Неплохо, но есть 2 невыстреливших настенных ружья. Во-первых, не работает особо на сюжет способность ГГ заморить любую живность. В первый момент после появления дракона я подумал, что она его угробит самим фактом своего присутствия. Во-вторых - пиротехника. Увлечение ею появляется - а потом, после ухода из этого техникума, практически не проявляется. Ну, и конфликт с директриссой, ИМХО, не дораскрыт.

Спочатку про погане: вийшла така собі стилізована історія про Івана-дурня, який не хоче нічого робити, але йому щастя підвалило.
Дивіться: що зробила героїня, щоб добитися успіху? А нічого. Вдома тільки шкодила, школу свою свою чарівну спалила, тинялась до того часу, доки не знайшла дракона. І вдома всім про успіхи набрехала. А далі? Всю роботу виконує дракониха, а героїня почиває на лаврах.
Тепер про хороше: написано дуже вміло, мені такий стиль з саркастичним гумором до душі.
Що можу порадити? Зробіть хоча б так, щоб дракониха відмовилася татів (що воно таке до речі? вовкулаки чи що?) лякати і дівчина кинулася рятувати дітей сама. А дракон вже потім хай підключиться, передумавши.
Кажуть, зараз виховний момент в оповіданнях не обов"язковий. Аби цікаво було. Мені було цікаво. Але героїня не надто подобається. Не думаю, що те на користь оповіданню.
З оцінкою ще подумаю - залежатиме від інших оповідань
Успіху на конкурсі!

Казка. Але непогана. Але казка. Хоча таки непогана. Але таки казка. Проте непогана. Та казка ж.

А мені сподобалося, попри те навіть, що попередні цензори таки діло кажуть.

Потішило. Весело і ненав*язливо.
Без глибини, правда, але то і на любителя.
Раніше навіть не здогадувалася, що можна написати оповідання без жодного діалогу, а якщо і здогадувалась, то і допустити не могла, що може вийти зовсім не нудно.
Читала із задоволенням.
Успіху на конкурсі!