РБЖ-Азимут http://rbg-azimut.com/forum/ |
|
y012 Дарунок http://rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=110&t=2983 |
Страница 1 из 2 |
Автор: | Администратор [ 30.06.2015 17:03 ] |
Заголовок сообщения: | y012 Дарунок |
Обсуждение рассказа y012 Дарунок |
Автор: | ЧучундрУА [ 01.07.2015 19:13 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Сподобалося! Цікавий твір про зв'язок часів. НФ на межі містики з елементами східних та вітчизняних єдиноборств - гримуча суміш! Чомусь тепер таке мало пишуть, а тема-бо така благодатна! До речі, маю питання: а чому могила була під брилою і без хреста? Начеб козаки православні християни. Сірко-он також характерником уважався, але похований був згідно з церковним обрядом. Успіхів на конкурсі! |
Автор: | Автор y012 [ 02.07.2015 09:26 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
ЧучундрУА писал(а): До речі, маю питання: а чому могила була під брилою і без хреста? Начеб козаки православні християни. Сірко-он також характерником уважався, але похований був згідно з церковним обрядом. Успіхів на конкурсі! Щира дяка за відгук і побажання! Щодо поховання. Скажімо так: не хотілося, щоб козак виглядав набожним. Зі спілкування у реалі з сучасними послідовниками вчення характерників - вони зневажають церковників. Їх релігійність у минулому - під великим питанням. Характерники взагалі вважались язичниками і нащадками знищених християнами волхвів. Принаймні такі дані зустрічаються в багатьох джерелах, де пишеться про характерників. Є, наприклад, відомості про могилу характерника на Луганщині, в якій поховання якраз обличчям донизу. Залишки кам’яного хреста у задумі були, але потім прибралися. А загалом, в оповіданні спроба акцентувати увагу саме на часово-інформаційному полі нашого світу і людях, здатних його відчувати. |
Автор: | Фури [ 02.07.2015 12:48 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Клас))) читається на одному диханні! Цікавий сюжет, яскраві персонажі) Захотілося і собі знову відвідати секцію карате у свого талановитого сенсея) Успіхів на конкурсі) |
Автор: | Автор y012 [ 03.07.2015 14:34 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Фури, дякую за приємний відгук! І вам успіху! |
Автор: | Чернідар [ 03.07.2015 16:02 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Написано - добре. Ідеологічно - не подобається. Козаки, звісно, історія і навіть славетна, але зараз творяться не менш, якщо не більш значущі речі аніж тоді. Не варто заганяти себе в гетто - пишіть про тепер і зараз. Тим паче, що можна було б зробити "гойдалку" - нащадок допомагає предку - а потім той віддає борг. Але ж страшно таке писати, ні? Краще про історію, там все мохом поросло. Строго кажучи, якби це я писав, то б "гойдалку" зроби потрійну підключивши туди ще й татарина з його нащадками і додавши конфлікт ворог в одному часі - бойовий побратим в іншому. Пробачте, це особисте, до творів "пре козаків" я надто вже не байдужий. До тексту претензій немає. До логіки - загалом теж, окрім моменту про вищу расу. Почитайте чому Єва ніколи не зустрічала Адама, хоч такі й були - всі ми ведемо рід від одного чоловіка та однієї жінки. успіхів. |
Автор: | Автор y012 [ 03.07.2015 16:23 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Чернідар писал(а): Ідеологічно - не подобається. Козаки, звісно, історія і навіть славетна, але зараз творяться не менш, якщо не більш значущі речі аніж тоді. Не варто заганяти себе в гетто - пишіть про тепер і зараз. Без історії минулого не буває ні "зараз" ні "потім". Якщо всі будуть писати лише про "зараз" - фантастика зникне. А ви, Чернідаре, ніби ж теж пишете в цьому жанрі? . Ще: хіба історія Назара й Оксани - не тепер? Хоча - ні. Говоримо про майбутнє України. І хочеться сподіватися, що багато з того, що "твориться зараз" - тоді вже не буде. Дяка за відгук! |
Автор: | Юлес Скела [ 03.07.2015 22:52 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Зачепило! І тема, і ідея, і сюжет. В самого нещодавно щось таке почало нафантазовуватися - про допомогу пращурам від нащадків. Щоправда, не про козаків. Дякую за цікаве читання! Заслуговує на дуже високу оцінку. Маленький нюанс - дарунок від предка Василя (вміння характерника) в Оксани проявився задовго до цього випадку, а в Назара впевненість з'явилася лише після. Та нехай, може, бува й таке. Успіху на конкурсі! |
Автор: | Автор y012 [ 03.07.2015 23:28 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Юлес Скела писал(а): Маленький нюанс - дарунок від предка Василя (вміння характерника) в Оксани проявився задовго до цього випадку, а в Назара впевненість з'явилася лише після. Та нехай, може, бува й таке. Успіху на конкурсі! Вам теж успіху і дяка за добрі слова! А Оксана теж щось отримала нині. Можливо, розуміння своїх здібностей, що теж немало. |
