дещо не вистачило "опуклості" образу Срібної. А саме в її мовленні. Якесь воно, як на мене, трохи недопрацьоване. Судячи з мовлення інших персонажів, автор і її міг би подати краще.

вживати західняцькі діалектизми поряд з русизмами

Ще тут зауважу, що вживати західняцькі діалектизми поряд з русизмами( якщо це не місцевий суржик в мові героя) або лексичному ряді відповідного оегіонального стилю мови "від автора" не варто.

Хоча моє сприйняття мови як цілісного (хоч і різнобарвного)) явища це все одно, боюся, не похитне

Понравилось. Грустно, циклично, и люди никогда не меняются. (Что-то потянуло на философию к ночи).

Аж раптом зі скель над Каменем у кролів і королеву полетіли горщики, з яких аж сипалися іскри – падали і обливали зайд смердючою жижою, що спалахувала. Натка упізнала її запах і з вереском кинулася убік. Вмить запалало хутро кролів і шатро.

Та селяни продовжували бити обпечених крололюдів, гикаючи і нахромлюючи зайд на вила. Гостро пахло паленою шерстю.

Сила нуртувала у її тілі, текла по рукам, спалахувала іскрами в очах, обпекала потилицю. Але у пам’яті навіть наймудріших – не було сили проти Світотрощі.
Натка зупинилася і вдихнула.
Так, це було її ім’я.

То що заважало селянам відразу побити крололюдів, коли вони з'явилися у Підгірцях? Як виявляється, воювати панове білопальтошники вміють. Як то кажуть, "можуть, якщо захочуть".

Тут я трохи зависла. Світотроща - це ім'я Натки, чи Натка здогадується, що Світотроща - ім'я тієї сили?

воювати панове білопальтошники вміють. Як то кажуть, "можуть, якщо захочуть".

Світотроща - це ім'я Натки, чи Натка здогадується, що Світотроща - ім'я тієї сили?

Схоже на те, що Натка - то "Брюс Вейн", а Світотроща - "Бетмен".

Дуже сподобалось оповідання.
Удачі на конкурсі!