Обсуждение рассказа ar020 Теличка

Вітаю, Авторе!
Сподобалось! Так, отака вона, гра з Золотою Теличкою: за талант можна отримати гроші, але не свободу, а усі інші хіба що віддають свою кров... Гарні алегорії і захопливий сюжет.
Успіху на конкурсі!

Дякую за похвалу. Радий, що сподобалося!

Уста обкусанные? Губы обкусанные? Усы?
Если развести руки, то в толпе неизбежно на кого-то наткнёшься. Константин фокусник? Приметил у кого-то сигареты и за ними потянулся?
Ага. Золотой Телец. Примерно понятно.

Два сбоя логики (ИМХО, конечно) подряд.
В момент проговаривания слов "это в лучшем случае", гипнотизёр не закончил говорить, и мы не знаем, что он скажет. Значит, слова автора "залишаючи найгірший варіант невисловленим" кажутся бессмысленными. Наверное, следовало сказать: Второй сбой - противоречие: ГГ предлагает бежать, на что гипнотизёр отвечает "ни единого шанса"... и тут же предлагает ждать удачного момента. Значит, шансы какие-то есть?
Как? У него же в руке полкило золота: Он может сжать только один кулак. Эффект третьей руки или невидимого кармана?Перечитал всё с начала. В условиях не сказано, что если кто-то сбежит, остальные будут убиты. Почему ГГ полагает, что если он убежит, его новых знакомых ждёт "верная смерть"?Я! Я этого не понимаю. Четыре человеческих роста - это 8 метров максимум. Балкон третьего этажа. Внизу куча народа (минус два метра), но если они расступятся, внизу - гладкая поверхность. Циркачка - спортсменка. Сгруппироваться, перекатиться... в худшем случае, сломает ногу. Вряд ли что-то ещё. Если она действительно в юбке, то на отсутствие обуви вряд ли кто-то обратит внимание.
Пичалько. Кто-то из нас, Автор, в школе был двоечником по геометрии. Высота 8 м? Даже если канат был протянут поперёк зала, а не вдоль. Сомневаюсь, что ширина платформы метро `уже 15м. Девушка - на середине каната ("вона підстрибує, роблячи сальто і торкаючись долонею стелі"). Если в такой позиции освободить один из концов, середина каната обязательно встретится с полом.
В том смысле, что у неё повреждена нога? Т.е. он несёт два мешочка золота (полкило и пять кило), и несёт на руках Зою? Крепкий товарищ.
Т.е. ГГ до сих пор не обогнал парня, который бежит с девушкой на руках? Кто такой/такая Слава?
Впрочем, какая разница.
Главное, зло победило и все умерли.
...Как-то странно желать такой истории удачи на конкурсе. Значит, не буду.

А що такого, начебто навіть не мною вигадане поєднання. У Діккенса точно було)

Если развести руки, то в толпе неизбежно на кого-то наткнёшься. Константин фокусник? Приметил у кого-то сигареты и за ними потянулся?[/quote]

Так. І можливо. А загалом мій косяк, дякую.



І за це дякую.

Два сбоя логики (ИМХО, конечно) подряд.
В момент проговаривания слов "это в лучшем случае", гипнотизёр не закончил говорить, и мы не знаем, что он скажет. Значит, слова автора "залишаючи найгірший варіант невисловленим" кажутся бессмысленными. Наверное, следовало сказать: Второй сбой - противоречие: ГГ предлагает бежать, на что гипнотизёр отвечает "ни единого шанса"... и тут же предлагает ждать удачного момента. Значит, шансы какие-то есть? [/quote]

Дякую. Втім, друге зауваження не розумію. Шансів немає зараз, тому він і пропонує зачекати, коли вони з'являться. Як у п'ятирічного немає жодного шансу стати космонавтом, але через двадцять років все можливо.

Как? У него же в руке полкило золота:

Радше незгаданого. Золото тяжелое, полкила в слитке это четверть буханки хлеба. В карман поместится вполне.

Перечитал всё с начала. В условиях не сказано, что если кто-то сбежит, остальные будут убиты. Почему ГГ полагает, что если он убежит, его новых знакомых ждёт "верная смерть"?[/quote]

Тому що сама гра до цього веде.

