Титул НОВОСТИ ЖУРНАЛЫ И КНИГИ "АРГОНАВТИ ВСЕСВІТУ" О КОНКУРСЕ РБЖ-АЗИМУТ REAL SCIENCE FICTION ФОРУМ ПОИСК
Текущее время: 28.03.2024 14:51

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 26 ]  На страницу 1, 2  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 22.10.2017 17:04 
Не в сети
Site Admin

Зарегистрирован: 08.01.2007 11:46
Сообщения: 4111
Откуда: admin @ rbg-azimut.com
Обсуждение рассказа ag003 Затишні будинки, вулички вузькі


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 22.10.2017 20:16 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 03.10.2017 06:48
Сообщения: 450
Откуда: Москва
Приветики автор)
На первый взгляд очень хорошая история, а имя героя меня подкупает (личное), поэтому я с удовольствием пропускаю вас во второй тур! Обнимашки? Изображение

_________________
... Изображение


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 22.10.2017 22:21 
"Іноді я навіть чув, як під його ногами скрипить пісок, коли кондуктор походжав салоном."
Здесь явная дистанция между Оскаром и кондуктором. Но ведь Оскар и есть кондуктор?

"Я напевно знав, що це не так, що мій автобус просто завжди їздить різними маршрутами, в цьому і була його принадність – поблукати улюбленим містом, побачити його з усіх боків і гадки не мати, де, врешті-решт, зійдеш з транспорту".
Я, конечно, понимаю, что красиво, но как-то непрактично для транспорта. Кто же будет садиться в такой автобус (кроме гг, разумеется)?

"Незважаючи на те, що на зупинці замерзав не я один, до автобусу більше ніхто не підійшов".

Это следующая фраза. Ну, тогда, конечно. Немного Гарри Поттера напоминает, но в целом приемлемое сюжетообразующее.

"уряди-годишикувати консервами"
Пропущен пробел? "уряди-годи шикувати консервами"

Идеология не понравилась - "если не могу отыскать своё место в этом мире, поищу в другом". Мне больше по душе "не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнётся под нас". Зато всё остальное показалось изящным и "со вкусом". Неспешное "балладное" повествование, любовь к своему городу, переживание автора за героя, хэппи энд и очевидный позитив. Несмотря на затянутость центральной части история показалась трогательной и приятной. Спасибо за настроение!
Удачи на конкурсе.


Вернуться к началу
  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 23.10.2017 14:08 
Не в сети
Домовой
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 14.04.2015 13:59
Сообщения: 851
Приємно написано, з любов'ю. І автобус №19 вийшов таким колоритним та містичним.
Із мінусів: герой вийшов заслабким, адже сам не наважився втікати з нашого світу і якби не випадок...
З надідеєю також не все в порядку. Спочатку думав, що твір про призначення людини у певному світ. А виходить, що краще шукати свою долю десь подалі звідси...
Особисто я на місці героя пішов би у помічники до Оскара. :D

_________________
Под маской добра часто прячется зло: никому не верь! Даже этому совету!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 23.10.2017 17:16 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 10
Наталия Это писал(а):
На первый взгляд очень хорошая история, а имя героя меня подкупает (личное), поэтому я с удовольствием пропускаю вас во второй тур! Обнимашки?

Оце так перший коментар! Дякую за те, що підняли настрій: задоволення читача - радість для автора. Звісно, обіймашки :)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 23.10.2017 17:53 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 10
Влада Р. писал(а):
Здесь явная дистанция между Оскаром и кондуктором. Но ведь Оскар и есть кондуктор?

Контекстуальний синонім, щоб не повторювати ім'я занадто часто. Тут, можливо, й справді вжито не занадто вдало.
Влада Р. писал(а):
Я, конечно, понимаю, что красиво, но как-то непрактично для транспорта. Кто же будет садиться в такой автобус (кроме гг, разумеется)?

Вірю, що романтиків і в наші часи вистачає. Творчі люди, гадаю, оцінили б такий спосіб шукати натхнення та й закохані, мабуть, облюбували б автобус. А що? Не знаєш, куди повести дівчину? Запроси її туди, не знати куди. Такий собі сюрприз ще й бюджетний :mrgreen:
Влада Р. писал(а):
Пропущен пробел? "уряди-годи шикувати консервами"

Так, пробіл справді висковзнув.