Автор: | Сильно_Грамотный [ 04.07.2015 01:05 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Цитата: Безмежне море різнотрав’я, що цілий день змагалося із забіякою-вітром, нарешті заспокоїлось. Небо стало темно-блакитним і виразно відтіняло золотаве колосся хутірських ланів, котрі з’явилися з-поза виднокола. Дуже красиво, але... як «хутірські лани» могли «з’явитися з-поза виднокола»? Вони рухались, чи що? Цитата: ...кінь рушив уперед, зміщуючись трохи вправо. Краще «...взявши трохи вправо». Зараз якось анахронічно. Цитата: Чи впораємосья самі? впораємося Цитата: Саме щоб звикнути діяти тактично, я й записався на карате. Чому не на шахи, або там страйкбол? Карате – складна і специфічна дисципліна. Цитата: Взагалі – підбите око Кома замість тире. Цитата: Літо в розпалі, а Максимко знову нездужає, певно, перемерз, бавлячись на Дніпрі. Вночі палав, і хоч зараз температура вже нормальна, серцю неспокійно. Добре, що Антон заспокоює, мовляв, їдь, могила характерника – це ж фактично сенсація, така рідкісна знахідка, ще й на Хортиці. А ми, мужики, не пропадемо без мами, ми ж ого-го! «Кто все эти люди»? Максимко – син головного героя? А Антон? Другий син і водночас спаринг-партнер? Цитата: – Яме! – чую голос сенсея. Він уже поряд. – Назаре, не спи! Трясця! Завтра ж їхати на Хортицю ...трохи загадковий голос редактора у слухавці: «Оксано, ніяких лікарняних! Не цього разу. Для тебе це буде цікаво!». Я вже нічого не розумію. Спочатку з’являється якийсь козак-вершник, дія відбувається у минулому. Потім ми перескакуємо у наш час, де якийсь Назар займається карате. Потім Назар має їхати на Хортицю, але туди чомусь їде якась Оксана. Це що взагалі? Цитата: Приїхали кажу! Приїхали, кажу! Цитата: Крім того – сьогодні маю стати свідком тестування новинки науки – розробленого київським інженером Мамаєм унікального приладу для генетичної експертизи – «Геноскану». Надто багато тире. Замість першого і останнього – кома. Цитата: Власне, саме тому редактор і дає мені оригінальні завдання, як ось ця поїздка на Хортицю – чекає «смачної» науково-містичної історії – того, що робить наш журнал популярним серед читачів. Замість першого тире – двокрапка. Або крапка, і далі нове речення. Два тире у одній фразі вживаються тоді, коли треба виділити, виокремити частину речення. Наприклад: «Він дійсно не знав цього – хіба що здогадувався у глибині душі, – і тому отримана звістка так його вразила». Цитата: Розвідаєм, що там коїться Розвідаємо Цитата: – Доброго дня. Оксана? – перепитую, начебто в «куполі» може бути якась інша жінка. Знов нічого не розумію. Оксана перепитує сама себе? Цитата: – Привіт. Давай відразу на «ти», – вона усміхається і простягає руку. І що робити? Потиснути чи поцілувати? Вирішую просто акуратно взяти правицю журналістки в свою п’ятірню. – Давай. Я – Назар. Існує правило: у оповіданні повинен бути лише один фокальний персонаж, себто головний герой. На мій погляд, воно не абсолютне, але у вашому складному випадку – вкрай актуальне. Хоча б позначте перед розділами, хто виступає фокальним персонажем у даній ситуації. І ще: «12. Определитесь с точкой зрения (POV). Как можно раньше дайте знать читателю, в чьей голове вы находитесь. И оставайтесь в данной голове всю сцену. Это правило к вам не относится, если вы уже Великий и Выдающийся, в каковом случае можете поступать как хотите. Но суровая правда жизни состоит в том, что, хотя большинство читателей не разбирается в литературных тонкостях, они все любят читать понятные книги, а не путаные». Цитата: Втім, по фігурі не скажеш – всі «випуклості» і «впадинки» на своєму місці. «Я помню все твои трещинки, о-о...» Цитата: – Ну… офіційна наука… Від різного шаманства стільки шкоди було… – А від науки – тільки користь? Так, звісно. Цитата: Усі наукові відкриття принесли людству мир, злагоду, щастя? Якщо люди не можуть розпорядитися такими знаннями як слід, то в цьому винні вони самі, а не вчені. Цитата: Кров – сакральна структура, суть води. А вода – носій інформації, тому здавна люди нашіптували різне на воду. Пам’ятаєш – вода жива та вода мертва?.. А чого урінотерапію не згадали? Цитата: Інколи присутність тих, хто сотні років спить у землі під нашими ногами, буває настільки сильною, що, здається, мить – і зможу їх побачити чи про щось спитати. Та віддаль у часі надто велика… Зараз виявиться, що отой Василь – пращур Оксани. Цитата: ...