Дякую за відгук, Лісовику!

Радий за розгорнутий коментар. Бачу за ним вдумливого читача.
І в дечому погоджуюсь, але є речі, які я також мушу прокоментувати. Адже кому, як не автору, захищати це оповідання? Не заперечуєте?


Ні, у творі висвітлені кілька точок зору. Перша - ГГ, друга - його колег, третя - його сімї, четверта - його друга дитинства. А до кінця щось висвітлити взагалі неможливо. Навіть на Сонці - й те є плями! Хоча, звичайно, у форматі роману можна було розгорнутись набагато більше...


Ні, герой рятує тільки своїх друзів: Артема й Василя. Та ще й так, що вони про це не здогадуються.


Автор і не має це робити! За нього це чинить герой оповідання. Саме він висловлює припущення, що найбільше користі такі, як він, принесуть у космосі, на інших планетах. Тобто в таких умовах, де звичайним людям дуже важко. Навіть подає проект подорожі до зірок для безсмертних.


Якщо пожертвувати собою для вас прояв слабкості - то що ж прояв сили? Невже егоїстично відійти в бік й дозволити друзям загинути?


Хіба краще було б якби він жалівся товаришам? Чи клав на їх плечі відповідальність за свій вибір? Га?
Крім того у нього й часу на теревені не було!


А ось це вже ваше право. А я свято поважаю чужу думку. Хоча, якби такі зовсім не було емоцій - ви би не писали такий довгий коментар?


Та нічого автор не вирішує за читача. Й ви тому - найочевидніший доказ. Є герой, який розповідає свою історію... А читач хай думає. Чи взагалі не бере таке в голову. Там ніде немає моралізаторських відступів суто від автора.


Наявність душі не доведено наукою, як і її відсутність... І що то таке ховається за цим словом - знає лише Господь, а не я і, пробачте, не ви. Отож вважаю, що подавати свої формулювання недосконало вивчених явищ доцільніше у власному творі.


Вдячний за підказку! Завжди цікаво почитати щось новеньке. Якщо не важко - вкажіть конкретні твори, які вам до вподоби, які справили на вас найбільше враження. Буду вчитись!

А всі інші зауваження приймаються!
Ще раз дякую за намагання поліпшити моє оповідання!
Був би радий і в реалі міцно, по-дружньому, потиснути вам руку!
Наснаги й всього найкращого!

А мені здалося, що герой навмисно не повідомив хоча б трьох слів "Астероїд, рятую людей", щоб хоча б в такий спосіб відминити свій завбачливо поданий проект використання "воскреслих" в міжзоряних експедиціях. І він в деякій мірі правий, якщо він психологічно зламався, не факт, що й інші "воскреслі" не зламаються.

Дуже дякую, Прокрастинаторе, за цікаве зауваження!
І, до речі, прошу пробачення, що так і не подякував за перший коментар-нагадування. Я твій боржник!

Але, як автор, не вважаю, що Святослав зламався психологічно. Якби це дійсно так - то йому було б байдуже загинуть ті космонавти, чи врятуються.
Просто такими сумними думками я характеризував його, як справжнього чоловіка, а не запрограмованого на певні дії робота, завантаженого пам'яттю людини.

Тогда это был бы совсем другой рассказ.
Что касается вашего, я все-таки представила себе совершенного андроида, неотличимого от человека.
Допустим, он приходит к жене, и у нее возникает чувство, что она с нежитью общается. Жуткое, иррациональное чувство. Ведь она его похоронила, а он - туточки, как новенький. Более того, герой и сам не может привыкнуть ни к себе, ни к коллегам, которых так же "воскресили". Да, это очень серьезная проблема. И жаль, что герой из первой волны, над которыми экспериментируют. Мне кажется, ему не особо повезло. Не было времени адаптироваться, чтобы продолжить жить. Еще и астероид этот...
Вот тут соглашусь с комментаторами, которые сказали, что надо было все-таки весточку камрадам оставить. Дескать, не самоубился, а вас спасаю. Потому что Коваль - очень хороший человек и, на мой взгляд, достоин бессмертия и воплощения мечты.

Рассуждения о бессмертии, кстати, интересны. Но, на мой взгляд, поданы несколько однобоко. Да, всегда найдутся люди, которые захотят убивать вволю и подавлять все живое. Но для таких должно быть адекватное наказание.
Найдутся, кстати, и такие, которые не захотят воскрешаться по разным причинам. Даже сейчас есть те, кто выбивают татухи: "Не реанимировать". Или те, которые хотят эвтаназию. Мне кажется, что если человечество найдет путь к бессмертию, то найдет и способ сохранять баланс.
Возможно, это мне только кажется. В целом, я не слишком большой оптимист. В любом случае - большое спасибо за возможность поговорить и порассуждать.

Да, та ещё чертовщина... Представил - и содрогнулся. А ведь воскрешенный может выглядеть и значительно моложе умершего человека и красивее его (пропали дефекты кожи, шрамы, морщины и т.д.) Примут ли близкие такое существо или отвергнуть - очень интересная проблема. Лично я не знаю как бы поступил в такой ситуации...

Вітаю з публікацією!
Достойний вибір редколегії!

Панасе, велике спасибі за привітання!

Дуже вдячний редколегії за вибір мого повідання!