Дякую за відгук. Коли текст вже редагувався, то для мене ідеєю було щось на кшталт "у кожного є своє місце, не обов'язково воно там, де його шукають, але воно точно є і точно знайдеться". Проте скільки читачів, стільки й думок, і це правильно.
Мені приємно, що вам сподобалось :)
Щасти на конкурсі.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 23.10.2017 17:57 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 10
Солнечный зайчик писал(а):
Приємно написано, з любов'ю. І автобус №19 вийшов таким колоритним та містичним.
Із мінусів: герой вийшов заслабким, адже сам не наважився втікати з нашого світу і якби не випадок...
З надідеєю також не все в порядку. Спочатку думав, що твір про призначення людини у певному світ. А виходить, що краще шукати свою долю десь подалі звідси...
Особисто я на місці героя пішов би у помічники до Оскара.

Щодо героя погоджуся, але в якийсь момент він почав сам себе формувати, і довелося йому це дозволити. Він трохи загублений і розгублений, та не здається, що важливо.
Головне, що треба шукати, а от де знайдеш - невідомо.
А що, гарний варіант :lol:
Дякую за відгук.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 25.10.2017 12:27 
Не в сети
Постоялец

Зарегистрирован: 04.10.2016 17:16
Сообщения: 123
Так. Непоспіх – то добре.
Але початок вийшов заважким – не затягуючим...

Зібрався з силами...
І перше, що здивувало – така мала ціна за послуги екскурсійного автобуса. Та ще й відсутність часових обмежень. У метро це зрозуміти можна – підземелля, чорні, в темряві, стіни, гуркіт... Хто там схоче кататись? Хоча, зд., бувають і такі фанати!
Але Львів! А ще, якщо в архітектурно цікавих місцях! А ще й без сміття! (вже вивезли?)
Не вірю в 4 гривні! Хоч ріжте! :)

На щастя, ця нереалістичність не відволікає від оповідання.

І навіть фотографування чужого світу, яке чомусь не зупинили власники автобусу – теж вже не дивує... Хоч і мало би... :)

До речі, хіба комуналку оплачують не до 20?

Так само дивно, чому людина, зібравшись у чужий, невідомий світ не бере з собою відповідне спорядження: намет, спальник, похідний одяг і взуття, запас їжі і води...
Пане Авторе, Ваша безтурботність мене непокоїть! :)

Нагадало, Саймака. Зд., книга "Кільце навколо Сонця".
Але у нього простіше – всіх зайвих людей переселяли масово.
А от Ви добряче помордували хлопця!

Втім, добре, що таки відпустили його :)


P. S.
Ага. І ще є дрібничка. Трошки мені муляє... – мене теж телефон якось дивно самовідновився... Не так нахабно як у оповіданні, але...
Але світ ніби той самий... І чого б то...


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 26.10.2017 09:55 
Не в сети
Постоялец
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 24.01.2007 16:47
Сообщения: 107
Стилістичне
"Трапляються довгі складні речення, типу такого:
На задобрений шлунок і стрижене волосся дійсно думалося краще, і вже ввечері у мене був план, за яким я повинен був устигнути на сім інтерв'ю протягом наступних трьох днів"

"Все це виглядало" - хто звідки виглядав? Чи хто кого виглядав?

А взагалі, ескапізм - зло. Краще перебудовувати світ під свої потреби, аніж тікати.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 26.10.2017 11:32 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 03.10.2017 06:48
Сообщения: 450
Откуда: Москва
Прочитала. И идея понравилась. Не важно, где мы - главное, что с нами те, кого мы любим. И когда это понимаешь, все встает на свои места и становится светлее!
Ну, если я верно поняла посыл. Очень понравилось и так приятно печально на душе почему-то.
Спасибо за рассказ и удачи на конкурсе.

_________________
... Изображение


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 26.10.2017 21:29 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 10
Володимир писал(а):
Але Львів! А ще, якщо в архітектурно цікавих місцях! А ще й без сміття! (вже вивезли?)
Не вірю в 4 гривні! Хоч ріжте!

