Написано гарно, образно і цікаво.
Герой викликає симпатію, спершу трохи перекликається у мене із Геральтом із Рівії
, але потім трохи більш відходить від того образу.
Не дуже люблю придиратися, але деякі речі виглядають нелогічними, або якось упущені автором із виду і не пояснені чи не показані.
наприклад ніде немає і згадки про те що герой розпитує про того демона. який він коли був, хто приходив як намагалися його позбутися, тобто отак не питаючи броду він кинувся у ту башту - я одразу якось засумнівалася у здоровому глузді героя. Підготовка як така теж не описана, хоча пізніше уже одним реченням згадано, що герой вивчив план башти. Тут я зітхнула із полегшенням. таки підготовка була, але хотілося б хоч щоб про неї згадали.
чим той герой такий особливий, що саме він зміг подолати демона, а інші не змогли не зрозуміло.
демон не виглядає старим і досвідченим, а скоріше молодим і трохи тупуватим. як це він знаючи, що у мага є проти нього "чарівна паличка" не заблокував прохід, щоб герой туди не дістався.
Герой із радістю береться захищати хлопця злодія, тоді коли толку з нього нуль, і він тільки заважатиме, ніж допомагатиме, а розпорошуватися і на нього було б не розумно. Зрозуміло, що якби хлопець не відстава, то герой уже куди б дівся, але відношення у нього було б інше. Демон усіляко нападає на героя, а хлопця чогось не зачіпає, хм.
Чому антигерою було б спершу не дочекатися поки суперник помре і тільки тоді запускати героя.
Картинно-шаблонна смерть мага з останніми словами, викликала оскому.
В цілому, я в захваті від цікавої задумки хоч і дуже сварюся за виконання.
Успіху на конкурсі.
Вход
FAQ
Поиск
Пользователи
