Дякую за високу оцінку. Справа не в балах, а в тому, що вам сподобалося.
Вам теж удачі й нових оповідань.

Коли ж до мене пан Юлес завітає? Судячи з діалогу в "Мертвих рибах", він добре знається на предметі обговорення. Крокує навколо, навіть одного разу хвіртку відчинив, але знову пішов. Може, побоюється комах?

Вітаю, Авторе!
Дякую за запрошення.
Не думайте, я не проханий, все одно зазирнув би.
Це Ви про що? Натякаєте, що я експерт з різнокольорових псилоцибінових грибочків?
Чесно, жодного разу не куштував. І тут, до речі, як казав автор "Мертвих риб":

І щодо пошуку штучних стимуляторів натхнення, типу свілячків і грибочків, то погоджуся з Вами:
потім лише надокучливі мухи, шедеври виявляються маячнею, та ще й для здоров'я шкідливо.
А от що таке лісове вино, яке по-справжньому надихає? Може кохання?
Єдиний природний стимулятор натхнення. Хоча, теж треба міру знати
Ну що я ще можу сказати? Я не фахівець з казочок.
До речі, про казочки... Мені здається, що для казок дуже-дуже нехарактерно,
коли розповідають від першої особи. Як і для фентезі теж.
Мабуть, така манера послаблює відчуття магічності, потойбічності, додає буденності. НМХР.
Тому ГГ на фоні яскравих і об'ємних колдунів-капосників виглядає якось тьмяно.
А в казці він має бути найяскравішим.
А загалом оповідання емоційне, барвисте, і трішечки божевільне та химерне.
Бажаю успіху!
А поєднання казкової феєрії з грибочками (природним аналогом LSD)
мені мій улюблений ранній Pink Floyd навіяло

Щира подяка!

Та борони боже!

Звісно.

Для народних казок, авжеж, нехарактерно. Але, по-перше, це літературна казка, тут усе можна. По-друге, це зроблено навмисне. Аби герой мав можливість порівняти світ казковий і світ реальний, та обрати те, що найдорожче - "лісове вино". Звичайне, нібито, життя, але в ньому присутня магія людських стосунків.

Так, капосники завше виходять краще, ніж позитивні герої. Бува таке. Але тут, на мою думку, справа в іншому. Герой тут - мов дзеркало чи лакмусовий папірець. Він пропускає увесь світ через себе, ніби перевіряючи, наскільки той навіть не "реальний", а "справжній". Та ще в нього такий партнер, що не переграєш. Це я про кота.

Дякую! Це добре, що божевільне. Так і замишлялося.
Бажаю успіху навзаєм! Гноми пінк-флойдівські сподобалися, наші люди.

ЗІ. То ж ви грибочків не покуштуєте? Жодного? Шкода...

Дякую за оповідання, Авторе!
Успіху на конкурсі!

От не кажіть, пане Доку, що по всіх темах у вас однаковісінька подяка.
Жодного разу!
Бачу, що тут навіть літери яскравіше сяють.
Дякую вам, пане Доку, й навзаєм бажаю успіху!

От! Так і є!
Я знав, що справжні Автори помітять!
Не міг же відкрито про це написати

Птице, дякую за високо оцінених риб Пам'ятаю вашу прекрасну розчлєньонку в космосі на Зоряній фортеці (то ж були ви?).

Ага, моя розчлєньонка. Мене часто кидає в різні боки, але завжди повертаюся до казок.

Мої були вареники. Теж пролетіли як фанера над Парижем, але хоч не так низько У ФБ ми уже зафренджені (Олена Рябченко), тому не загубимось. Урочисто обіцяю лайкати котиків.

Дякую!