Посперечаюся на рахунок того, що для кожного автора його твір є шедевром Це не так, і, якщо я можу дати пораду (хоча вам необов'язково до неї дослухатися, звісно!), то від такої позиції треба пошвидше тікати! Твір є просто твором, не побоюся цього визначення - продуктом, який має щось виразити, якусь ідею. З нашого, авторського, боку єдине, що можна зробити - вкластися на повну (у техніку, історію, деталі, мову тощо), а тоді ще кілька разів вкластися. Але чи буде це визнано шедевром чи ні - покаже час. Бо там уже вступає в дію удача, закони ринку і помилка того, хто вижив)) "Но поражений от победьі тьі сам не должен отличать", так би мовити. Тож так, ми можемо тільки писати все краще і краще. А конструктивна критика для цього не тільки не прикра, а й страшенно корисна. З часом автор навмисно починає ходити по "жоскіх" друзях, вимагає правок, щоб його твір випробували на міцність. Це добрячий прискорювач, знаю по собі. Краще різкі правки з вузького кола, ніж потім рознос від критиків на весь літпростір))

Вибачте, щось крилату бєстію на філософію і спогади потягнуло! То все сніг!
Працюємо далі, точно!

Мне понравилось. Атмосферный, лиричный, душевный рассказ. Было бы интересно чуть больше узнать про взаимоотношения Ала с Натальей. Тем более, что у Ала типаж "солдат не знающий слов любви". Удачи на конкурсе!

Фант.допущение интересное. Показана и легальная реализация, туризм, и нелегальная - когда богатый умирающий клиент подселяется "по добровольному согласию" в молодое тело. Вероятно, есть еще научные и масса других комбинаций. Обучение, например. Не просто "тень", а прям в голове сидишь и смотришь, и понимаешь, что делает старший сотрудник. Я уж молчу про порно-индустрию. Это ж можно осуществить вековечную мечту - узнать, что в процессе чувствует противоположный пол!

Моральная проблема - есть, друг убился за друга, в ответ друг выкинул свою жизнь в мусорку, чтобы спасти друга. Оплатил долг. Молодец. Что у меня остается чувство чего-то глубоко не правильного в происходящем - так это моя проблема.
Например, напрягает судьба Натальи.
Два мужика решили, что делать с квартирой, машиной и женой. "А жена разве вещь?!" "Да, ты прав, разве ж она вещь? Вот квартира и машина!"
Потом поставят перед фактом. Не, ну а чо. Они ж решили, как ей лучше. То есть, когда Дэн убивался, он про жену не думал, он про друга думал, а теперь вот... И правда, а какой еще у нее выход? Да и вообще, кому интересно ее мнение, ясно же, что она согласится.

Но больше все же напрягает отношение сотрудника к происходящему. Ни в больничку не позвонил, ни милицию не вызвал, ни нотариуса, ни согласие близких родственников. Ничего.

Извините, если слишком жестко получилось.

Вітаю авторе!
Цікавий у вас підхід до використання наукового відкриття. Принаймні, я такого ще не зустрічала.
Сама історія емоційна, що чіпляє, однак, кожен автор, який користується тим, щоб зачепити читача за живе і пробити на сльозу, ходить по лезу. Тому не зловживайте таким прийомом.
Загалом, фінал хороший. Як я і люблю. Окрема дяку за відсутність трупів)
Удачі на конкурсі і надалі!

Цілком із вами погоджуюся.
Ми просто на одне і те саме із різних боків дивимося.
Я не до того, що кожен твір шедевр. А до того, що коли автор уже відправив його на конкурс, то десь на денці душі тліє сподівання, що він виклався на повну і зробив все щонайкраще, і що саме головне - це побачать читачі.
Мною було помічено, що часом чим "сиріший" чи як би це так виразитися "початковіший" твір, тим агресивніше автор кидається на критиків і віддано захищає свій "шидевр". Це досить потішно. Автори ж грунтовніших і продуманіших робіт реагують адекватніше, деякі навіть із якоюсь злегка хворобливою завзятістю вимагають критики, щоб покращитись. Істина десь посередині.
Ще раз дякую, що приділили досить часу на прочитання "вікенду" та обговорення зі мною.