Сміття немає тому, що текст написаний роки півтора назад, і мені не хотілося вносити активні зміни, щоб прив'язати його до певного періоду в часі.
Врахуємо, що бажаючих не поспішати і кататися просто так набгато менше від тих, хто їде у конкретне місце. Тож відлякувати невелику кількість потенційних пасажирів ще й високими цінами здалося неправильним. 6 чи 8 гривень буде краще? :wink:
Володимир писал(а):
До речі, хіба комуналку оплачують не до 20?

Там, звідки я родом, ні :)
Володимир писал(а):
Так само дивно, чому людина, зібравшись у чужий, невідомий світ не бере з собою відповідне спорядження: намет, спальник, похідний одяг і взуття, запас їжі і води...
Пане Авторе, Ваша безтурботність мене непокоїть!

Для ГГ новий світ - це спосіб пізнати себе, знайти відповіді на запитання, які насправді може дати лише він сам. Він шукає своє місце, шукає самого себе засобами зовнішнього. Для нього це не питання практичності, він розгублений і в своїх пошуках піде за тим, що пообіцяє йому вихід, без речей і спорядження, з однією лише надією. Найчастіше людина у такому стані прийме будь-яку руку допомоги без особливих роздумів, якщо тільки цю руку простягнуть. Це щось близьке до відчаю, але не настільки однозначне.
Володимир писал(а):
P. S.
Ага. І ще є дрібничка. Трошки мені муляє... – мене теж телефон якось дивно самовідновився... Не так нахабно як у оповіданні, але...
Але світ ніби той самий... І чого б то...

А ви точно світ перевірили? Нині ні в чому не можна бути впевненим на всі сто...

Дякую за відгук.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 26.10.2017 21:33 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 10
Так, довгими реченнями іноді зловживаю, є таке.
jsmith писал(а):
А взагалі, ескапізм - зло. Краще перебудовувати світ під свої потреби, аніж тікати.

На жаль, не всім це під силу. Люди різні, хтось бачить вихід у втечі, і я не можу їх за це винуватити. Врешті, кожен вибирає той шлях, який вбачається йому найбільш зручним і правильним. Але я вірю, що на щастя заслуговують усі - і хто тікає, і хто шукає, і хто бореться.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 26.10.2017 21:37 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 10
Наталия Это писал(а):
Прочитала. И идея понравилась. Не важно, где мы - главное, что с нами те, кого мы любим. И когда это понимаешь, все встает на свои места и становится светлее!
Ну, если я верно поняла посыл. Очень понравилось и так приятно печально на душе почему-то.
Спасибо за рассказ и удачи на конкурсе.

Авжеж правильно - для кожного читача сенс власний, мене тішить, що для Вас сенс такий добрий :)
Дякую, щасти навзаєм.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 30.10.2017 19:27 
Не в сети
Домовой
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 12.03.2016 15:43
Сообщения: 942
Откуда: Украина, Винница
Добрий вечір, авторе.
Паралельними світами зараз навіть наука переймається, але у вашому оповіданні це досить наївно подано. Так само можна було б описувати, що ГГ шукає щось таке в собі, щоб змінити власне життя. На жаль, я не побачив в оповіданні потрібних зусиль від ГГ, щоб змінився він сам і , віповідно, змінилось його життя. Просто диво - як у казці.

Добре вдалась атмосфера Львівських буднів, свят. ГГ герой у вас живий, хоч і слабохарактерний. А диво?.. Іноді нам потрібне диво...
Упіхів на конкурсі. :)

P.S. Там у вас трохи невеличких помилок поназбиралось, колеги вже звертали увагу. Додам від себе: ви акцентовано пишете, що ГГ замерзає в руки без рукавичок, а потім він скидає на сидіння рукавички, коли сів у автобус. Неуважність.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ag003 Затишні будинки, вулички вузькі
СообщениеДобавлено: 31.10.2017 00:32 
Не в сети
Постоялец

Зарегистрирован: 18.10.2017 23:57
Сообщения: 176
Хороший рассказ, очень атмосферный. Даже машинный перевод не убивает.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 26 ]  На страницу 1, 2  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 3


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB