Место зарезервировано!

Дякую, Птице, за розбір.
Дійсно, експозиція, після того, як ви на це вказали, здалася затягнутою й мені. Для повісті, напевне, підійшла б.

Ну а ще відкриття того, що Лавотан його не зраджував. Хоча й цього замало(

Мої знання по цій темі нульові. Було б, звичайно, цікаво. Якщо не дуже детального вивчення буде достатньо – спробую.
Ще раз дякую. Удачі.

Будемо чекати! Вам теж удачі.

011 "Справжній чарівник" - N'8

Затягнутий початок. Мені здається, зворотна експозиція (так звана ретардация) – зайва. Двічі розказано, як ГГ потрапив у полон. Занадто велика легкість дій - захотів бурю, і відразу викликав. При тому, що це фактично збіг. Вартові так само дуже легко повірили, прийняли його за чаклуна.
Таріка взагалі з її поведінки – просто гутаперчева дівчина. Щиро злила інфу братові, потім так само щиро напоїла ГГ водою і повернула його симпатію. Холоднокровно прийняла смерть брата, так само спокійно погодилася залишитися з ГГ.
Зустрічаються слова, недоречні в цьому жанрі. Лідер розбійників, шерстяний покрив.
Незрозуміло, як герой навчився читати? Може, краще зробити, щоб прибульці вийшли з анабіозу та навчили гостя всьому, що самі вміли.
У такому вигляді, як є, фінал розчаровує. Хотілося більшого.
При цьому читається легко, текст тримає увагу.
Удачі на конкурсі!

Дякую за відгук та увагу до мого оповідання. Зауваження слушні.
Щодо Таріки - не погоджуюсь. Її мотивація має право на життя (завжди заступався за жінок, і тут не втримався). Щодо можливості навчитись читати без учителя. Визнаю: слизьке місце. Можливо у склепі були якісь особливі менторські пристосування. Того вже ніхто не взнає...

Ще раз бажаю удачі, авторе!

006 "Призраки и червяки" - N'9

«Несмотря на то, что человек лежал навзничь, детектив сразу понял: это был труп Червяка»
Навзничь – это и есть лицом кверху. Лежал он, значит, ничком. Но тогда как Мартин понял, что лежащий уже труп?

«Дождь забарабанил по мутным белёсым глазам убитого»
Прямо забарабанил?

«Мартин вымылся и поел машинально»
Тут лучше другое слово поискать, не машинально.

Хорошая такая философская мистика с мягким юмором. Но в финале – хрясь, и одним рывком, перевёртышем превращается в заюзанный фантастический сюжет про пришельцев. С огромным роялем в кустах в виде космического корабля и богом из машины, то есть Червяком.
Логика расследования Мартина в этом месте напомнила мне логику патера Брауна. Тот тоже делал выводы, не стыкующиеся с исходными данными. Но там хоть пришельцев не было. А тут – всё тихо, спокойно, и вдруг – а где ваш корабль! с какой вы планеты! это вы тут дождь устроили!
Ну нельзя же так, надо мягче, тщательнЕе.
Но мне всё равно понравилось. Вот только библию с её абракадаброй зря припахали.
Желаю удачи!

017 "На чужій землі" - N'10

Я розгублена. Мені сподобалася сама ситуація та персонажі. Але не вистачило опрацьованого світу. На перший погляд, все є – загадковий артефакт, таємнича мумія всередині, контакт з іншою формою життя. Правда, незрозуміло, чому «контактери» названі прибульцями. В цьому випадку прибульці - якраз земляни.
Але бракує якийсь завершеній історії того світу. Може, варто було конкретніше розповісти, чию мумію вони знайшли. І ще незрозуміло, чому ця мумія і ті, хто прийшли на її захист, виглядають по-різному.
Проте саме позитивне і приємне те, що земляни знайшли сили вчасно зупинитися та не наламати дров на чужій землі.
Вдалої гри!

022 "Звірятко" - N'11

Немов кілька сторінок, що вирвані зі книжки. Чи глава з повісті. Початок більш-менш організовано, є експозиція. А фінал обірваний не на Мироні, а на Тані.
При цьому, мені здається, Таня – взагалі зайвий персонаж. Вона потрібна тільки щоб вислухати Мирона. Тобто як спосіб донести сюжет до читача.
Краще б історію, розказану Мироном, перетворити на самостійну дію. По-перше, буде динамічніше. По-друге, додасться непередбачуваності - врятується Мирон чи ні. Зараз він просто сидить і розповідає про те, що вже сталося, і як він врятувався.
Головне - результату історії немає. Мотив нестачі їжі на Землі до Мирону відношення не має. Якщо Марс непридатний для життя, то навіщо туди літати? А якщо кожен, як Мирон, зможе на Марсі стати трохи звіром, то треба на це товсто натякнути. Поки доводиться здогадуватися і перебирати варіанти.
І коми, крапки, риски, лапки... Треба їх зібрати та розкидати знову. Може, зачепляться, де треба.
Бажаю удачі!

Одиннадцать заявок в этот раз - меньше, чем обычно.
Зато много хороших текстов.
Интересный конкурс. Да и я молодец.

То, что Вы молодец - сомнений нет.
Очень хочется узнать какой Ваш рассказ на этом конкурсе...

Скажу. Обязательно. В воскресенье.
И сама себе не поверю.

А сами свой рассказ Вы, случайно (специально), не рецензировали?

А я...
А у меня...
На моей кафедре тоже 11 рассказов! 8 конкурсных и 3 внеконкурсных...
Никто не сравнится с лосем, фиолетовым бобром и кладбищенской страшилкой. Стоп! А ещё пара зарисовочек про ремешок. Получается, чёртова дюжина! Вот так, Птица, обставил тебя хитрый я.
Так что и я молодец.

А мне ваще скоро бубен выдадут... Персональный.
Не, вы не расслышали. Не в бубен.