Титул НОВОСТИ ЖУРНАЛЫ И КНИГИ "АРГОНАВТИ ВСЕСВІТУ" О КОНКУРСЕ РБЖ-АЗИМУТ REAL SCIENCE FICTION ФОРУМ ПОИСК
Текущее время: 29.03.2024 14:30

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 27 ]  На страницу Пред.  1, 2
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 25.09.2019 18:01 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10.09.2019 13:33
Сообщения: 29
Цитата:
Цитата:
але у всій її фігурі відчувались якісь неспокій та беззахисність.
Може, "постать" а не "фігура"?
Цитата:
Хіба ж це не синоніми?
Ну, якщо зовсім формально, то ніби синоніми. Але як на моє вухо, то "фігура" - калька з російської, у розмовній українській має трохи презирливий відтінок ("оно дивись, яка фігура в тої тьолки"). А "постать" - то ніби більш нейтральне і більш українське.

Цитата:
А там ще ж далі квершлаг і штрек. Ой, лишенько...
Якщо можна пояснити не дуже обтяжуючи текст - то було б непогано. Але частина читачів просто проминуть ці слова із думкою "ну то щось таке про шахту". То вже кожен автор обирає, вживати і пояснювати такі слова, або не вживати, або вживати і не пояснювати, і хай там собі як хочуть ))

Цитата:
Мораль, так. Але ж у казці (та й у фентезі) вона має право на існування.
Ну хіба що у казці. У фентезі, як на мене, то вже й не дуже...

Цитата:
На жаль чи на щастя, але "Борислав сміється" та взагалі Івана Франка в нас у школі не було. Я вже це прочитала в дорослому віці.
Та на щастя скорше. Бо як у школі "нагодують" таким, що на той вік аж зовсім не цікаве, так враження і залишається... І про "Борислава" я так згадала, бо згадався.

Цитата:
Щось із цим лантухом треба робити, бо бета-рідер теж про це питався, але я вперто залишила як є.
Та вже б сказали, до чого він там, а то буду мучитися )

Цитата:
Щиро дякую за відгук, шановна Леданико!
І вам дякую за конструктивну відповідку і успіху на конкурсі )


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 25.09.2019 21:14 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 17
Леданика писал(а):
Цитата:
Щось із цим лантухом треба робити, бо бета-рідер теж про це питався, але я вперто залишила як є.
Та вже б сказали, до чого він там, а то буду мучитися )

То я ще сама не вигадала. :D


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 26.09.2019 13:30 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 4
Дякую за відгук на "Йоокепль"!
Щодо загального враження - забезпечили мені кілька неприємних хвиль, коли одна моя читачка тут-во, у офлайні, буквально за три години до того сказала приблизно таке "весь час чекала, коли начне відбуватися щось оживльоннєй". Два враження з незалежних одне від одного джерел добряче дають під дих. Тож просто дякую)

Щодо зауважень по тексту - про "роздертих псами", власне, і сам не сформулюю, чому саме ними. Власне, емпірично підстава така: бо у нашім містечку лише пси таким і опікуються... Відбійна течія - під поверхнею на морі існують течії, котрі формуються масою води, яка повертається назад. Відбійна швидка, потужна, навіть непоганий плавець, не зорієнтувавшись і пливучи строго до берега, може дати дуба, бо рекомендовано у такій халепі греби по діагоналі убік, сподіватися на те, що вийдеш за межі течії.

"Дзвінок" - франшиза японських жахів про дівчинку, що вилазить із телевізора через прокляту відеокасету. А перед тим дзвонить і сповіщає, скільки у тебе днів лишилося.

"Заскалив" - трохи примружив. Синонім. В цілому - щодо відмінків, то це мій гріх, коли починаю писати на натхненні. Коли примушую себе, то трохи легше читачу)) Притичина у тому, що вилежатися практично ніколи не виходить залишити текст. А без цього ти пробігаєш очима, про себе читаючи ПОТРІБНІ відмінки і таке інше(
Ну і - так, з лексичним пластом, бачу, проблемненько...
Ще раз дякую!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 27.09.2019 13:18 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10.09.2019 13:33
Сообщения: 29
ВОВЧА НІЧ
Традиційне попередження: далі є спойлери!

