Пані Птахо, дякую за розгорнуту і конструктивну відповідь!
Цитата:
Довго не могла зрозуміти, що мені не дає спокою в цьому оповіданні. Три рази читала. Те, що трохи розпливчаста композиція, вже писали в коментарях. Дуже схоже на те, що завеликий текст вимушено скоротили під обсяг оповідання, тому не всі «шви» зійшлися
Правда Ваша - оповідання писалося дуже легко, події перетікали одна до одної гармонійно і послідовно, але коли було вже близьке до фіналу, об'єм виявився надмірним. Різати довелося сильно, через що втратилося більше, ніж, хотілося. Хоча зараз і очевидно, що "дорізане" було не все, і можна було прибрати більше, лишивши те, що "тримало купи" лінію.
Цитата:
Справа в тому, що функція головної героїні фактично поділена поміж двома персонажами. З яких перший має чітку ціль, але особисто майже нічого не робить для її досягнення, а другий – мов медіум, виконує завдання першого. Це пані Ольга і Марія.
Але у справжнього героя має бути загальна мета, яка здійснюється (чи ні) в фіналі. Тут виходить так, що здійснюється мета пані Ольги, а переймається цим Марія.
Але у справжнього героя має бути загальна мета, яка здійснюється (чи ні) в фіналі. Тут виходить так, що здійснюється мета пані Ольги, а переймається цим Марія.
Марія була інструментом, а навіщо інструментові мета?
Після вкорочення тексту, десь загубилася мотивація Ольги, а у Марії вона так і не з'явилася. Непомітно для автора, Марія стала опуклішою і вагомішою, але автор зробив вигляд, ніби нічого не сталося (позорище!)Цитата:
Тобто Марія до пуття не знає, що хоче. В неї нема мети, яка здатна зрушити з місця сюжет. Її ведуть Стефан і пані Ольга. І теж не дуже зрозуміло, навіщо воно їм. Ольга відмовляється вчити Марію. Фактично, просто використовує її як інструмент у боротьбі з ув'язненою відьмою, тому що сама фізично не може це зробити.
Не знає, бо вона хороша і слухняна дівчинка і робить те, що скаже татко. Почитавши цю частину відгуку, стало зрозуміло, що Марію таки треба "доробити". Дякую!
Цитата:
Також немає зв'язку між історією Оксани і відродженням Ольги.
Безжально вирізаний шмат тексту 
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Наступні кілька годин вона вивчала все, що могла знайти в інтернеті про відьом, злидні, потерчат, домових і котів, що розмовляють, поки пережитий переляк, втома і недосип не зробили своєї справи.
Наступні кілька годин вона вивчала все, що могла знайти в інтернеті про відьом, злидні, потерчат, домових і котів, що розмовляють, поки пережитий переляк, втома і недосип не зробили своєї справи.
Невже все-все? Наприклад, за запитом «відьма» гугл видає 574 тис. посилань.
Так, дала маху, не заперечую
Цитата:
Забагато розтлумачок щодо Вищих. Але вони нічого не роблять, не з’являються. Натомість ми взнаємо, що Ольга впоралася з усіма справами власноруч. А що саме вона зробила? Це лишається за кадром. Єдина сцена, де всі щось роблять – фінальна. Осики, відьма, Антон, Петро і дитина, пожежа, ритуальне відспівування.
Кульмінація? Можливо. Але Марія нічого від цього не отримала. Не змінила долю.
Вертаюся до сказаного вище - доробимо і Марію, і її мотивацію, і зміни в долі.Кульмінація? Можливо. Але Марія нічого від цього не отримала. Не змінила долю.
Цитата:
До речі, хвіртка – це класичний прохід між світом мертвих і живих. Але не фентезійний, а містичний чи казковий.
Абсолютна правда! Це в такий спосіб (оповідання писалося до Брами, а там у завданні було УкрФентезі із посиланням на міфологію) я "подружила" обидва жанри. Мені здається, що вдало.Цитата:
Ось така плутана вийшла рецензія.
Чудова і справделива. І надихаюча!Цитата:
ЗІ. Треба додати, що, незважаючи на ото все, що я тут понаписувала, мені сподобалося оповідання. І, можливо, ще більше сподобається, якщо це буде повість. 
Удачі на конкурсі!
Удачі на конкурсі!
Дякую і навзаєм!
