Вітаю, авторе.

Не вірю. Так можу підсумувати всі враження від твору. Ні в персонажів, ні у відсутність паніки. Кінець світу ж!
Згадка про толерантність теж здалася дивною. Ваше пояснення:

А решта людей, які не переймаються законами про толерантність - що вони роблять? Поводяться так же абсурдно.

Та просто смішно. Вибачте, авторе. Може я чогось не знаю, і там в складі повітря якісь важкі наркотики?

І ще питання: якщо древня цивілізація передбачила цей катаклізм, то чому одразу ж, як створила всі ті фотонні двигуни, не перемістила планету деінде?

Тут можу лише сказати, що такий стиль оповідання і така його ідея. Це була спроба змоделювати нетипову реакцію на "кінець світу". Якщо не вдалося викликати довіру у читача, значить не вистачило майстерності авторові)) Буду вдосконалюватись


Тут, мабуть, у кожного своє поняття абсурдності. Автор виклав своє бачення, але, мабуть, не достатньо майстерно, раз виникло нерозуміння


Може , а може просто інша реакція, не схожа на нашу.


Мабуть, вирішили, що на деякий час для цивілізації краще буде затриматись у цій зоряній системі. Вони ж древні, їм видніше

Дякую за відгук! Обов'язково врахую ваші враження!
Успіху на конкурсі!

в творі приваблює не просто повсякденність кінця світу,а повсякденність життя людей на іншій планеті. Священник видався якимсь штучним, він священник чого? Якої віри? Чому прийшов саме сюди? Мотив? У науковців є родини? Друзі? Чому вони разом чотири дні? Цікаво от.
Успіхів на конкурсі!

Дякую за відгук!


"– Наше вчення зберігає знання древньої, дуже розвиненої цивілізації, що жила на цій планеті – почав священник". Тобто віра в древню цивілізацію та її знання.
"– Це правда! І наше вчення зберігає докази та детальні інструкції щодо цього дивовижного зорельота. Ми мали надати урядам всіх держав цю інформацію після офіційного оголошення про катастрофу. Так було написано у вченні!". Але до урядів держав потрапити не вдалося, тому він вирішив передати інформацію астрофізикам.


Там цьому питанню, навіть, діалог присвячений. Власних сімей немає. Вони втрьох й так найближчі друзі. Є батьки, до яких вони навідались, але вирішили зустріти "кінець світу" за улюбленою справою.
" – Як на мене, просидіти в обсерваторії до кінця світу, це гідно астрофізика – не вгавав Люм."

Успіху навзаєм!

гарна, сентиментальна історія, але знаєте, чого мені не вистачило? Щоби двигуни не самі по собі включилися і врятували планету, а астрономи, разом із священиком щось для цього зробили би.

Дякую, приємно що сподобалось

Теж цікава версія, але, мабуть, тоді була б трохи інша історія.

Успіху на конкурсі!

Цікава цивілізація. Прагматично-флегматична. Звісно, не НФ. Але це не недолік. Сподобалося. Успіху, Авторе!

Дякую за гарний відгук! Успіху навзаєм!

Вітаю. Дуже приємне оповідання, легко і гарно читалося. Теж не вистачило якихось активних дій від героїв, бодай якогось їхнього впливу. Навіть евакуація відбувається не через них, а через зовнішні обставини. Але найбільша проблема не в цьому. Тут багато, що згадали, але найбільш очевидний аналог оминули увагою. "Втеча Землі" Франсіса Корсака. Ще в 1960-ому написана і навіть має екранізацію. От тільки там про нашу планету і двигуни не вища цивілізація створила, а людство постаралося, аби вижити. Ну, й все взагалі нелегко минулося (фактично, щось ламалося буквально на кожному кроці). Тому всіх, у кого є претензії до Вашого твору, відсилаю до класики французької фанастики. Що ж до самого оповідання, то воно підкупає радше атмосферою, а не подіями, тому, загалом, я залишився задоволеним.
Успіхів в конкурсі!

Дякую за такий цікавий відгук!


Із задоволенням приєднаюсь до всіх і також ознайомлюсь з твором. Щодо свого оповідання, то можу сказати, що, дійсно, хотілося передати саме атмосферу, тому участь героїв в процесі порятунку більш проста. Приємно, що це не завадило вам отримати задоволення

Успіху на конкурсі!

Оповідання сподобалося. Заходить легко. Звісно викликає ряд асоціацій прочитаного/переглянутого, але то такє. Ніхто не вдосконалений.



мені здається, що у вас це вийшло. Сидіти чекати кінця світу - звісно не дуже разумно, хоча хто зна як би ми відреагували на щось подібне. Напитися - не сама погана ідея)



"втратять душу" - здається, так кажуть про людей (але я можу помилятись).

Дякую за відгук! Приємно, що сподобалось





Ні не помиляєтесь, але це один з героїв так жартував, можливо не дуже вдало, раз виникли питання)

Успіху!

Легке, позитивне і ненапряжне оповідання
От, наприклад, я, додав би нюанс, що всі люди на тій планеті (навіть астрономи) тотально сповідують якусь конкретну релігію, яка забороняє втручатися у волю богів, а цей священник мав бути членом однієї радикальної секти, що вірила у те, що волю богів можна певним чином змінити, але для цього потрібно щось зробити, можливо, навіть щось жахливе.
Але й без цього було читати цікаво, тож успіхів Вам, авторе

Дякую, така й була задумка


О, то була б, мабуть, окрема цікава історія))
Дяка за відгук та успіху навзаєм!

А мені герої сподобалися
Я не переймалася їхніми долями, і якби усі в кінці померли, сумно б не було. Самим героям було начхати на їхнє життя, то чому я маю думати інакше? І це те, за що вподобайка. Цей такий собі абсурд, кумедний, і як тут хтось виразився, "ненапряжний".
До речі, як тільки Те'Кар і Аое почали говорити про сексуальний досвід, чомусь одразу подумала, що будуть вони в кінці разом. Не прогадала
Загалом, читала й посміхалася, бо все легко так і невимушено. Думаю, тут і не треба було робити так, аби світ врятували астрофізики й священник. Бо вони всі (і головні герої, і всі інші люди, які спокійненько собі чекали кінця світу), такі забавні й безтурботні, наче перебувають в Нірвані. А в Нірвані немає проблем. А навіть якщо і є, вони, либонь, вирішують самі, що і сталося.
До речі, планета-корабель нагадала мені одну серію із Орвілла)
Добре так у Вас все вийшло, сподобалося