ao014 "Доля Доляна"Зазвичай я не прискіпуюся до стилістики, русизмів, граматики. Бо вважаю найголовнішим у оповіданні – сюжет, ідею, композицію. Решту можна виправити.
Але, враховуючи ту попередню дискусію про двомовність, маю сказати наступне. Двомовність як така – великий плюс. Якщо це свідома двомовність, а не засміченість іноземними словами і конструкціями.
У творчості не має бути ніяких обмежень і заборон. Єдиний критерій – власне почуття автора. Це стосується також і запозичених слів, діалектів, обсценної лексики. І суржик може заграти всіма фарбами, якщо автор – Лесь Подерв’янський. Тобто за умови, що це робиться свідомо, як художній прийом.
До гугло-перекладу в мене двоїсте ставлення. З одного боку, добре, що автор намагається в такий спосіб опанувати мову. Проте краще звертатися до словників. З іншого боку, коли бачиш відверто механічний переклад на українську, яка перетворюється на пластикову ляльку замість живої істоти – це прикро.
В даному випадку, попри всі ознаки гугло-перекладу, відчувається «жива» робота над текстом.
І все одне штучних утворень забагато, вони впадають у очі. Візьмемо лише перший абзац.
Цитата:
стелилася по підлозі
стелилися підлогою
Цитата:
Місцевий барин із родиною направився цілою когортою на південні береги, мовляв, зима холодна буде, бариня прихворіла, молоді барини застудилися
Барин – звідки тут узялося це російське слово? Чому не пан чи дідич? Тоді вже «барині» – за українськими правилами схиляння іменників.
Цитата:
Градоначальник пан Зоран, щоб припинити чутки та розсіяти тривогу, оголосив ярмарку в найближчу семицю
Градоначальник – знову ж таки щось із Салтикова-Щедріна, з чим не впорався пан Гугл. Так, воно є в СУМі, але як суто російська реалія. Краще ж сказати – глава міста чи ще як. Ярмарка – це ярмарок українською.
Щодо сюжету. Все начебто незле, але є одна диспропорція. Спочатку Долян не має можливості впливати на ситуацію через недостатній хист, обмежені властивості до магії. Щоправда, він робить серйозний вибір, коли лишається в оточеному місті. І завдання в нього важливе – «перезапустити контур».
Але саме цікаве все одно лишилося «за дужками»:
Цитата:
– Учителю Милогосте, – говорив він, – я став нарешті майстром. Я довго вправлявся і моя іскра розгорілася. Ви можете мною пишатися.
Хотілося б побачити не лише зовнішню сторону перетворення головгера, а також і зміни в його ставленні до життя – на відміну від того Доляна, яким ми побачили його на початку оповідання.
А отже образна сторона (пригоди, облога міста, магічні обряди) переважає виразну. При цьому, що за сюжетом це класичне «Страждання молодого Вертера» Й. Гете, тобто історія еволюції та становлення героя.
Удачі на конкурсі!
Вход
FAQ
Поиск
Пользователи