Я! Я этого не понимаю. Четыре человеческих роста - это 8 метров максимум. Балкон третьего этажа. Внизу куча народа (минус два метра), но если они расступятся, внизу - гладкая поверхность. Циркачка - спортсменка. Сгруппироваться, перекатиться... в худшем случае, сломает ногу. Вряд ли что-то ещё. [/quote]

Це якщо стрибати зумисно. А так люди й просто впавши примудрялися вбитися. Особливо спортсмени.

Если она действительно в юбке, то на отсутствие обуви вряд ли кто-то обратит внимание.[/quote]

Ну, я все пубертантних підлітків в описі юрби на платформі начебто не згадував. Та й ви були в цирку? Коли гімнастки виступають в спідницях ті постійно задираються і не те, щоб це когось аж надто збуджувало.

Пичалько. Кто-то из нас, Автор, в школе был двоечником по геометрии. Высота 8 м? Даже если канат был протянут поперёк зала, а не вдоль. Сомневаюсь, что ширина платформы метро `уже 15м. Девушка - на середине каната ("вона підстрибує, роблячи сальто і торкаючись долонею стелі"). Если в такой позиции освободить один из концов, середина каната обязательно встретится с полом.[/quote]

Ну, тут гаразд, згодом подвою висоту.

В том смысле, что у неё повреждена нога? Т.е. он несёт два мешочка золота (полкило и пять кило), и несёт на руках Зою? Крепкий товарищ.[/quote]

Ні, звичайно. Півкіла в кишені, п'ять лишилося на платформі. В тексті є бодай один натяк, що персонажів цікавить золото?

Т.е. ГГ до сих пор не обогнал парня, который бежит с девушкой на руках? [/quote]

От для кого я постійно акцентував увагу на мініатюрності Зої? В неї зріст 1,14, скільки там тієї ваги?


Знову дякую.

Кто такой/такая Слава?[/quote]

А це дійсно важливо чи незрозуміло з контексту? Але якщо дуже цікаво, будь ласка:

"– Чи не холоднувато для купання? – поцікавився Монтер, прямуючи туди. Таємничий пловець спинився і, спершись на бортик, почав вилазити. Робив він це, наче крокодил, на всіх чотирьох, широко розставивши лікті та коліна. Вибравшись на тверду землю, він підвівся, загрозливо нависнувши над Костянтином та Зоєю.
«Крокодил Слава» був на голову вищим Монтера і десь вдвічі ширшим в плечах. Величезні м’язи перекочувалися під зеленою шкірою, на якій поблискували краплі води.
Про схожість з рептилією акробатка не перебільшувала: спотворене обличчя й справді здавалося вкритим лускою і лише добре придивившись Костянтин розгледів незачеплені вогнем ділянки. На тілі шкіра була по-людськи гладкою, але татуювальник попрацював над Славою на славу (сподобався каламбур?) і зелень навіть змінювалася, стаючи темнішою на ліктях і світлішаючи вздовж передпліччя. А ще В’ячеслав вирядився у плавальні окуляри, гумову шапочку та смугастий купальний костюм початку минулого сторіччя, що робило його схожим на персонажа мультфільму."



І тут я дивуюся, як з такою уважністю до деталей можна пропустити очевидне. Розпорядник наголосив, що вони нічого не згадують до наступної гри, тож як мінімум до неї герої точно доживуть.[/quote]


Й не треба. Власне, це історія щось на зразок заблукалого гостя з попереднього конкурсу, а якщо копати глибше, уривок з мого вічного твору. На перемогу в конкурсі я й не розраховую, просто цікаво почути думки та зауваження. Як мінімум, кілька корисних порад я з Вашого коментаря вихопив.

Трудности перевода. Я не знаю, что такое "Вуста скусані". О том и спросил. Вы не ответили. Больше ничего.

В тексте написано иначе: Читается слева направо. Второе предложение противоречит первому. Если изменить порядок: То да, противоречия нет. Второе предложение не противоречит первому, а первое - второму.
Всего лишь обратил внимание, как можно сделать лучше. Можно не делать.