Щиро дякую Діано за відгук. Приємно, що сподобалося.
Про ваше зауваження подумаю.
За браком часу та знаків ще багато чого із бажаного не вийшло втиснути до оповідання.

Семдесят Первый, щиро дякую за відгук!
Радію, що вам прийшлося до душі фантприпущення. Так, розійтися є де.
Стосовно того, що дружину поставлять перед фактом, то трохи не так. Офіційно вона є дружиною Дена, нею і залишається.
Юридично ще нема такого, що вона може автоматично стати дружиною того, в чиє тіло підселився її чоловік.
Те як складатимуться відносини Наталі із Деном-Алом зовсім інша історія. Зрозуміло, що його тягнутиме до неї за рахунок почуттів обох чоловіків, Наталія може бути їм просто другом, вдячним за допомогу, може відчути спорідненість душ. А може ще щось третє.
Ніякого насильницького заміжжя)))
Якщо склалося таке враження, то значить автор десь недопрацював.

Ліандро, щиро дякую за відгук.
Стосовно зловживання - запамятаю, але ніби було прикладено всі зусилля, щоб не перейти цієї тонкої межі. Ну хіба що - трошки.
Успіху навзаєм!

Извините, выразился не ясно.
Ставят перед фактом, что Дэн теперь живет в теле Ала, и Наталье с этим тоже жить. А жить ей с этим может быть не так уж и просто.
Меня зацепило, что ни Ал, ни Дэн про это не подумали. Даже мельком. А Дэн так уже решил, что "отдаст жену Алу" - ясно, что с Натальей он это не обговаривал.
Вот это отношение к Наталье - как к... рабу, что ли. Или, если хотите, "чрезмерное опекунство".

Если вам интересно, давайте попробуем перевернуть
Что, если это Ала ранило, и из-за Натальи. Дэн жив-здоров. А Наталья впустила Ала в свое сознание. И такая совместная Наталья-Ал пришли к Дэну и говорят "ну ты ж не против, да? Ал - он же твой лучший друг, никаких проблем, верно?"

Если не интересно - я умолкаю

Вітаю, Авторе!
Чудове оповідання. Мені сподобалося, чесно
От тільки одна халепа зі мною трапилась:
Десь із середини я почав розуміти, що задумає ГГ у фіналі.
Але ж Ден - сильна цілісна осрбистість (мені так здалося).
І має бути категорично проти.
Тож як воно все обернеться - для мене інтрига зберігалася. І це гуд.
Але... Ал, проти очікувань, не запропонував обміну.
А Ден не відмовився від обміну, навіть не відмовився від співіснування.
Вони мене розчарували. Особливо Ден.

Далі опишу варіант, як би для мене це виглядало природно,
але розумію, що Вас уже задовбали своїми варіаціями, тому можна не читати.

[+] Фінал

Ден категорично не погоджується з пропозицією Ала. Виникає суперечка (можна і питання з коректністю до Наталки підняти). Врешті Ден бере гору, повністю заволодівши контролем над тілом. Він каже "Так!" і оператор проводить процедуру повернення. Але внаслідок повного домінування у тілі Дена, в його хворе тіло повертається Ал. "Що ти накоїв!" - волає Ден в тілі Ала. "Я нічого не робив, але так, здається, найкращє! - усміхається Ал. - Попроси оператора, нехай прочитає останній рядок пункту 7.11" І помирає... Оператор читає: " ...У разі непередбачуваного обміну тілами між Замовником і Рецепієнтом, жоден з них, рівно як і їх правонаступники, не можуть висувати жодних претензій до Провайдера". Якось так.

Успіху на конкурсі!
Навіяло

Дякую! Так далеко моя фантазія не сягнула. Може життєвого досвіду забракло. Щиро дякую за увагу до мого оповідання.

Юлесе, дякую за відгук.
Окреме дякую за цікаві ідеї та доповнення, які допомагають поглянути на задум з іншого боку.

Стосовно запропонованого фіналу, то ваш звісно гостріший.
Але так мені не дозволяють писати мої переконання та стійка життєва позиція)))).