003 "Невидимий велет"Не зовсім зрозуміла, яка користь від зворотної композиції. Часові позначки, авжеж, додають динамізму, проте оповідання починається фактично з фіналу – ми дізнаємося, що велет опанував фортецею.
Щодо ком, таке враження, що був у автора повний лантух, та десь дорогою продірявився. )))
Логічне зауваження – якщо старий велет відмовляється особисто дати відсіч блукачу, чи має право блукач в такому випадку битися зі старостою й гайдуками, тобто з людьми? Чи не порушує це пропоновані автором закони збудованого ним світу?
Цитата:
- Ми чули, що цей блукач викував абордажну кішку, яку назвав Ключем-Від-Гір. А потім зачарував її, щоб вона впивалася в будь-яку скелю і витримувала дюжину велетів.
Така поінформованість шелерів виглядає трохи «рояльною». Дуже треба авторові розповісти про магічний артефакт – і це вкладається в уста шелерів.
Цитата:
гармаш проскочив у низеньку калитку
Краще сказати не «калитку», бо це русизм, а «хвіртку». Калитка – то інше, гаманець або торбинка для тютюну.
Цитата:
- Де ж пан Вітхий? - промовив уголос Молибог і раптом його прошив здогад. Він зрозумів чому пана ніхто з селян не бачив уже багато років, чому переросток Збиток ніяк не може позбутися свого статусу піввелета і залишити феод, чому люди, а не велет-господар охороняють замок від блукачів і чому батько так боїться, що хтось чужий прорветься сюди.
Він помер чи я помиляюся?
Цитата:
Він намагається використати левітацію для поштовху, але і це зробити не виходить, через колективний предоад велеток, котрих більш ніж достатньо, щоб розсіяти будь-які його закляття.
Що таке «предоад»? Вибачте, не зрозуміла.
Цитата:
Жердина замахується і єдиним потужним ударом добиває пораненого мамута. Одночасно - помічає рух збоку і в розвороті розтрощує голову ще й Збитку
Мамута шкода. Проте взагалі всі смерті в оповіданні виглядають випадковими. Той же Збиток мав можливість щось корисне чи цікаве зробити в сюжеті. Він є нащадком велета, тобто повинен протистояти нападнику.
Залишається дивне відчуття – подій багато, немає жодної сцени, де когось не вбивають чи не б’ються з ворогом. Але бракує глобальної мети. Особисту ціль має тільки Молибог, котрий не хоче віддавати велетам кохану. Але він замало чого робить задля здійснення свого бажання. Якщо розписати епізоди за конфліктами, відразу зрозуміємо, що лінія Молибога «провисає» в багатьох епізодах оповідання. А Дани й зовсім немає.
Цитата:
Сфера розвіюється, ніби від подиху вітру, і перша шеренга бачить велетенського звіра, що обхопив хоботом блукача і розмахує ним, мов колодою
Загалом, без тієї сфери можна обійтися. Вона не впливає на сюжет. У той час, коли гайдуки рухаються в сфері, велет займається іншою справою.
Щодо загального враження від оповідання – є цікава історія майже військової операції захоплення фортеці з обманним маневром і використанням незвичних способів. І замало того, що називають зверх’ідеєю.
Удачі на конкурсі!