Нет, непохоже. Всё в порядке.
Благодарю вас и ещё раз извините.

(Чёта стукнуло, не бейте меня)

Дуже і дуже гарний післясмак!
Якоїсь миті зрозуміла, що хочу продовження. Проте у фіналі все передбачувано - старий помирає, молодий приймає естафету... До речі, куди він далі? З цієї казки могло б вийти щось більше, бо втягуєшся у світ, і хочеться читати ще та ще.
Дякую, Авторе, за щиру оповідь та козацьке коріння)))

Дякую, Наталі!
Я й сам ще не знаю куди йому далі.
Якщо буде час і натхнення, то напишу серію оповідань про цей світ і героя, як у Сапковського.
Шкода, що тут не можна викладати продовження. Хоча... Змінити ім'я ГГ і можна.
Успіху на конкурсі!

Начало показалось затянутым, но потом всё весьма бодро пошло.

Правда, чувствуется некоторая вторичность. С одной стороны, напоминает сразу несколько произведений классики и масскульта. С другой - образцов так много, что при всё желании не скажешь, что имеет место плагиат или слишком большое заимствование. Но всё равно трудно отделаться от впечатления, что "это мне уже где-то попадалось". Скажем так: для меня текст слишком "мейнстримный". Но это вкусовщина.))

Удачи!

Гарно написано. Розумію, що мені хоча б так навчитися писати, але я хочу навчитися писати краще, щоб при всіх елементах гарного твору, читач все одно до останнього хвилювався й не здогадувався, що станеться з героями. А тут душі не вистачає. Може, кабачків. Чи квадрокоптера.

Навіяло.

Особенно порадовал комментарий:

mednik81
Вырасту, тоже научусь так играть.
Коля 37 лет.

Дякую за коментарі!
Згоден, що трохи банально й без особливої інтриги. Недопрацював.
На майбутнє спробую краще закрутити сюжет.
Особлива подяка Прокрастинатору за "навіяло" !
Успіху навзаєм!

Хороший рассказ. Я не особый поклонник таких произведений «под старину», но и не противник тоже.

Как по мне, средняя часть слегка занянута. Тут тебе и обучение, и любовь, и дуб волшебный. Пасторально так всё, прогулки-разговоры. Петра всему научили. Слишком... легко, что ли. Не переживательно за героя.
В битве есть действие. Единственное — лошадей жалко. Не только Серого — он хотя бы сам выбор сделал. А остальных бессловесных порвали, как тузик грелку. Как будто они по своей воле в бой пошли. У Петра получилось зверей попросить, чтобы помогли, что мешало с лошадьми врагов тот же самый трюк провернуть? Сбросили бы ездоков, да ускакали бы.
Ну, это я так. Ворчу.

Персонажи неплохие. Пётр раскрылся, а вот оба деда — старый волшебник и чёрный волк у меня слились в одного героя. Немного не поняла, что там с Красой. Сначала отказывала в любви, а потом, вроде, у них всё получилось. Ну, или получится. Видимо, когда память вернулась, она и о чувствах вспомнила.

Одно показалось странным: старик говорил, что когда-то тоже любил мавку. То есть, очень давно. И упырь живёт уже сколько лет. Почему они только сейчас решили его убить? Девушка не помнит своей истории — это я поняла. Но людей-то упырь давно уже гондошит, в лесу об этом знают. Петра ждали?

А главгад не страшный. Как-то сразу понятно, чем битва кончится. Но это нормально, здесь всё так, как и должно быть: добро победило зло.
Вот и славно.

Дякую, Ларус!
От за що я обожнюю цей конкурс, що на ньому коментатори примушують подивитись на власний твір під новим кутом. Таким, що й на думку не спадав, коли писав.
Дуже корисна штука!
Зауваження прийняті. Дякую ще раз.
Успіху навзаєм!

Вітаю, Авторе!
Особисто я вважаю, що такі твори варті того, щоб їх писати і читати.
Бо ми й так дуже легко забуваємо про свою кульуру, свої корені.
Геть забуваємо й ту дещицю, що знаємо.
Дякую Вам за оповідання!
Тут Прокрастинатору вже навіяло.
Не буду з ним змагатися.
Лише трішечки посумую над тим, які тексти пісень наше сьогодення навіює
Успіху на конкурсі! (я в це вірю )

Тю, хіба ж я сперечаюсь, козаки будь-як краще, ніж гусари (

Станом на 1812 рок у Російській імперії було 12 гусарських полків. Із них 9 сформовано з колишніх слобідських козацьких полків після знищення Запорозької Січі. Ці полки мали відповідні назви - Сумской, Павлоградский, Изюмский тощо. Деякий час існував навіть окремий Український гусарський полк. Два полки були білоруські - Гродненский, Белорусский. Недовго існував Іркутський гусарський полк, але з ним щось пішло не так.
Так звані "російські гусари" - це переодягнені українські козаки, і частково - слов'янські переселенці з Балкан (після війни з турками було створено Македонський, Ілірічеський, Далматський і Сербський полки).

Дякую, Юлесе!
Саме так! У нас багата історія - на три нації вистачить.
А пісні які!
От я пожалкував, що жодну не вставив до оповідання, як автор Річку перескочити.
Та дарма, ще все попереду!
Обійняв, брате!
Успіху навзаєм!

УРА!!!!
Мене надрукують! Дякую читачам і редколегії!!!!
Я так давно цього чекав!

Вітаю навзаєм!