З голосів, коли перегукуються незрозумілою мовою. Чужі заквітчаному пейзажеві, колоритові українського села... Або без абзацу, або друга фраза починається з «Вони чужі...», «Ці люди чужі...». Цитата: Тінями пройдуть повз татарву, вріжуть горлянки невидимими руками, песиголовцями вгризуться у смердючі шкури... А от самому... Незрозуміло, чому з такими можливостями характернику потрібен ще хтось. Якщо Василь здатен вбивати на відстані, чимось на зразок телекінезу – йому що п’ятнадцять, що п’ятдесят. Кількох порішити – решта злякаються і втечуть. Цитата: ...смерть.І Пропущено пробіл. Цитата: Пістолі не допоможуть – надто тісно. Доки вистрілить в одного – порубають. Василь почав поволі прокручувати шаблю, малюючи лезом у повітрі сяючі візерунки. А як же «вріжуть горлянки невидимими руками»? Цитата: – Це наш пращур. Спільний пращур. Розумієш? Я відчула… Я вгадав! Цитата: І… звісно, можеш мені не вірити, але тепер я знаю: ці козаки, характерники, могли відчувати не лише духовний спадок пращурів, але й торкнутися свідомістю своїх нащадків. Канцелярит. Не уявляю таке у звичайному спілкуванні. Вирази на зразок «духовний спадок пращурів» доречні лише у передвиборчій агітації чи виступі міністра культури. * * * * * Добре написано. І мова, і сюжет. От тільки плутанина із фокальними персонажами. І... передбачуваність. З цим складніше. Передбачуваність буває різна. Інколи це зумовлено особливостями жанру. Поціновувачі з захопленням дивляться/читають бойовик, заздалегідь знаючи, що головний герой усіх переможе, і навіть здогадуючись, як. Або мелодраму, здогадуючись, що в кінці він помре, а вона за ним сумуватиме (чи навпаки), але разом вони бути напевне не зможуть, бо так тут заведено. Аякже. Традиції. А от від оповідання, де згадується і наука, і містика, хочеться чогось особливого. Більш хитро закрученого. Зараз – все стає ясно вже після згадки про «Геноскан». Несподіванкою стало лише те, що Назар – теж нащадок характерника. Але це – не та деталь, яка змушує стрибати від захвату. Та ще й пафос на додачу. Тому – схоже оповідання з зимового конкурсу «Правильний вектор» мені сподобалось більше. P. S.: Згадалося ось це чудове оповідання Лаумера. І ось це. |
Автор: | Автор y012 [ 04.07.2015 08:16 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Щодо руху ланів: рухався козак на коні, а лани "спливали йому назустріч" Щодо великої кількості персонажів: головними є Назар і Оксана, події подаються з їх точок зору. Козак є зв'язуючою ланкою Щодо вмінь характерника: думки козака (врізань голими руками ) - то одне, а реальність, навіть для характерника - трохи інше Загалом: у зауваженнях багато слушного - тож все проаналізується і врахується. Дякую за відгук! |
Автор: | Сильно_Грамотный [ 05.07.2015 00:13 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Автор y012 писал(а): Щодо великої кількості персонажів: головними є Назар і Оксана, події подаються з їх точок зору. Козак є зв'язуючою ланкою Взагалі-то я зазначив не «велику кількість персонажів», а плутанину з вибором фокального персонажу. Це зовсім не одне і те саме. Читач повинен одразу розуміти, хто є хто. Згодом він і сам розбереться, звісно, але враження буде зіпсовано. Зараз на початку оповідання складається враження, що мова йде про людину з роздвоєнням особистості – вона поперемінно вважає себе то хлопцем, то дівчиною. Як я розумію – ви ще не читали матеріали, на які я посилався. Не затягуйте з цим. |
Автор: | Автор y012 [ 05.07.2015 14:50 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Сильно_Грамотный писал(а): Читач повинен одразу розуміти, хто є хто. Згодом він і сам розбереться, звісно, але враження буде зіпсовано. Була думка підписувати пункти, що йдуть від різних авторів: Козак Василь, Назар, Оксана. Але до цього не дійшло, бо ніби нормально персонажі вгадувалися. Сильно_Грамотный писал(а): Як я розумію – ви ще не читали матеріали, на які я посилався. Не затягуйте з цим. Вже поспішати нікуди. До наступного конкурсу далеко |
Автор: | Ліандра [ 10.07.2015 11:39 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Багатошарове, мозаїчне оповідання - розумійте, як хочете - я так віжу! Хе-хе! Скажу лише, що це комплімент, а не зауваження. . Гарно, ненав"язливо, без зайвих розмусолювань Дуже сподобалося, герої глибокі та об"ємні. Ідея цікава і ооригінально вплітає в себе і науковість і містицизм. Я навіть утруднююсь сказати НФ це чи фентезі Науково0фантастичне фентезі чи фентезійно-наукова фантастика. Це я теж так віжу. |
Автор: | Сіроманець [ 11.07.2015 13:42 ] |
Заголовок сообщения: | Re: y012 Дарунок |
Дякую за чудовий фантастичний твір з елементами містики. Мені таке до вподоби. Успіху. |
Страница 1 из 2 | Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ] |
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group http://www.phpbb.com/ |