Початок непоганий. Виникає зацікавлення: що ж то за халепа, в яку втрапив герой? Далі теж цікаво. Таємнича хвороба, ритуал на галявині...
Цитата:
Як це Олені вдалося? Звідки ця жінка знала, як робляться такі речі?
Оце-от особисто мені зайве. "Ой, що ж це робиться, людоньки!" Тим більше в стані стресу і незвичної ситуації навряд чи на такі "філософічні" питання у героя буде час та натхнення.
Цитата:
- Мамо, - стиха каже старший хлопчик. – Не бійтеся. Це не вовк. То вовкулака.
Чому обидва дитинча вгадали вовкулаку, а мати - ні? Мати ж ніби як старша має знати більше?
Історія про Тарью доволі цікава і викладена швиденько, не розтягнута.
Цитата:
Наслати закляття на доньку знахарки вдруге не могла, бо після вдало відбитої магічної атаки людина отримувала щось на кшталт імунітету на дію рослини.
Оця фраза якось вибивається із розповіді. "Щось на кшалт імунітету" - це вже ніби авторске пояснення.
Цитата:
То що, козаче? Ти готовий?..
Забагато подібних "внутрішніх розмов" героя із самим собою. Так і хочеться сказати: "та або вже йди, або тікай".
Цитата:
З виду нагадує дегенератку з фоліантів Ломброзо.
Ага. Захеканий вовкулака в логові відмьми саме тим і займається, що пригадує малюнки у "фоліанті Ломброзо".
Цитата:
І щосили хвицає задніми лапами, підхоплюючи ними стілець і жбурляючи назад.
Не вірю, що вовк (навіть вовкулака) технічно може таке зробити.
Цитата:
Сонечку, зачекай трохи! Не сходь! Ще кілька хвилин! Будь ласочка!
Хм. А раніше за текстом Олена каже "З досвіту маєш ще годину". Треба тут якось розібратися, чи до світання треба встигнути, чи ще година є.
Цитата:
На подвір’ї справді відгонить якимись смачними стравами.
Як на мене, то "відгонить" радше кажуть про неприємні запахи.

ОТЖЕ
Непогана така собі казка про сучасних вовкулаків. Більш-менш збалансована, динамічна. Може, той вовкулак трохи схожий на супер-героя із супер-здібностями... але для казки то не вкрай проблема.
Не розумію, яку роль в тексті відіграє фрагмент про "нападників". Показати, який шляхетний та добрий головний герой? Але то і так зрозуміло, якщо він погодився на дивну авантюру аби допомогти коханій дівчині врятуватися від смертельної небезпеки. Для того, щоб герой мав час потренувати бойові навички? І сам по собі фрагмент доволі цікавий, образи матері та дітей яскраві... і ні до чого то не призводить. Якщо текст - це уривок з роману, тоді більш зрозуміло, але в рамках оповідання такі "зайві" фрагменти радше знижують загальну динаміку.
Кінцівка історії (родинна зустріч) несподівана і теж доволі цікава.
До речі, якщо про ту "вовкулачу родину" є або планується роман, теж має бути доволі цікаво.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 27.09.2019 16:29 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 24
Щиро дякую за рецензію, пані Леданико! Фентезі для мене – до певної міри новий жанр, тому дуже цікаво і корисно отримати відгук від знавця.
Зауваження щодо зайвих роздумів героя слушні, мені теж про це вже думалося, треба буде повикидати. Щодо «імунітету» - теж. Мабуть, це пояснення треба якось інакше сформулювати (проте викинути не вийде – інакше буде незрозуміла логіка дії магічної системи). «Відгонить» - так, заміню.
Сцена з врятуванням жінки з дітьми – так, оце мене теж найбільше муляє, бо у форматі цього оповідання вона справді начебто зайва, а на її узгодження з усім іншим забракло обсягу. Та якщо викинути – історія стане надто прямолінійна, на кшталт «пішов – вгатив - повернувся» - а це теж, на мій смак, якось не того… Отут я на роздоріжжі, тому й звертаюся за порадами.
Чому у цій сцені діти вгадали вовкулаку раніше за матір? Тут, на мій погляд, таке: матір – доросла раціональна людина, ще й перелякана, і з містичними істотами щодня не стикається. Тож для неї вовк - щонайперше просто звір, може, вискочив ото на запах коней, і раптом ще на неї з дітьми нападе (хоча зазвичай здорові вовки на людей не нападають, та люди все одно цього бояться). А у дітей сприйняття незвичного більш легке: чули оповідки про вовкулаків – то й вірять. Для малюка вовкулака – то взагалі просто «песик», якого кортить погладити, маля взагалі не усвідомлює якусь там містику. Якось так :roll: .
Сцена, коли вовк відкидає стільця задніми ногами – таке може бути, і дуже легко))) Якщо, наприклад, два великі пси (70-75 см на зріст, 55-60 кг ваги) почнуть битися або активно гратися у приміщенні, де багато меблів, то відкидатимуть усе, що їм заважатиме рухатись, саме таким чином – різкими дриганьками задніх ніг. І так, що летітиме шкереберть на кілька метрів, тільки встигай тікати, аби не прибило. Це, власне, замальовка руху звіра з натури :D .
Щодо «досвіту» - еге ж, якщо це викликає сумнів з боку читача, передивлюся. Адже досвіт – це коли сонце ще не з’явилося над обрієм, але вже стає доволі світло. Так триває влітку десь годину, а далі, коли вигулькує край сонця, настає світанок. Для вовкулака критична мить – саме початок світанку, тобто вихід диску сонця з-за обрію. А перед тим йому ще можна бігати. Певно, це в мене якось неточно описане, виправлю.
Стосовно «супергероя» – потішило. :D Але, власне, якщо мозок людини (аж надто хлопця-тхеквондиста з певними світоглядними засадами) закинути у тіло звичайного вовка (яке має вельми широкий діапазон фізичних можливостей) – ото так воно й виглядатиме. Якісь супер-здібності навіть не знадобляться. Суцільний біологічний реалізм :D .
Так, ця історія справді ширша за одне оповідання. І головна тема – саме про родину. Сподіваюся, що у повному вигляді вийде щось путяще і цікавеньке.
Ще раз щиро дякую за конструктивну критику! Приємно, що у цілому твір викликає позитивні враження. А недоліки буду усувати.
Вам найліпші побажання, і успіхів :D .


