Текст похож на терновую рощу. Продираешься продираешься и никак не выйдешь. Много русизмов и общей непричёсанности, как от перевода через Гугл.

Дякую! А можна конкретніше про не у всьому вдалу мову і неточності? Щоб виправити.

Русизмів? Багато? Де ж вони? Перелічіть, будь ласка. Ну хоч два-три

Щось я не знайшов багато русизмів.
Лише кілька і, як на мене, не критичні.
Моментально - миттєво,
Сріблистим - сріблястим,
Повезло - пощастило.
Це якби попросити Сильно Грамотного чи Чучундрууа, - ті знайдуть більше.
Але загалом дуже добре.
Якщо це дійсно перша спроба, то все просто шикарно!
Щиро бажаю удачі і пишіть українською - у вас чудово виходить!

Ой.
Переплутав з автором "Стіни".
Тут явно не перша спроба! Тут видно руку майстра.
І я, навіть, здогадуюсь кого саме. Рік тому я вже попався на таку провокацію!

Отакої.
Дивно і смішно чути, що українські слова раптом стали русизмати.
Не охота мені СУМ цитувати, але бачу, доведеться)).
Моментально: http://sum.in.ua/s/momentaljno
Сріблистий: http://sum.in.ua/s/sriblystyj
Повезло http://sum.in.ua/s/povezty

Окрім того, слово "повезло" вжите в розмовній мові, мові персонажа. Чи часто чуєте в живій розмовній "пощастити"? Я - ні.
Впевнена, на всі 100 відсотків, що в цьому тексті нема жодного русизму, чи то пак, росіянізму.
Дякую за пораду, але я і так пишу українською, це моя рідна мова, і ніякою іншою ніколи не писала, ну хіба вживала як пряму мову персонажа).

Так і я про що - немає русизмів. Знайшов лише три слова, які "не звучать" і все.
А за пораду не переймайтесь, то не вам, переплутав.
А вам успіху і натхнення для подальшої творчості!!!

Якщо Вам не звучать, так і кажіть, а не "русизми, русизми"))
Дякую! Успіхів навзаєм!

Оповідання викликає у мене протилежні емоції. З одного боку мені дуже сподобались герої, їхні проблеми актуальні та зрозумілі кожному. Й добре, що автор приділяв таку увагу деталям. Але з іншого - хотілося хоча б проміньчика надії. А його не видно. Жаль.
Хай би Іванко встиг їй допомогти, чи що...

Сонячний зайчику, дякую!
І мені жаль.
Гаразд, дайте вухо, щось шепну. Бачите двері на дах? А тепер – тільки тсс – уважно зиркніть ось в ту малюсіньку шпаринку...Сліпуче рожеве сяйво? Що? Що воно робить? Розсіюється-розвіюється? Тільки не плачте, коли поба...Та ну, не може бути. Справді?! Ого, нічого собі поворот! Круто! Вітаю з альтернативним закінченням!

Вітаю, авторе!
Оповідання написано гарно, читається легко, мова смакується.
Образи чіткі, яскраві, багатовимірні.
А сама суть оповідання не зайшла і не відгукнулася зовсім. До останнього сподівалася, що все вирішиться більш-менш добре. Однак марно.
Хтось радив побільше такого для підлітків, а я б, як спеціаліст, (правда віднедавна злегка) дотичний до підлітків не радила б.
Їх нестабільна психіка і так готова бачити ледь не в кожному ворога, мстити за кожен погляд і від незгод схилятися до самогубства- сам умрі і всіх порішу.
Для підлітків треба про зростання і формування характеру, про закалювання у труднощах, вміння їх долати, не зважаючи ні на що залишатися людиною.
Тому попри гарну форму виконання, ніяк не приймаю саме наповнення.
Та це не означає, що воно не має права на існування.
Удачі на конкурсі.

Дякую!

Взагалі-то це оповідання не для підлітків, а про підлітків

Це скоріше був коментар не вам, а тому коментатору, що писав:

Трохи з адресатом помилилась

Нічого, буває))
А я намотаю на вус, раптом колись надумаю писати і для підлітків

Хлопцю на день народження дарять парфум? Та ще не один!
Безвихідність у фіналі - стовідсоткова. Я правильно зрозуміла, що Анка підірвала кулею себе і все навколо? Тобто вирішила проблему радикально? Можна ж було більш раціонально скористатися тією кулею, як вище радять у коментарях. )))

У мене чомусь ніхто з персонажів не викликав співчуття. Бо вони нічого хорошого не зробили. А може, через те, що фактично здалися. Спочатку злу, потім - просто здались. Хотілось би побачити в оповіданні "рекомендації з боротьби за живучість", так би мовити.
Удачі на конкурсі!