Это об эффекте третьей руки. Правило простое: если в ближайшие 5килознаков руки героя не упоминаются, то чем они были заняты до предыдущего упоминания - не важно. Посему как они освободились, можно не упоминать. В противном случае, возникают вопросы. А критерий читабельности - отсутствие у читателя "лишних" вопросов. Критерий мастерства - управление возможными вопросами читателя.

Вы можете привести цитату из своего текста, которая бы это подтверждала?
Если нет, то "не ведёт". Если, да - цитату в студию!

Это утверждение противоречит всему, что я знаю о спорте.

Был. В цирке на гимнастке цирковая форма. В вашем тексте упоминания о цирковой форме нет. И вопрос не в возбуждении, а рефлексах.

Один? Натяк? Вот вам "один натяк":Для меня это не намёк на алчность, а она самая и есть.

1. Нигде в тексте не указан её рост.
2. "Миниатюрность" и "карликовость" - это даже не однокоренные слова.
3. Дело не в весе, а в факте. Даже если бы это был ребёнок (20кг веса). Бежать с ним на плечах ради забавы (50-100м) прикольно. Но если нужно убегать 1-2км + преследование... Это очень тяжко. Плюс золото в мешочках (рассредоточенный центр масс). Плюс шпалы (не гладкий бег, нужно подгадывать шаги под шпалы). Вот я и удивился, что ГГ (бежит налегке) плетётся за парочкой.

Из контекста это не может быть понятно, если "Слава" - имя собственное. Такого персонажа в тексте нет. Он ни разу не упоминается. Вопрос о важности более интересный. Да, это важно. Каждое слово в тексте для чего-то и почему-то. Всегда. Автор всегда может объяснить, для чего и почему он написал это слово. И почему именно это слово, а не его синоним. И почему именно в этом месте. А у вас не просто слово, - имя. Да. Это очень важно.
Такого абзаца у меня на экране нет. Вы уверены, что мы обсуждаем один и тот же рассказ?

Для меня это очевидная смерть личности. Злодеи манипулируют памятью героев... разве это не смерть личности?
Убери у человека память, и он будет другим человеком. Этот живёт, но тот, чей опыт уничтожен, умер.
Это очевидно.

Без проблем. Уверен, вы для меня сделаете точно то же самое. На вычитку текстов я трачу в среднем 30минут/10килознаков. Жду не дождусь, когда народ Азимута отплатит мне своим временем хотя бы на 5%.

У рахунок сплати боргу.
Скусані - означає "покусані в багатьох місцях".
Схоже, я через карантин забуду російську. Але мене це не лякає.

Т.е. "искусанные губы"?

Мені все ж моя версія більше подобається. Спершу відповідаємо чому не можна тікати зараз, потім видаємо рішення. Принаймні для мене цей тип мислення логічніший.

Это об эффекте третьей руки. Правило простое: если в ближайшие 5килознаков руки героя не упоминаются, то чем они были заняты до предыдущего упоминания - не важно. Посему как они освободились, можно не упоминать. В противном случае, возникают вопросы. А критерий читабельности - отсутствие у читателя "лишних" вопросов. Критерий мастерства - управление возможными вопросами читателя.[/quote]

От знову невпевнений у твердженні. Як на мене, якщо в читачів не виникає питань, то зайві згадки лише загромаджують текст. Втім, якщо ще хтось примітить, то прислухаюся.

Вы можете привести цитату из своего текста, которая бы это подтверждала?
Если нет, то "не ведёт". Если, да - цитату в студию![/quote]

Нормальна людина розуміє, що після здійснення вбивства на її очах вбивця її живою не випустить. Мені здається це знову ж доволі очевидно. Втім, повторюся, якщо ще в когось виникнуть питання, виправлю.

Это утверждение противоречит всему, что я знаю о спорте.[/quote]

Це факт. Вправні водії найчастіше потрапляють в аварії, гарні пловці тонуть частіше від поганих, а спортсмени гроблять своє тіло та здоров'я. Розвинуті навички притупляють відчуття небезпеки і тим ведуть до необережності.

Был. В цирке на гимнастке цирковая форма. В вашем тексте упоминания о цирковой форме нет. И вопрос не в возбуждении, а рефлексах.[/quote]

Можливо, вони всі геї?

