Тоді насмілюсь дати маленьку пораду... Щоб ті закиданці виглядали більш реалістично - вигадайте їм якісь недоліки, слабкі місця, дивні звички. Зробіть їх більш схожими на звичайних людей, а не на майже невразливих супергероїв-перевертнів, якими вони мені видаються зараз. Це тільки піде їм на користь. Хоча, може я не в курсі і десь у ваших романах це прописується?

Так слабкі місця продумані і прописані. У цьому оповіданні не було відповідного супротивники, а у мага потрібних знань.

Вітаю, Авторе!
Знову клапті від роману!
Нагадую: тут конкурс оповідань! (окремих закінчених творів, а не уривків без початку і фіналу).
Далі:
1. Текст абсолютно не вичитаний. Ви його написали точно так, як і пишете
свої коментарі. Але якщо на форумі така недбалість припустима, то в творі...
2. В продовження п.1: постійні перескоки часу дієслів теперішній-минулий. Вам і це байдуже?
3. Герої картонні. Ба ні, у Вас крутіше - супергерої суперкартонні
Навіть діалогів між ними немає. Автор мимохідь нам сповіщає, що вони якось спілкуються. Емоцій - нуль.
4. Кажуть у вас багато дії. Не погоджуюсь. Це не дія, це метушня.
Як уже зауважили - паркур. Опис якого повторюється, набридає дуже швидко, а все ніяк не закінчується.
5. Маг і Галактична Рада, фортеця під магічним куполом і космодром. Таке поєднання - це технофентезі? Але в кадрі немає ані НФ (хіба ДЛОк, який в оповіданні ні до чого), ані магії - вона лише згадується, але не показується. Тобто це - постапокаліптичне антитехноантифентезі.
6. В чому ідея? Боротьба з диктатором задля повернення монархії? Та нехай навіть так, але де тут боротьба? Народ не бореться, підпілля немає (дітлахи із робопсем?). Три невразливі супергерої (навіть кулі їх не беруть) просто трішки побігали містом і вбили мага-тирана. І вся інтрига тримається лише на тому, що читач не знає, навіщо ці закиданці сунуть до центральної фортеці. В результаті у фіналі - розчарування. Просто вбили одного недолугого мага. І далі - похапцем, у трьох реченнях - геппіенд, флот Галактичної Ради, кінець зубожінню і початок процвітання. (Ну просто тема №2 " Национальный проект Украины. Мечты, надежды, перспективы" в розрізі останніх подій і сподівань населення).

Якщо у Вас весь роман написаний так, як вищевказані 6 пунктів, то мені шкода того часу, що Ви на це витратили
Хоча це Ваша справа, і мене не обходить. Але я не читатиму
Успіху в подальшій творчоті!
Герої своїми рояльними суперздібностями навіяли

Дякую, кожна рецензія цінна, кожне враження потрібно знати. Звичайно ніхто ж Вас не примушує читати те що Ви читати не хочете.

Не ображайтесь. Попередній дописувач дещо різкуватий у висловлюваннях, та до нього варто дослухатися.

Дякую. та ось ця порада мені не подобається - (Якщо у Вас весь роман написаний так, як вищевказані 6 пунктів, то мені шкода того часу, що Ви на це витратили), я люблю писати книжки, навіть якщо вони нікому крім мене не подобаються. А все одно не закину цю справу, може перестану публікувати.

Те що ви любите писати, то вже добре. Але наскільки було б крутіше, якби ваші книги подобалися й іншим? А те, що вже написано завжди можна переробити, покращити. Література - дуже складне діло. Тут важливо і про що писати, і як саме це подати читачам. Навіть ті, хто закінчує літінститути, чи спецкурси по майстерності далеко не завжди можуть створити хорошу історію. Вже не кажучи про нас, простих смертних...

немає у мене таланту писати те що сподоається іншим ))) Треба знайти у собі талант не показувати іншим те що я пишу. А все лізу наче мало били. Дякую, було приємно і повчально прийняти участьу конкурсі пора зніматися, поки другий тур не почався )))

Та ви що? Яке зніматися? Боротися треба до кінця! Думаю, що герої вашої історії так би не вчинили...Чи як?
Виставте всім бали максимально об'єктивно. Адже в тому числі і я чекаю на вашу оцінку. А потім, по завершенні конкурса, ще й побачите яке місце в загальному рейтингу займе ваша оповідка. Напевне ж не останнє з 27 робіт...

Хіба що прочитати твори учасників, поставити оцінку, залишити відгук. Навіть якщо останнє, не здивуюся.