am020 "Двобій"Фантастика у цьому оповіданні своєрідна. Фант. припущення скоріше стосується не надприродних подій чи здібностей, а сумління – теж уже майже фантастичного поняття. Його персоніфікує павучок і привид у арафатці. Герой мусить зробити вибір, важкий у будь-якому варіанті.
Це я намагаюсь уявити собі образну систему оповідання. А тоді вже вдаватися до скальпеля.
Я сама за темою писати не вмію, тож треба признати, що тут тема конкурсу присутня повною мірою – за основу конфлікту взято етичну дилему.
Отже, розберемося.
1. Чи є мета в героя і в чому вона полягає?
Так, герой зобов’язаний знайти й знищити ворожого снайпера. Це завдання теперішнього часу.
2. Який недолік заважає виконувати завдання?
Герой рефлексірує, намагається знайти моральне обґрунтування власним діям. Це наслідок минулого часу.
3. Що є скарбом героя?
Можливо, бойовий досвід.
4. Чи є в героя тайна?
Він відчуває зв’язок між сучасними подіями й тим, що відбувалося кілька десятиліть тому.
З одного боку, це добре. З іншого – безумовний спойлер. Стає зрозумілим, кого ГГ має зустріти. Але я не можу порадити, як уникнути цього.
Завдання герой виконує, але моральна дилема зостається з ним. Тобто фінал можна вважати відкритим. І це, напевне, оптимальне рішення, бо я боялася, що у фіналі станеться щось занадто оптимістичне чи, навпаки, ГГ загине.
Трохи зауважень.
Цитата:
Осторонь на шосе маячив тигровий джип Кашкетів. А Місцевий, що не встиг утекти до своїх, заховався тепер під цим бруствером і якомога рівніше полірував базу з міномету
Я так розумію, що саме той джип заважав Місцевому піти до своїх? Якщо так, непогано б це зазначити.
А це сподобалося, в цьому абзаці, напевно, міститься ідея:
Цитата:
Ще в дитинстві, в ковбойських фільмах, шукав ту мить, коли настає кінець глухому захисту. Коли вже можна недбало поправити стетсон, осадити вірного мустанга й, красиво витягнувши кольт із кобури, всадити в чужинця всі шість куль. Вірив, що існує грань, за якою, й тільки за нею, стає виправданим убивство. А в тупу жорстокість не вірив і ніколи їй не вчився.
За суцільну рекламу куріння автора треба трохи посварити. )))
Цитата:
У палаті він тремтячими руками розпечатав блок, дістав сигарету, підпалив запальничкою і, відкинувшись на спинку ліжка, солодко затягнувся
Написано скупо, без зайвих емоцій, проте стан героя відчуваєш. Автор "відірвався" на виразних, хоч і стислих, описах природи.
Цитата:
Глупа ніч сипала на землю міріади колючих поглядів. Інколи небесні очі примружувалися хмарами-повіками. Більмо повного місяця плямувало небосхил. Сьогодні воно було особливо великим і червоним. І це йому чомусь не подобалося
Цитата:
Призахідне сонце заважало, витанцьовувало в очах, прохромлювало довгими й гострими, ніби голки, променями кожну піщинку. Дикий виноград зі спеченими на ізюм ягодами ледь приховував од прицільного пострілу
Незважаючи на болючу тему, оповідання залишає позитивне враження. Може, завдяки відкритому фіналу. Але ймовірніше – коли розумієш, що такі люди, як ГГ, існують насправді, й вони не зрадять.
І хай вони повернуться живими.Удачі на конкурсі!
Вход
FAQ
Поиск
Пользователи
