Мангровими болотами повіяло, у мене такі історії тісно асоціюються із Луїзіаною

Вендіго це не зомбі, а помісь перевертня та злого привида. Й вони куди ефектніші:

Вітаю. Що ж, сподобалася атмосфера, персонажі, сюжет. Але й посварити є за що, тому не ображайтеся:
Початок і кінець від першої особи зайві. Окрім того, що випадає з сюжету, так оповідач не надто асоціюється з Бучем. Той такий простий роботяга, без викрутасів, а от мова оповідача надто вишукана для нього. Тому як на мене це зайве.
Русизми. Дивно, що ніхто їх не помітив. Не "шляпа", а "капелюх", не "рудники", а копальні. Загалом небагато, та око ріже.
Індіанці. Все ж мені здається, що в умовах близькості і конфліктів, їх зватимуть червоношкірими, а то й міцніше. До речі, якщо продовжуватиме тему: зараз їх здебільшого кличуть "двигунами" ("engine" та "indian" англійською вимовляються схоже). Звісно, від самого корінного американця за таке звернення й по зубам, й ножа під ребра отримати можна.
Полі читає. Тобто, хтось навчив розумову відсталу бідну сироту грамоті? Це можливо лише якщо вони були з багатої і навіть дуже багатої родини, а потім їхні батьки збанкрутували та померли. Власне цим можна було і мову від першої особи пояснити. Але в тексті про це жодної згадки.
Це вестерн чи справжній Дикий Захід? В першому випадку всі претензії висловив Сімдесят Перший, але якщо планувалося щось історичне, то вийшов набір штампів. Дивно, що без латиносів обійшлося.
Зомбі. Згоден, що вони зайві. Це дуже давні монстри, куди давніші від вуду. Ось цитата з Вавілонських міфів із погрозою богині Інанні своїй сестрі Ерішкагаль: "Підніму я померлих, що їдять живих. Стане більше живих тоді, аніж померлих". Але вони чужі віруванням корінних американців, тому все ж дайте нам Вендіго. Погляньте, якого красеня я скинув в попередньому посту.
Але загалом дуже гарне оповідання. Полі чудова, Буч цілком симпатичний ГГ і особисто мені початок здався радше атмосферним, ніж затягнутим.
Успіхів в конкурсі!