Саме так Кіт намагається усе виправити. Та хтозна, чи вийде...

Невелику кількість горрору цілком компенсувала якісна містична складова. А ще сподобалася якісна військова складова, що й до мене відмітили читачі. Трошечки русизмів є, але то не критично, вичитається потім. Сам текст інколи якийсь "в'язкий", особливо це помітно у динамічних сценах, бо примушує більше зусиль докладати для вчитування.
Удачі на конкурсі!

Дякую за оповідання!!! Тут вам і воєнна проза і містична історія. Це я люблю. І котиків теж))

Удачі на конкурсі!

Дякую, Мурррчику!
Так, русизми - то біда. Виганяю одні - лізуть інші. Але борюся.
Стосовно "в'язкого" тексту - можливо. Мені ж воно пишеться, як пишеться, а читачеві збоку видніше. Якщо буде Ваша ласка і не ліньки - тицьніть-но пальцем у якийсь такий шматок, як у зразок. Спробую проаналізувати, що там до чого.
Ще раз дякую! Успіху на конкурсі!

Дякую і Вам, Мурахо, за добрі слова!
Завжди приємно зустрічати читачів, яким подобається те ж саме, що й автору. Власне, для таких однодумців ми всі й пишемо.
Удачі на конкурсі!

Вітаю, авторе!

Чудово, що ваше оповідання прочитав останнім на конкурсі. Виправило увесь післясмак.

Оповідання не просто гарне, воно шикарне! І хоч ідея "ефекту метелика" зовсім не нова, на це перестаєш звертати увагу. Історія затягує з перших же слів. Оповідання на злобу дня, адже не так багато пишуть про поствійськові проблеми бійців і їх адаптацію на "гражданці" (втім, може мені мало зустрічається така література).

Дякую, отримав неймовірне задоволення.

Успіхів!

Щиро дякую, Фантоме!
Успіху навзаєм!

Дуже сподобалась історія!
Хоч і не такий стиль чекаєш від оповідання на конкурс горору)

Бойові флешбеки дійсно чудові! У цьому приєднуюсь до всіх

Початок здався занадто затягнутим, навіть, трохи нудним, але прочитавши все, тепер думаю що це лише додатково включає. І на відміну від того, що було сказано вище, вважаю, що детальний опис побуту, навпаки дає можливість гостро зрозуміти відчуття неповноцінності у Дениса. Хлопцю дійсно співчуваєш, переймаючись його незламним бажанням повернути щастя в своє розламане життя. Кінцівка справді зачепила, породивши тиху тугу за головним героєм, у якого майже вийшло, і слабку надію, що, може, ще станеться диво...

Оповідання викликало багато позитивних емоцій.
Добро в душах людей, що бачили справжнє зло, повертає віру в те, що ця боротьба не марна і, коли-небудь, всі таки повернуться додому!

Дякую та успіхів в усіх починаннях!

Щиро дякую, Крізь Вітре! І за цікавий відгук, і за розуміння, і за добрі побажання! Теж сподіваюся, що всі колись повернуться додому, і все ще колись стане добре...
Успіху навзаєм!

Вітаю, Авторе!

Четверте прочитане мною оповідання і третій містичний кіт!
Схоже, тема конкурсу "Містичні коти рулять!"
Шкода, що Ви не дочекалися чергового Азимутівського конкурсу № 53, що розпочнеться незабаром.
Там би Ваше оповідання пасувало краще, причому одразу на всі три теми.
Чудове оповідання, дякую!
Нагадало мені одразу два моїх (може, не таких чудових) оповідання.
Одне - про війну і містику, інше - про "містичного" кота Почитаєте, якщо зацікавить.
Хочеться побажати Вам перемоги, а вашому Тигреняті - щоб у нього все вийшло.
Думаю, якщо Ольга все ще кохає Дениса, то все вийде!
Котик навіяв

Дякую, Юлесе, за відгук і добрі побажання!
Ваші оповідання теж чудові! До того ж Ви, як я по них бачу, більше за мене дотримуєтеся наукової логіки, і маєте більше оптимізму. А це великий плюс! І кіт-покруч у Вас непересічний - не те що звичайні котики, яких багато на цьому конкурсі
Навіювання теж чудове, дякую! Нагадало давно минулі часи, мирні й безпечні...
Сподіваюся, що все зрештою таки стане добре - і у котиків, і у всіх нас.
Вам теж успіхів і натхнення на ще багато нових гарних оповідань!

Дякую і Вам за теплий відгук!

Вітаю!

Щиро дякую, Ліандро! Чудові дипломи на добру пам'ять!

Щиро вітаю!