Так апачі називали білих людей
І дякую Вам за коментар)

Вітаю у фіналі, авторе!
Ну що тут скажеш, коли вже все сказано?
Не погоджуся з Ліандрою - жодного стосунку до апокаліпсису твір не має.
Не погоджуся із Птицею - це не поєднання вестерну і зомбі-горору.
Це вестерн на початку, а до нього потім білими нитками пришито зомбі-горор.
(ви самі винні, білониточники ).
Погоджуся з Сокирою. Замість тупого зомбацтва має бути глибинна індіанська містика, тоді все буде супергармонійно
(Я ж казав - після конкурсу горору, де його майже не було, на конкурсі
апокаліпсису він обов'язково з'явиться!).
Жирафство (не ображайтеся, Авторе, сам такий ).
Успіху на конкурсі!
Навіяло Пробачте за кіборгів замість зомбаків

Тобто поєднання двох жанрів ти вважаєш недоліком? Що в цьому поганого?
Жанрова чистота вже не є трендом принаймні 200 років.
Мені здається, в автора це вийшло органічно. До того ж, мало хто знається на "глибинній індіанській містиці". Ось я, наприклад, нічого про неї не знаю. І це не важливо. Важливі стосунки персонажів, психологічна мотивація. Решта - просто фант. антураж.

Поєднання двох жанрів як синергія - це БОМБА!
А зліплення двох шматків - це монстр Франкенштейна.
Навіяло

І прикол - навздогін. Цю композицію Doors зробили разом
з МЕРТВИМ Моррісоном

Кліп - це не лячно. В історії був кращий "прикол", який папа римський Стефан VI влаштував 897 року зі своїм попередником Формозом. Щось ніхто не любить попередників.
А хіба в індіанців немає аналога зомбі? Вендіго, наприклад.

Чому ж до апокаліпсису не має? Я ж писала не про ПОСТапокаліпсис, а саме про апокаліпсис (не про світ, який уже мертвий, а про світ, що от-от помре). І він стався в кінці. Щодо того, що краще було б використати індіанську міфологію, звісно, погоджуся з Вами, бо сама про це думала.
Але от щодо тупоголових зомбі - мушу стати на їхній захист, вже пробачте (не лише в контексті мого твору, а в цілому в контексті масової культури). Бо зомбі - це доволі таки колоритні монстри, що коріння своє, якщо не помиляюся, з магії вуду беруть. Тупоголові. Можливо, але ви не згадаєте про їхню тупоголовість, коли вони копирсатимуться у ваших нутрощах. По одинці вони, може, й слабкі (хоча це як у якому фільмі). Та зомбі - це стихія. Бездумна бездушна стихія. Вона не знає жалю. Як ураган чи цунамі. Без різниці, що на її шляху, вона знесе все. Тим більше, якщо ресурсом цієї стихії є самі люди.
І страх перед зомбі може бути не меншим, ніж перед якимось химерним чудернацьким монстром. Бо вони схожі на нас. Вони були нами. Були людьми. Хто ж, як не зомбі, найкраще уособить гибель людства. Мабуть, страх перед зомбі можна прирівняти до автоматонофобії. Я бачу щось, що схоже на мене. Але воно зовсім не таке, як я. Воно мертве. І цей дисонанс приносить відчуття незахищеності, страху, який здаєтсья безпричнним. Він тисне і поволі з'їдає.
Тематика зомбі доволі поширена, що, мабуть, і стало причною такого упередженого ставлення. Я люблю переглянути фільми Ромеро, обожнюю трилогію "Зловісні мерці". А ще люблю фільми Леоне у музику Морріконе. І тут ми плавно підійшли до поєднання.
І мушу погодитися з коментарем Птицы Сирин. Мені все виглядає гармонійно без ніяких там білониточників (кумедний каламбур, я посміялася). Але...
Все ж я погоджуся з Вами щодо ініданської магії, яка би була більш доречною, сама це розумію) але...
не думаю, що все аж настільки зіпсували зомбі)
дякую Вам за коментар, справді
І Вам теж успіху

Відчуття від оповідання двоякі.
Початок дуже атмосферний, герої цікаві та колоритні. Ти включаєшся в світ, співпереживаєш героям, аж раптом акценти змінюються і починається якась інша історія
Полі, яка так ретельно і гарно прописана, виявляється лише жертвою, а трагедія її смерті тоне у безглуздому зомбіапокаліпсисі
Таке враження, що маємо дві різні історії. Одна - соціальна драма зі складними стосунками брата та сестри-дивачки, а друга - голівудський зомбіапокаліпсис.
Для соціальної драми мені не вистачило завершення у вигляді розкриття містичного сенсу дівчини, або помсти брата чи щось подібне, а для зомбіапокаліпсису не вистачило глобальності і більш проясненої причини його виникнення. Бо поки це виглядає як якась локальна возня з мертвяками, які чомусь повставали з могил.
Сподіваюсь, щось із цього стане у пригоді авторові.
Успіхів!

