.2020 08:39 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq014 Родинна реліквія

Чомусь ніхто з рецензентів до цього оповідання ніяк не дістанеться, навіть дивно – бо твір, як на мене, чудовий і вартий набагато більшої уваги.
По-перше, цілком відповідає жанру, напруга і розкручування історії виникає з перших же ж рядків, без якихось зайвих описів і зволікань. Дуже атмосферно, але без штучного нагнітання страху – цю атмосферу викликають самі події, що відбуваються чи згадуються. До того ж атмосфера незвична і специфічна: наче така собі змінена реальність, у якій і жива Ярина, і мертва тітка, і містичні злидні стають однаково важливими і матеріальними персонажами довкілля, переплітаються і цілком природно співпрацюють. Як на мене, це взагалі один з найкращих і найбільш правдивих описів стану «зміненої реальності» у свідомості людини, який мені доводилося бачити. Саме не якоїсь штучної вигадки, а «зміненої реальності» у медично-психологічному сенсі. І це дуже круто! До того ж опис не «задушливий» і «в’язкий», а динамічний і саме тому цілком природний. Немає нічого зайвого, якихось затяжок абощо – гарне майстерне висвітлення подій, що рівномірно зберігається протягом усього твору.
Сподобалося почуття естетичного балансу у автора: навіть бридкі сцени описані хоч і чітко й достовірно, але без штучних перебільшень задля шокування читачів. Натуралізму саме стільки, скільки треба.
Ще сподобалася головна ідея: що ми самі створюємо собі злиднів, і саме тому вони нас жеруть. Адже Ярина отримала халепи у житті ще задовго до того, як відчинила скриньку. Але замість того, аби їх долати – звинувачувала містичні сили, лікувалася коньячком, усе таке.... А на тлі регулярного «лікування» алкоголем халепи набігають миттєво. А тоді все й покотилося і зрештою завершилося тим, чим завершилося. Якщо злиднів випустити і дати їм волю, вони тебе зрештою зжеруть…
Чудова сцена, коли Ярині треба зачиняти скриньку, а вона замість зосередитися думає про якихось «рожевих метеликів» – і псує усю справу. Тобто, це наявно ілюструє загальний засіб мислення героїні – а саме таке мислення й здатне завести людини у такі негаразди, що й не знадобляться злидні зі скриньки, вона сама собі все чудовенько зіпсує. Тобто, Ярина сама й начебто непогана людина, не якийсь носій зла, але отака собі недбала вічна жертва, що стає жертвою саме за рахунок власної недбалості і несерйозності. Принаймні, мені так здалося. Цікаво б було почути версію автора.
Також хотілося б відзначити чудову фахову композицію твору. Короткі розділи, що перемежають звичайні, надають додаткової напруги у динаміки у зав’язці, зникають під час розвитку і кульмінації – і зрештою такий само короткий розділ підсумовує всю історію. Ідеально!
Дякую авторові за гарний твір і приємні враження. Успіху у конкурсі!

Автор:  Панас [ 26.03.2020 23:31 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq014 Родинна реліквія

Дуже добре написано!
Але шкода, що так все скінчилося. :(
Успіху і наснаги!

Автор:  БендерБей [ 27.03.2020 23:11 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq014 Родинна реліквія

В принципі проблема та сама - варіація на давно відому тему - скринька Пандори, того фінал прораховується одразу, Не знаю як хто, я не відчув напруги. Саме через це. Тай саме оповідання, трохи схожий на піонерські байки про чорні руки та зелені пальці - Едуарда Успенського. Але, не вистачає реалізму. Успенський для того щоб було страшно у повість промалював дорослу лінію детектива, який розгадує ці таємниці. Тут автор викладає усе й одразу, як страждання головного героя, що і руйнує загальну картинку. І навіть намагання ввести - нетерпіння та бездушність оточуючих не сприймається.
Але не варто хвилюватися, тут багато хто на це страждає. Чесно скажу, мені здається, що у більшості серйозна криза жанру. Тож паніку з обідами в сторону. Варто просто допрацювати сюжет і тоді буде набагато краще. Спробуйте додати головоломок, хвилювання, переживання. Описів навколишнього середовища, додайте вулицю, і саме на фоні різноплановості - будуйте сюжетну лінію, як дівчина розгадує родову таємницю. Успіху, вам усе буде добре.

Автор:  Фантом [ 28.03.2020 12:08 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq014 Родинна реліквія

Вітаю, авторе!

Відчуття неоднозначні. З одного боку ніби доросле оповідання, аж тут раптом дитяче Яринка - і враження одразу псується.

Зовсім незрозуміло, що ж такого втнула тітка, коли скринька замкнена на всі сім замків, як першочергово і мало бути. Припустимо, що недуги тітки виникли після того, як вона відкрила скриньку, а потім таки впоралася зі злиднями і замкнула їх. Тоді незрозумілим є усі негаразди Ярини, якщо вона цю скриньку навіть не намагалася відкрити. Щось тут не узгоджується.

Успіхів!

Автор:  Бузковий дракон [ 02.04.2020 18:45 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq014 Родинна реліквія

Початок мені зайшов добре, а потім щось пішло не так. По-перше трохи розчарувало «Велике Зло», яке нетомість виявилось маленькими дурненькими злиднями. Хай так - істотки не з приємних. А от логіку взаємодії зі скринькою я також не зрозуміла. Тітка каже, що відкрила скриньку, але не зачинила. Тоді чого ж скринька потрапляє до ГГ зачиненою? Далі тітка каже, що щойно скриньку буде знов зачинено, у житті ГГ усе стане гаразд. Тобто до відкриття скриньки також усе мало бути гаразд.
Я б на місці ГГ точно б зробила все, щоб дістати справждні цукерки, коли це так важливо - можна, скажімо шаліком замотатись тощо)). Поясню, чому окрім логічних прогалин мені не дуже припав до душі сюжет і кінцівка: дівчина ні за що отримала біду на свою голову, а потім трохи поборолась, та й безрезультатно. Тобто не побачила ідеї (не в сенсі фант.припущення - з цим усе гаразд, а в сенсі про що, власне, твір).
Авторові удачі та натхнення!

Страница 1 из 1 Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
http://www.phpbb.com/