Як завжди в кризових ситуаціях терпнуть ноги.

при прийомі в астродисант.

Гадаєш у автора програми-перекладача

Може й нам варто

також розуміючи до чого веде старпом.

Корабель здригається змінюючи курс.

Відповісти чимось адекватним ми не змозі: тими двома малопотужними плазмовими гарматами, що є на борту — лише астероїди розганяти.

А можливо інопланетні цивілізації вірять

Взірець на який варто

хтось кричить надриваючи голос.

вихід з чергового гіперстибка

хрипло відказує колега.

наче вгадуючи мої думки пояснює Реваз.

Все-одно гинути...

було космічною домівкою перетворилось на брухт

Напевно й конструктори не впізнали б

у цьому покаліченому ворожими пострілами

він не бачить в якому кепському

Може краще лишатись поблизу?

змірює мене поглядом повним презирства.

Напевно зараз дуже шкодує

які створюють зайві проблеми мене не цікавлять.

Можливо ми зможемо послати

вони занадто громіздкі та й

та й розрядженні акумулятори

Ось і цього разу спостерігаючи за

таку поведінку безглуздою не легше

А може це альбунці нас шукаються?

Годі базіками!

Тому я не помічаю звідкіля з’являються

Певно вони ховались

певно вожак прайду

Як завжди в кризових ситуаціях ціпеніють ноги.

Там де немає біоценозу

відсутні й хижаків, які знаходяться

Потужний рев од якого закладає у вухах

Таким знаряддям за виграшки перекусити

Наче по команді менші леви кидаються

надіючись на захист

Напевно він здивований зухвалою

Вожак загрозливо ричить.

цих могутній чужинців

у хворобливому затуманені свідомості

Незалежно походиш ти від приматів

Реваз навпаки радів нашим успіхам

За її словами такого хороброго

та виплати гідну компенсацію

на маленькі розміри приносить величезну удачу

Вітаю, авторе!
Кількість котиків на тисячу знаків у цьому оповіданні не може не радувати))).
Сподобався стиль, легкий, ненавязливий, читається легко, інтригує.
Те що котик там неспроста вгадувалося від самого початку, проте було дуже цікаво як автор це поверне.
Дякую за хороший настрій, що створило це оповідання.
Всього найкращого!

...обережно вибираюсь із понівеченого корабля. По дорозі назовні намагаюсь не дивитись на понівечені тіла товаришів.

Я ще на початку подорожі пропонував змайструвати для неї ноші. Але мою ідею забракував Олаф — харчі, вода та медикаменти були життєво необхідними і їх треба було комусь нести. Та й інженер не бажала бути для нас тягарем і, закусивши губу, взялася за милиці. Ми мусили частенько зупинятись, даючи дівчині вдосталь часу на перепочинок.

Третьої доби мандрівки нас посеред ночі будить далекий гуркіт.

На п’ятий день подорожі нарешті помічаємо сріблястий купол покинутої дослідницької бази.

Олаф з Ревазом випереджають мене та Жаклін: їм не терпиться нарешті дістатись до обітованої споруди. Тому я не помічаю звідкіля з’являються три здоровезні жовті леви.

Там де немає біоценозу — відсутні й хижаків...

Проте з твердженням, що левоподібні істоти не можуть розвинути мозок до рівня людини (а може й вище) - погодитись не можу. Наявність вільних передніх кінцівок - це ще не головна передумова виникнення інтелекту.

Хоч я і не биолог по спеціальності, але пригадуються тіж самі кенгуру... Так само на Землі є багато дрібніших та беззахісніших за людину видів. Та їх чомусь не відносять до розряду розумних.

Людина не змогла б розвинути розум, не маючи змоги працювати з інструментами. Розум має діяти, активно змінювати навколишній світ, інакше з точки зору еволюції, боротьби за існування, він просто не потрібен.

Вибачте, не втрималася Щодо левів і "гуманоїдного шовінізму"

Здравствуйте, уважаемый автор!)

Можно пожалуйста объяснить, каким образом высокочастотное смертельное оружие не нанесло урона Львам?
И ещё одно, мне кажется, что высокотехнологическая расса, всё-таки должна себя как-то выдавать техническими средствами, а у вас просто львы. То есть если лев, то можно и без скафандра и без оружия ( есть же супер крутые мощные когти