Вибачте, не сподобалось.
Мабуть, просто "не моє".
Початок і назва "спойлерять" весь сюжет: білі покривдять індіанців, а їх за це зжеруть зомбі. Сподівався, що, мабуть, все ж ні...
Не зрозумів, навіщо перша особа стає третьою в "спогадах". Чому б не все зробити від першої особи? Чи все - від третьої? Помянути якийсь "док", які не "вистрелив". Стріляє він у "Швидкій після...", але ж це явно інший.
Зав'язка дій - десь у зустрічі з Реднеком, індіанцем. У другій половині оповідання. Тобто більше половини - розтягнута експозиція. Мабуть, я б міг насолоджуватись Диким Заходом, але в мене в голові він інший. Мабуть, не вірний.
Ось, наприклад "кинув ув обличчя іншому жменю пошарпаних фішок" - на моєму Дикому Заході, фішки не використовують. Навіщо? Гроші ж є. І якщо почнеться стрілянина, гроші в кишеню та тікати. А то ще - фішки. Де їх взяти? Хто обмінює гроші на фішки?
"Поселення занепадало, так і не почавши розвиватися" - з одного боку, "у салун прибули нові дівчатка" - з іншого. Тобто салун є, і настільки салуну добре, що може замовити нових хвойд? Чи він існує за кошт о тих диліжансів, що "мчать мимо"? Не таке воно вже і маленьке, як на мене. Не так вже і занепадає...
"тепер він пасе корів для фермера" - "Ти просто… завжди десь інде." - ось це теж не складається. Датч не багатий, в нього один кінь, один "ковбой". Платить він йому досить багато - вистачає і на Буча, і на Поллі, і на віскі, і на хвойд. Я розумію, що "та все ж було йому цих двох шкода", але якщо він найняв робітника, той має працювати з ранку до ночі, а не швендятись аби де? І це не тільки слова Поллі, я це з оповідання бачу. Ось це "сказав, аби ти почистив у корів" - це лорд може сказати своєму конюху, від фермера я б швидше очікував "пообіцяв точно вигнати, якщо у корів знов буде багно". Навіщо йому взагалі такий помічник?
"Стара золотокопальня, будівництво якої зупинилися майже одразу, бо апачі зняли з власника скальп... впиралися в стіну, за якою може й було золото. Але копати тут поки що більше ніхто не хотів." - чому? Бо одного власника вбили? Ось якби вбили десятьох впродовж місяця, та ніхто б не бачив і не змогли знайти, хто це був, а тільки знаходили - чи зі стрілою в оці, чи без скальпа, о тоді б я повірив. А так... Постійно прибувають шукальники золота, там золото може бути, і... Індіанці боятися - на захід не їхати, мені так здається. Чи якщо вони вже настільки мирні - кликати війська, щоб "замирили" індіанців.
"В ту ж мить в стіну за його спиною вдарила стріла й розлетілася на друзки" - справді? А що той індіанець їсть? Якщо не може потрапити в білого?
В цілому, не зрозумів, навіщо індіанці. Як на мене, якщо б зло прокинулось після вбивства Поллі - і так було б зрозуміло, що розбудили індіанську чупакабру. А так...
Якщо б індіанець вбив обох - зло б спало, так?
Зло прокинулось коли вбили індіанця? Тоді він винен - не треба було "підставлятися", а старигану треба було страхувати молодого.
Чи коли вбили Поллі? А чому саме після Поллі, а не після індіанця? Що, індіанець - не людина? Чи індіанець - білого = норм. Білий індіанця = норм. Білий білого - о це проблема?
Мабуть, я просто не ваш читач. Чи мене о ці фішки відразу "на зайшли".
Вибачте, якщо що.

Яке смачне оповідання Атмосфера чудова, герої живі, події видовищні (чи то в мене уява така?). Єдине зауваження: малувато
Успіхів на конкурсі!

Не очень люболю вестерны и про зомби, но понравилось.
Картинка, не навеяло, а просто.

Семьдесят Первый
Дякую Вам за коментар)
Нічого, що не сподобалося, хоч мені й прикро трошки
Щодо спойлерів, то й інтриги якоїсь тримати я не збиралася, більше тиснула на розкриття героїв
Док, як маленька деталь, скажімо так, реквізит для створення атмосфери. Фішки, наскільки знаю, наче використовувалися. Чомусь хотілося саме фішки ввести в текст. Щодо "поселення занепадає" - тут погоджуся, недогледіла, висковзнула ця деталь.
Щодо індіанця, який стрельнув: ні, він не косооким був, що попасти не міг. Просто якраз у цей момент Буч почав розвертатися. По тексту можна зрозуміти, що стріла пролетіла прямо біля нього. Якби він не повернувся до виходу, індіанець би влучив.
Дикун був у тексті, бо Дикий Захід. Куди ж Дикий Захід без дикунів. Та і сюжет з ними пов'язаний, чому б і ні. Щодо смертей. Смерть будь-кого - не важливо, чи то індіанця, чи то Поллі - мала би статися в печері. Індіанець помер ззовні. Поллі ж вбили там, де потрібно, тобто прямо біля черепа.

Зло не зникло б ні в якому разі. Просто воно було там, чекало, коли хтось вчинить щось жахливе. Так сталося з Поллі: невинна дівчина, чию кров пролили. В цьому і суть.
Бачу, багато чого треба підкоректувати, є певні неточності, які недогледіла під час написання, завдяки Вам це помітила, тому справді вдячна за те, що вказали на помилки
Успіху Вам

Мурррчик, подякувала) приємно, що Вам сподобалося, справді

Инна, картинку збережу собі
І дякую)

Це я прочитав. Вибачте, не певен, скільки часу проходить від пуску стріли до удару. Чи не менше секунди має бути, чи встигне людина розвернутися.
Дякую за пояснення.