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 28.09.2019 09:24 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10.09.2019 13:33
Сообщения: 29
Автор an013 писал(а):
Щодо загального враження - забезпечили мені кілька неприємних хвиль, коли одна моя читачка тут-во, у офлайні, буквально за три години до того сказала приблизно таке "весь час чекала, коли начне відбуватися щось оживльоннєй".
Ще раз дякую!

Ще подумала трохи над вашим текстом. Вірогідно, проблему очікування "оживльонності" створюєте ви самі, шановний авторе, першим фрагментом. Зазвичай початок будь-якого твору налаштовує читача на подальше сприймання. Читач підсвідомо задає собі питання: "Що це? Фантастика? Детектив? Щось ліричне? Не знати що?" І від того далі формуються очікування. Ви першим фрагментом сформували очікування на щось таке, гостросюжетне, ніби як на фантастичний трилер. Рефлексую, що як читач чекала на подальші жертви (отака я добра), якесь розслідування абощо, протистояння, полювання на Йоокпеля врешті-решт. А направду в тексті йдеться (і йдеться, і йдеться) про те, звідки той Йоокпель взявся і про його "хазяйку". Подальші жертви теж є, але вже сприймаються "рутиною". Ну ходить той Йоокпель, ну полює на "поганців". Але ж мені то не страшно, бо я ж не поганець? Автор намагається в кінці дуууже непрозоро натякнути, що будь-хто в чомусь та поганець... але воно вже не сприймається.
Ймовірно, що якби переставити якимось чином фрагменти місцями, почати з дівчаток, то очікування були б іншими. Ну або ж додавати "гостроти". То вже на смак кухаря (закреслено) автора.
Дякую за розуміння і успіхів!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 29.09.2019 21:30 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10.09.2019 13:33
Сообщения: 29
ТУМАН НАД СТАВКОМ
Як ви ще не прочитали текст, то пильнуйте, бо далі є спойлери!

