Психологічно не переконливі діалоги, мало конфлікту та руху

перекваліфікувався з інженера на оператора ТС

Матвій гмикнув і потягнувся за наступним бутербродом, тоді як Богдан захопившись розповіддю, не помічав, що із забутого ним шматка стікає на рукав олія.

Матвій відкинувся у робочому кріслі, відкусив шматок бутерброда з маслом і товстою шпротиною, задумливо прожував, не відводячи свердлячого погляду від співбесідника

Богдан гидливо відклав недоїдений бутерброд і заходився відтирати шпротову олію, що розтіклася по руці і рукаві.

– Сіллю треба затерти, пляма і відійде, – похопився Матвій і простягнув сільничку.

Скільки тобі було, років з десять?

Ми їй: «Металевого нічого не везете? Заборонене щось є?» А вона квокче, що немає. Переправляємо ми валізу, і тут у камері тільки дзеньк-дзеньк! Ми туди, а там тільки жменька кнопок, гачечки такі із бюстгальтерів, завіси і замок кодовий залишилися – металеві, значиться. Уявляєш, що там у камері прийому діялося – вся валіза розсипалася!

Матвій не стримався і теж засмівся – аж сльози виступили.

– От народ, – невдоволено сказав Богдан відірвавшись від спогадів. – Обідня перерва ще не закінчилася, а вони уже ломляться. Тут завжди так було.

Ще з півроку тому і сам Богдан нізащо б не поступився вмовлянням жіночки, а зараз дивився на усе це трохи по іншому.

Ти у нас недавно. А от я працюю на станції від самого її відкриття.

– Телепортаційна служба існує уже майже двадцять років...