Один? Натяк? Вот вам "один натяк":Для меня это не намёк на алчность, а она самая и есть.[/quote]

І все. Після цього мішок не згадується. Знову ж, я розумію, що Вам подобається коли все розжовано, але мій перший читач привчив мене, що читачі не ідіоти і здатні домислювати самостійно.

1. Нигде в тексте не указан её рост.
2. "Миниатюрность" и "карликовость" - это даже не однокоренные слова.
3. Дело не в весе, а в факте. Даже если бы это был ребёнок (20кг веса). Бежать с ним на плечах ради забавы (50-100м) прикольно. Но если нужно убегать 1-2км + преследование... Это очень тяжко. Плюс золото в мешочках (рассредоточенный центр масс). Плюс шпалы (не гладкий бег, нужно подгадывать шаги под шпалы). Вот я и удивился, что ГГ (бежит налегке) плетётся за парочкой.[/quote]

Як і сказав, це шматок більшого твору. А ГГ має бути таким, щоб читачеві було легко себе з ним асоціювати, тому й поводиться наче в комп'ютерній грі. А там ти завжди біжиш за кимось, бо такі задані умови. Або ж, інший варіант, він підстраховує закохану пару, оскільки Костянтин битися не зможе.

Из контекста это не может быть понятно, если "Слава" - имя собственное. Такого персонажа в тексте нет. Он ни разу не упоминается. Вопрос о важности более интересный. Да, это важно. Каждое слово в тексте для чего-то и почему-то. Всегда. Автор всегда может объяснить, для чего и почему он написал это слово. И почему именно это слово, а не его синоним. И почему именно в этом месте. А у вас не просто слово, - имя. Да. Это очень важно.
Такого абзаца у меня на экране нет. Вы уверены, что мы обсуждаем один и тот же рассказ?[/quote]

Як я і сказав це шматок більшого твору. Не те щоб вперше на конкурсах, хіба ні? Але знову ж таки, невже не можна здогадатися чи припустити?

Для меня это очевидная смерть личности. Злодеи манипулируют памятью героев... разве это не смерть личности?
Убери у человека память, и он будет другим человеком. Этот живёт, но тот, чей опыт уничтожен, умер.
Это очевидно.[/quote]

Я особисто мав справу з чоловіком який не лише втратив пам'ять, а й значно здав в інтелекті внаслідок травми. Це та сама особистість. Погіршилася мова, з математикою проблеми, не пам'ятає обличь рідних й друзів, але звички, улюблена їжа, почуття гумору й характер ті самі. До того персонажі забули лише цей випадок, тож не велика трагедія.

Без проблем. Уверен, вы для меня сделаете точно то же самое. На вычитку текстов я трачу в среднем 30минут/10килознаков. Жду не дождусь, когда народ Азимута отплатит мне своим временем хотя бы на 5%. [/quote]

Можу лише поспівчувати. Втім, ми з Вами не дійдемо спільної мови через різне ставлення до твору. Для Вас це готовий продукт, що подається читачеві на споживання. Для мене він пишеться заново кожним новим читачем. Я не хочу, щоб читач просто прочитав цю історію, наче подивився фільм, я хочу аби він думав, читаючи і не в стилі: "А! Лажа!", а "Як? Чому? Навіщо?". Тому мені приємна ваша увага до тексту, але не обіцяю дослухатися до всіх порад.

Дякую за підтримку, та все ж хотілося б думки щодо твору

Саме так. В даному тексті просто зовнішній штрих.

До речі, я підрахував знаки між забратим мішечком і стиснутими кулаками. 4568. Гадаю, можна округлити до 5 тисяч, тож навіть по Вашим вимогам це зауваження зайве.