Цитата:
- Нуу… якщо Оксанка помсти хоче… - Гриць трохи пом'якшав. - А ти впевнений, що вона сестрі мститися зібралася, а не тобі?
Щось ніби трохи героїв забагато, як для самого початку. Оксанка, Гриць, сестра, Михась, Олена, Юрко... особисто я ледве читати почала, а вже відчуваю, що ніц не розумію. Далі ніби трохи розвиднюється хто є хто, але трохи все одно є плутанини.
Подобається, як автор(ка) подає описи чи то природи, чи то роботи коваля. Не надто захоплюється прикметниками, незрозумілими порівняннями та діалектними словами.
Цитата:
Гриць не розгледів - від несподіванки він впустив відро, яке на диво влучно підскочило та наділося хлопцеві прямо на голову
Отут не можу "побачити", від чого відскочило відро і як втрапило на голову. Тим біль дерев"яне - і таке стрибуче?
Цитата:
Хлопець підхопився і кинувся у воду, наздоганяючи своє видіння. Вона навіть в знаки не дала
Тут спершу "видіння" (воно), а потім "вона" (дівчина). Особисто як на мене, то краще скорегувати якимось чином.
Цитата:
Тиша навколо стояла така дзвінка, що плескіт риби у ставку видавався громом.
Трохи ніби недоречно. Тиша "дзвінка", але плескіт "громом".
Цитата:
- Олена зачеревавіла.
Зрозуміти можна, про що йдеться, але слово якесь таке... неоковирне. Перечепливе і ніби не дуже відоме.

ОТЖЕ
Усе подобалось - і мова, і сама історія... аж до фіналу подобалось. А от сам фінал історії - не дуже. Як на мене, у творі порушений баланс. До кульмінаційної сцени (з утопленням Олени) автор(ка) все докладно оповідає, змальовує, створює напругу - а набільш вагома сцена ніби скорочена абощо. Отак собі просто майка "талісман" віддала і слово сказала, отак собі ніби буденно Гриць Олену з води витягнув... та й після того хлопця трохи посварили і швиденько з села відправили, а він собі і пішов, ще й талісмана не забув на шворці на шию вдягти. Особисто мені не вистачило ніби більш суттєвого протистояння, конфлікту - або майки з Грицем, або Гриця з родиною Олени.
Сам по собі Гриць як герой не дуже активний та не надто яскравий. Поманила дівчина - то й пішов. Відправили на Січ - то й відправився. Із власних вчинків - хіба що майку від себе відштовхнув, і те ніби радше тому що злякався, що вона нечисть. Тобто ще й не дуже хоробрий до всього. І в тому, що Олену не встиг врятувати - майку завинив. Мовляв, це вона багато балакала. А так би він - ух!
Втім, це моя власна, особиста думка, що аж ніяк не важить на об"єктивну істину.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 29.09.2019 21:43 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10.09.2019 13:33
Сообщения: 29
Автор an004 писал(а):
Та якщо викинути – історія стане надто прямолінійна, на кшталт «пішов – вгатив - повернувся» - а це теж, на мій смак, якось не того… Отут я на роздоріжжі, тому й звертаюся за порадами.
Як на мене, то просто "зробити крюка" і когось побіжно врятувати - це не дуже розгалужує, якщо потім та сцена ні до чого не призводить. Згадайте традиційні казки. Якщо герой когось рятує або робить добру справу, то на віддяку щось корисне отримує, чим потім може скористатися (чи то річ, чи то пораду, чи допомогу). От якби ту сцену не викидати, а якимось чином пов"язати із подальшими подіями... от тоді вона була б доречною і не виглядала би зайвою в тексті.

Цитата:
Сцена, коли вовк відкидає стільця задніми ногами – таке може бути, і дуже легко)))
Якби у вас вовк просто "відкидав" стілець задніми лапами - питань би не було. У вас он як: "І щосили хвицає задніми лапами, підхоплюючи ними стілець і жбурляючи назад". Він підхоплює лапами стілець. От цього я й досі не розумію. Штовхнути, відштовхнути, хвицнути - будь ласка. Але "підхопити"? Ніколи такого не бачила. Може, якесь інакше дієслово має бути?

