РБЖ-Азимут
http://rbg-azimut.com/forum/

ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
http://rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=119&t=3355
Страница 2 из 2

Автор:  Прокрастинатор [ 31.10.2017 21:54 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Цікава оказія трапилася з головним героєм.
Цитата:
Але ми живемо в усіх світах відразу.
Неймовірно! Отже, ми можемо просто перемикатися і жити в тому світі, де ми щасливі та успішні? І може, навіть, без всякого автобуса №19? Тоді це дуже психологічно-філософське оповідання :) Молодець Оскар, що не випустив Ігоря в незрозумілому світі. Але, як Ігор все же потрапив у самий потрібний світ? Невже випадково? :)

Автор:  Птица Сирин [ 01.11.2017 16:39 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Герою не помешало бы больше активности и стремления к жизни. Это с одной стороны. Но вот не знаю почему, он вызывает симпатию и хочется ему сопереживать. Может, как раз потому, что он такой как есть, не супермен, а простой человек. Ну и за город, конечно, спасибо, он есть в рассказе.
Удачи на конкурсе!

Автор:  Автор ag003 [ 01.11.2017 23:04 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Валентин Дрозд писал(а):
На жаль, я не побачив в оповіданні потрібних зусиль від ГГ, щоб змінився він сам і , віповідно, змінилось його життя. Просто диво - як у казці.

Доброго вечора, пане Дрозд.
Він намагався. Виправдання - то справа невдячна, але на захист героя скажу, що він шукав роботу, брався за те, що міг, навіть якщо не хотів. Певний час добре тримався навіть, але людина не буде щасливою, якщо йде наперекір власним вподобанням та бажанням. Він робив, що міг. Цього не завжди достатньо, погоджуюся, але все ж він і не сидів склавши руки.

Валентин Дрозд писал(а):
Добре вдалась атмосфера Львівських буднів, свят. ГГ герой у вас живий, хоч і слабохарактерний. А диво?.. Іноді нам потрібне диво...
Упіхів на конкурсі. :)

P.S. Там у вас трохи невеличких помилок поназбиралось, колеги вже звертали увагу. Додам від себе: ви акцентовано пишете, що ГГ замерзає в руки без рукавичок, а потім він скидає на сидіння рукавички, коли сів у автобус. Неуважність.


Дякую, успіхів навзаєм :)
О, а це про рукавички якось зовсім проґавилось. Подякував.

Автор:  Автор ag003 [ 01.11.2017 23:05 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Окказионал писал(а):
Хороший рассказ, очень атмосферный. Даже машинный перевод не убивает.

Приємно, що оповідання сподобалося. Дякую.

Автор:  Автор ag003 [ 01.11.2017 23:11 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Прокрастинатор писал(а):
Неймовірно! Отже, ми можемо просто перемикатися і жити в тому світі, де ми щасливі та успішні? І може, навіть, без всякого автобуса №19? Тоді це дуже психологічно-філософське оповідання Молодець Оскар, що не випустив Ігоря в незрозумілому світі. Але, як Ігор все же потрапив у самий потрібний світ? Невже випадково?

Аж так легко перемикатися все ж не можемо. Але світ у цьому оповіданні крутиться навколо кожного з нас, тож він пропонує нам варіанти того, якою може бути реальність. Якщо про це знати, то можна вибрати.
Випадково :) Тому, що найближча лікарня була саме у цій реальності. Ігорю просто пощастило.

Автор:  Автор ag003 [ 01.11.2017 23:13 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Птица Сирин писал(а):
Герою не помешало бы больше активности и стремления к жизни. Это с одной стороны. Но вот не знаю почему, он вызывает симпатию и хочется ему сопереживать. Может, как раз потому, что он такой как есть, не супермен, а простой человек. Ну и за город, конечно, спасибо, он есть в рассказе.
Удачи на конкурсе!

Тим, що герой таки викликає приємні емоції, ви мене потішили, пані Птахо :)
Дякую, щасти навзаєм.

Автор:  Прокрастинатор [ 02.11.2017 00:44 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Спасибі, що задовольнили мою цікавість)
Успіхів на конкурсі!

Автор:  Семьдесят Первый [ 03.11.2017 23:04 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Из плюсов - Львов, идея автобуса, который ездит между мирами и обеспечивает "круговорот людей в мирах".

Из минусов - сюжета, как такового нет. Нарастания напряжения особо нет, крючков, которые бы тащили за собой, конфликтов, вопросов, на которые хочется найти ответ. "Вся другая жизнь" героя - тоже в целом бесконфликтная, вроде бы и должна оттенять сказку автобуса буднями повседневности, но как-то... Тянется и тянется. Тасуются эпизоды, тасуются, тасуются... Художница мелькнула - и в прорубь, только в конце вынырнула.
Впрочем, и такое, наверное, надо. Спокойно, не убивают никого, тайна какая-никакая есть.

И - а в "первом" мире герой "все"? Исчез с концами, и родителям теперь кенотаф сооружать? Зато герою в новом мире хорошо, и его новым родителям хорошо, которые поймут, что с сыном что-то не совсем так, но, наверное, промолчат.
Правда, вопрос, куда делся герой из "нового мира" тоже немного волнует. Тоже - просто исчез, испарился? Или его швырнуло в "первый мир"?

Автор:  Наталия Это [ 05.11.2017 19:25 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

:roll: Мне очень понравилась ваша работа! Спасибо за эмоции! Удачи во всем)

Автор:  Птица Сирин [ 05.11.2017 19:30 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

І мені сподобалось.

Автор:  Искатель [ 05.11.2017 19:33 ]
Заголовок сообщения:  Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі

Птица Сирин, Наталия, спасибо вам за тёплые слова, очень приятно знать, что рассказ пришёлся по душе и оставил хорошие впечатления по прочтении :)

Вам удачи и вдохновения, чтобы не зимнем заходе снова встретиться здесь с новыми захватывающими текстами.

Страница 2 из 2 Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
http://www.phpbb.com/