Обсуждение рассказа ap023 Заблудився або У всьому винні коти!

От вже ці капосні коти. Мало їм уваги, так ще й до влади рвуться, нахаби такі! Мишей би нехай ловили, а не у відосах для ютьюба знімалися!
Стоп, стоп, оце мене занесло, на себе самого почав гнати. Напевно, це все мій внутрішній собака написав. Ну хіба ці милі прекрасні створіння здатні на хоч якусь підлість? Та ніколи в житті!
Стооооп... Оце вже точно писав мій внутрішній кіт. Мені тепер що, розірватися?
Як би то не було, але твір заслуговує на увагу. Хороша, добротна сатира на актуальну тему, ще й гарно написана
Успіхів на конкурсі!

Такої... мій кіт дуже обурений і звинувачує автора у котофобії ))
(Ви тільки йому не кажіть, але те, що все через котів - чістісінька правда )

Маячня. Удачі на конкурсі.

Припущення автора оповідання, щодо реальності надання юридичний прав котів і собак - гадаю справа вже й не такого далекого майбутнього.
Жаль тільки голубів увагою чомусь обійшли.
Стосовно подачі історії - є проблеми із сюжетом. Тобто заставляти ГГ бігати по коридорам будівлі ОДА - то може й кумедно, але емоційно не дуже чіпає.

У героя немає мети. Все, що ми знаємо

Мета диктує дії. Нема мети - нема й подій. Випадковість - головна проблема оповідання. Герой тиняється по кабінетам будівлі, побіжно й мимохідь розказує про епізодичних персонажів.
Розумні тварини - це лише фант. допуск, а фант. ідеї - немає взагалі. А отже, в фіналі нічого не змінюється для ГГ та решти інших персонажів. З'явиться ідея - з'явиться й сюжет, і фінал.
Удачі на конкурсі!

Вітаю, Авторе!
А я й не знав, що у нас право обирати і бути обраним вже розповсюджується на свійських тварин
Тепер усе стає зрозумілим
А я, грішний, гадав, що то наш електорат геть подурів.
А не підкажете, де ті курси пришвидшеної еволюції?
Часом не двотижневі в Трускавці?
От якби Ви про все це докладніше написали - може коляку і вліпив би.
А так - наче й сатира, але дуже слабенька. Потужний потенціал не використано.
І взагалі. Винні не коти. Радше козли, барани та інша худоба.
Успіху! І навіяло

Вітаю, авторе!
Не переймайтеся з коментарів, у вас у оповіданні дуже багато смаколиків, що я аж задумався: чому мені прості не бородаті анекдоти смішніші за літературні сатиристистичні гуморески. Певно, тому що перші лаконічніші, і моя увага не встигає розссіятися. Бо на жаль, я так і не виріс, і маю майже дитячу увагу, важко зосереджуватися.
Удачі на конкурсі! Надіюсь, серед голосуючих більше читачів із ЦА цього оповідання.

Вітаю, авторе!
Іронічно. Підозрюю, що в оповіданні заховано багато алюзій на сучасність, але чомусь не мала снаги їх відшукувати і розжовувати собі. Може тому, що стомилася від "приколів" і "підколів" чи може тому, що це оповідання не в оціночній групі. Якщо обоє пройдемо до другого туру, то обіцяю перечитати ще раз, вдумливіше.
А так, якщо геть поверхнево, то місцями посмішило, місцями подивувало.
Чого-чого, а фантазії авторові не бракує.
Кішки та собаки дуже колоритні вийшли. Мені навіть здається, що я знаю кількох, які вселилися в тіла працівників нашого міського "совбезу".
Удачі на конкурсі!