Дякую за позитивне ставлення до критики і бажаю успіхів )


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 30.09.2019 09:59 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 24
Вітаю, пані Леданико!
Щодо сцени з жінкою і дітьми – дякую за цікаву пораду про «віддачу». Вже маю ідею, як саме це зробити. Допишу, і гадаю, що тоді вже все збалансується. :D
«Підхоплюючи стільця» - точно, це щось не теє. Навіть коли лапи втрапляють під сідало і його підчіплюють знизу перед поштовхом, це все одно не «підхоплювати». Не те слово, яке треба. Оце лише тепер до мене дійшло. Виправлю.
Велика Вам подяка за корисні поради і підказки! І успіху у конкурсі! :D


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 30.09.2019 21:15 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 14
Леданіко, дякую красно!
Гриць так, усе вірно, трохи нерішучий та не дуже хоробрий. Таким і планувався, добре, що задум удався. Хоча, припускаю, що такий герой не дуже вже й симпатичний... Але в мене на нього ще є плани, тоже у нього все попереду ;)
Кінцівка - не погодитися не можу. І Ви не перша, хто на це вказує, тож, буду допрацьовувати.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 04.10.2019 17:19 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10.09.2019 13:33
Сообщения: 29
ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
Цитата:
старі тополі, що наче почесна варта мужньо несуть свій споконвічний обов'язок
Якось надто патетично. Навряд чи такими словами думає герой, який щойно гнав по трасі 150 км на годину. Радше це слова автора. І чому обов"язок "споконвічний"?
Цитата:
вірно підказав правильний шлях
Трохи "масло масляне" виходить.
Цитата:
незвично для міського жителя одягнені люди
Це ж як вони були одягнені? У козацькі шаровари? З мого досвіду, в селах в той самий китайський одяг вдягаються, що й у містах.
Цитата:
з будинку вийшла висока кремезна постать
Як на мене, так не кажуть. Можна сказати "помітив кремезну постать", але щоб "постать вийшла з будинку"?..
Цитата:
Тут двадцять дві тисячі, це залишок від того, що ти передав, решту віддам згодом, коли зароблю.
Не розумію. Якщо це "залишок", то звідки ще "решта"?
Цитата:
спить собі у спальні
Теж ніби "масляне масло".
Цитата:
і рубає згустки наче капусту
Сумнівний образ. Важко уявити, як згустки темряви можна рубати наче капусту. Як на мене, не дуже доречне порівняння.
Цитата:
нам додому треба, той-во
Досі брати розмовляли без усіляких "той-во". А від того оце "той-во" сприймається штучною "прикрасою".

ОТЖЕ
Два брати, які довгенько мандрують таємним "не нашим" світом, ведуть між собою довгенькі діалоги... а наприкінці оповідання автор швиденькою скоромовкою пояснює читачу, що то був за світ і до чого воно. Як на мене, набагато краще було б видавати інформацію частинами, щоб утримувати та збільшувати цікавість читачів. А так ніби німе кіно - "ось ви подивилися сюжет, а зараз ми вам розкажемо, про що там йшлося".
Добре, що в тексті є конфлікт між братами, і в фіналі цей конфлікт розв"язується.
Цікавий момент щодо чумаків.
Якщо підсумувати, то є цікаві задумки, які технічно реалізовані не найкращим чином.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Кафедра Леданики
СообщениеДобавлено: 06.10.2019 17:11 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 6
Леданика писал(а):
Якось надто патетично

Трошки є. Перемудрив з намаганням створити атмосферу.
Леданика писал(а):
чому обов"язок "споконвічний"?

А чим ще займалися вартові?
Леданика писал(а):
масло масляне

Слушне зауваження.
Леданика писал(а):
в селах в той самий китайський одяг вдягаються, що й у містах.

Одяг людини, яка вдягає одяг для роботи на городі, таки відрізняється від одягу людини, яка йде у офіс чи на завод, тут вже не до стилю чи до охайності.
Леданика писал(а):
помітив кремезну постать

Врахую.
Леданика писал(а):
Якщо це "залишок", то звідки ще "решта"?

"Залишок" - це те, що залишилося з грошей, які передав Валентин жінці Дмитра, а "решта" - це сума, яку Дмитрові залишилося повернути, щоб не боргувати перед братом.
Леданика писал(а):
Важко уявити, як згустки темряви можна рубати наче капусту

Згустки бувають всякими :)
Леданика писал(а):
оце "той-во" сприймається штучною "прикрасою"

Це "той-во" було призначене для бабусі, що їх помітила, а не для брата.
Леданика писал(а):
Як на мене, набагато краще було б видавати інформацію частинами, щоб утримувати та збільшувати цікавість читачів

Просто мені хотілося тримати інтригу до останнього.
Леданика писал(а):
Якщо підсумувати, то є цікаві задумки, які технічно реалізовані не найкращим чином.

Дякую за Ваш розгорнутий відгук :)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 27 ]  На страницу Пред.  1, 2

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 3


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB