Мне килограмм еды, пожалуйста!
А противогаз в городах уже хоть сейчас надевай.
Отличная интересная история, которая, на мой взгляд, просто умоляет, чтобы её развернули и расписали как следует. Юноша-тигр, звери, которые умеют напугать, сбой в ритме сне героя, а как он телепатически влиял на няню? По-моему, сразу незаметно взял её под контроль, едва только вошла. И врёт, что ничего такого. А колонизация Венеры может оказаться интереснее колонизации Америки. И кончится, к сожалению, истреблением фауны, да и всего что там есть. Такая концентрация идей на маленький рассказ. Автор, у вас фантазия что надо. Пишите книгу!
Но как рассказ мне тоже нравится.
Удачи!

(ВЕЛИЧЕЗНА КУПА ПОМИЛОК)

* * * * *

Оповідання складається з двох частин. Спочатку головна героїня щось робить та з кимось балакає. Вказуються проблеми майбутнього – тотальне безробіття, голод – але лише побіжно.

У другій частині – героїня нічого не робить, тільки балакає з хлопцем, який літав на Венеру. Те, що з ним трапилось, могло б виглядати цікаво. Якби подавалось безпосередньо, а не у стислому переказі.

Навіщо потрібна ота Таня (яка подеколи перетворюється на Тетяну ) – незрозуміло. Також незрозуміло, до чого тут професор з центром свого імені та взагалі опис Землі майбутнього. До історії Мирона це не має стосунку.

Мораль оповідання: на інших планетах можуть трапитись хижаки із телепатичними здібностями, тож будьте обережні. Дякую, нас вже попереджали. Давно і ретельно.

Хорошая, вроде, история, а мне не запала в душу. И плохого нет ничего, но как-то мало раскрыто в ней что-ли. Хочется узнать побольше и о Мироне и об отношениях с его отцом и о Тани - каким она-то боком здесь? Что за роль у нее? Но это лишь мое мнение. Удачи на конкурсе!

Отже, декорації непереконливі. Безробітні будуть, але навряд чи голодні. Бо кому таке треба, крім як психопатів, яких вже усунули від влади, або скоро усунуть остаточно. Навпаки, у світі цвіте і квітне популізм. Хліба й видовищ буде таки вдосталь. Аж забагато...

Звірі, телепати, керування емоціями... Який страшний Всесвіт...
Справді? А чому не нападали на табір, коли дитина ще не пішла шляхом дивної асиміляції?
А чому всесильне дитя нидіє у палаті й замкнене?
І чому зіжмакане завершення?

І яка ж таки ідея? Не летіти, бо там погано? Це й так майже всі "знають". Більшість навіть з місця не рушить, якщо не пообіцяти гарантовані "3-5зірок" і all-inclusive... Ні, справді. Сам бачив, як у лісі ягоди влітку сипляться, а людей катма, хоч могли б доїхати за кілька годин (сидячи! і дешево, поїздом!) з мегаполісу. Такі не полетять світ за очі в кислотне пекло.
Чи летіти, щоби мутувати й зацарювати на Землі?

Володимир, і чому Ви так переконані, що у майбутньому не буде голоду? Якась катастрофа чи нова злісна хвороба зернових культур планетарного масштабу або дивовижна мутація щурів, які зжерають майже весь урожай на корню і на яких не впливають хімічні засоби боротьби... Тобто, можливі періоди коли голод не буде абстрактним словом з пяти букв, яким вона видається нам зараз, на повний шлунок.
Так, в цьому оповіданні є ряд недоліків, але критикувати все огульно... У автора, як на мене, гарні ідеї, він створив оригінальний світ. Нехай і не встиг його належним чином подати. Можливо, не вистачило часу чи майстерності. Та це не привід, аби кепкувати з його припущень. Ми ж бо на конкурсі фантастичних історій, а не реалістичної прози...

Хороше оповідання. Там в угадайці його мені приписують. Ну що ж, якщо воно моє, то мені за нього не соромно. .
Цікавий світ майбутнього. Трохи не дуже туди хочеться, коли там так все моторошно.
Все якось трохи обірвано закінчується. Ну і за героїню трохи обідно, хай би вже за заслуги перед суспільством збільшили їй паєчку).
Успіху!

Добрий день, авторе!
Основне враження від оповідання: фантазія Автора значно випереджає його реальні можливості по втіленню її у літературний твір. Частіше за все зустрічається якраз навпаки: майстерність висока, а от добрих ідей і фантазії бракує.
Твір важкувато читається по причині великої кількості різного роду помилок, перескакувань, нечіткостей у висловлюваннях. Не витримана також сюжетна лінія: спочатку про одне, потім повернуло на інше, а закінчилось третім. Якщо ГГ вважати Тетяну, то оповідання взагалі не можна вважати закінченим. До речі, на Венері температурний режим і атмосферний тиск не допускає існування самотійної форми біологічного життя. Але...
Сміливий політ фантазії. Хоч і розрізнені, не доведені до завершення, але інтересні ідеї. У Вас, Авторе, вийшов непоганий начерк оповідання. Тому більш-менш пристойної оцінки Ви заслуговуєте.
Обов' язково пишіть ще. І вчіться, вчіться, вчіться!
Успіхів!

Кто говорил о последнем месте? Кого я переубеждал?