Прочитала на прохання автора, хоч у мене зараз нема цього тексту в таблиці голосування. Загалом - сподобалось, гарні грибочки, нагадало мій власний "Шапіто - порт". Я не прискіпуюсь до дрібниць. Хочу звернуть увагу лише на деякі "глобальні" питання.
1. За яким принципом зібралися всі ті люди?
2. Розпорядник - диявол?
3. Зоя і Костянтин - позитивні чи негативні персонажі? Я не зрозуміла. Це важливо, бо треба знайти в структурі оповідання пару "протагоніст - антагоніст". Те, що учасників подій обирає прожектор, лише підкреслює випадковість усього, що відбувається. А хотілося б побачити певну логіку в цьому.
4. Фокальний персонаж. Той, до якого автор звертається з великої літери - Ви.
Яка в нього функція? Фактично він спостерігач. Прожектор його не обирає, сам він нічого активного не робить. Навіть вбивають його не переслідувачі, а звичайний потяг метро. В чому полягає його завдання? Припустимо, що цього персонажу немає. Що зміниться? Здається, що нічого.
5. Хто такий Слава?
І на десерт - улюблене питання Пташки. В чому полягає ідея даного твору? Особливо у зв'язку з фіналом. Два персонажі грали в небезпечну гру з рогатим. Начебто виграли. При цьому ми не знаємо - добровільно грали чи вимушено. Отримали нагороду. Втекли. А навіщо втекли? Яка ще халепа на них чекала? Добре. Втекли, виконавши всі умови дідька рогатого. То навіщо вони хотіли скаржитися в поліцію? Якось непослідовно. Тоді не треба було брати золото. А взяли - вже, значить, перейшли на темний бік сили. Тож на такий фінал вони заслуговують. При тому, що вчинили дурницю - сідати в якийсь чорний позашляховик із тонованим склом, не побачивши водія. Але то таке.
Ось. Така рецка. Тож зовсім неважливо, на мою думку, що там у них було з губами, на якій висоті був канат. Головне питання - що воно таке було, взагалі?
Удачі на конкурсі!

Ой, тоді не варто було читати! Дуже вдячний за таку увагу, чесно не мав наміру відволікати.

Обов'язково прочитаю, коли матиму вільний час. На жаль, в мене його небагато, тому на швидкий відгук не очікуйте.



Завсігдаї прийшли, решта вихоплені випадково за обставин, подібних тим, що пережив оповідач. Власне, як ще додати нової крові?



Однозначно, ні. Диявол це пан Верен, просто він тут не під найвідомішим своїм ім'ям.



Вони головні герої, що тут скажеш? Гадаю, все ж позитивні, але без святості. І що поганого в випадковості? Купа людей обожнює рулетку.



В цьому й сенс. Твір, уривком з якого і є це оповідання, фактично мій тренувальний майданчик, де я відточую навички та експериментую з усіма можливими тропами та прийомами. Це один з них. Втім, можу визнати, що експеримент міг вийти і невдалим.



З контексту справді не зрозуміло. Там же прямим текстом написано:

"Наші друзі знайдуть тебе і тоді Слава залюбки покаже тобі, що крокодили роблять з худобою."

Та я б подібне випадково на вулиці почувши вже мав би певне уяалення, хто такий Слава.



В тому й проблема, що Ви знайшли для себе пояснення і у Вас виникли питання до всього, що з ним не пов'язано. А якщо поглянути з іншого боку: "А до чого там містика?" Нічого надзвичайного, крім якихось нечітких обрисів в темряві персонажі не бачили. Єдине вбивство розпорядник скоїв цілком земним, навіть банальним чином. Як мінімум, якщо у Вас на очах застрелили людину це вагомий привід звернутися в поліцію, хфба ні? Принаймні, я щиро сподіваюся, що всі на цьому сайті саме так і вчинять у реальному житті.
Золото взяли, але ж його і викинули. До того ж, вони жодного разу не проявляли до нього цікавості. Так, я пам'ятаю претензії АнтиПесця, та як на мене "брати" і "прагнути" це різні речі. З тим же успіхом кожного, хто торкнувся зброї, можна вважати вбивцею.
Суть була в тому, щоб показати зворотній бік світу. Неважливо справжній він чи вигаданий, він разюче різниться. І звичайна людина, випадково там опинившись, відчуватиме себе зовсім не в своїй тарілці. Власне, для цього також потрібен спостерігач, щоб дати точку зору саме звичайної середньостатистичної людини. А що до вашого питання, то якщо давати на нього коротку відповідь: що завгодно. Ця історія не має однозначної трактовки і кожен читач розумітиме її по-своєму. Хіба ж це не чудово?



Дякую. Вам також.