Кілька днів Івор, замаскований під старого діда, вертівся обіч селян та прийшлих, прислухаючись до розмов

хитрити надумали — перед тим, як у село ввійти, заглибилися в ліс, щоб приховати місце виходу на стежку, через що і слід подвійний.

Хіба може бути справедливість на боці того, хто використовує нечесні способи боротьби?

— Вб’єш мене? Думаєш, життя твоєї дружини важливіше за те, що я тут роблю?

Автор - Гоголь, а текст насправді називається "Ніс".

Русизм - терпеливо.

У мене дежавю. Здається, я цю розповідь вже читав. Може бути, через алюзій на "Гамлета". Але точно пам'ятаю, що теж найманий вбивця був ювелір, якого шантажували дружиною.

Розповідь мені здався перевантаженим дією, описом, діалогами, дві історії одночасно. Одна з регентом і дружиною його брата, якого він убив (ну чим не "Гамлет"?), Інший з головним героєм, якого найняли вбити вбивцю. Я чесно кажучи, не зовсім зрозумів всіх цих хитросплетінь історій. Написане образно, соковито, але іноді занадто багато слів і мало руху в сюжеті. Мені здається, історію з регентом можна було прибрати спокійно і залишити її в повісті чи романі. Оскільки все одно вона переказується у фіналі.

Удачи на конкурсі!

Написано гарно, мова барвиста. Із зауваг - затягнуто, варто б добряче скоротити, додати динаміки. І, як на мене, трохи фентезійного антуражу аж ніяк не зашкодило б, бо таке враження, що ви описали якусь паралельну реальність - і тільки. До речі, хто такий Серпокрил - здогадався майже відразу, і бачу, не лише я . Треба ретельніше заплутувати місцевого читача, який саме під такі фішки й заточений . Удачі на конкурсі!

найманий вбивця філософствує про справедливість...

Втім, оповідання гарне, поки що вище середнього.

і радив би посилити фонову фентезі-складову, це б додало атмосферності.

От я все розумію, авторе, але звідки така кровожерливість?

Успіху!

У всіх тут купа алюзій. А у мене тільки одне було, не знаю навіть чому - на Робін Гуда
Хороше оповідання. Сподобалося. Успіху!

Ну и немного смутил "плачущий убийца", такой добренький киллер

Читатель испытывает разочарование оттого, что у вас, Автор, всё как в жизни. Не как в сказке, а - очень, очень как в жизни. И отменно точно схвачено.

Автор талантлив, однозначно.

Написано хорошо. Первым делом тоже вспомнилась история про Робина Гуда.

Жаль, что вы так и не объяснили, кем приходился регенту и его умершему брату Серпокрыл, и откуда он знал про яд и предательство.

Реверс

Дружина Івора злякано підірвалася з ліжка

проте, Івор з власного досвіду

густо всіяна перстнями

а права — вільна — звичка професійного бійця.

тримати в межах досяжності Івора і контролювати всі двері

але сподівався, що був переконливим.

Чому він зупинив її, коли вона почала звично збиратися, щоб заховатися в таємному хіднику, як це в них давно було продумано?

на високу плату.

Хіба думав він, що колись усе так може обернутися.

може тебе спокусить дворянський титул?

Зверніться до Ліги нічних тіней.

і Івор відчув як у душі закипає гнів.

— Нічого такого, що ти не робив раніше! — Вітан виглядав відверто задоволеним. — Об’єкт?

відмітивши місця можливих тайників

То що там з замовленням

Завербуватися можна в одному із тих забитих сіл.

— Ба більше, в мене є його портрет. — Дістав із шухляди

Просто вона єдине, що стримає мене

Навряд, чи він виявиться

вертівся обіч селян

Найпевніше один із доморощених провидців допомагає

Людські стежки простежувалися лиш до місць

і бродять привиди дітей

Задерши голову, наткнувся поглядом

досить підходящим

досить підходящим для його затії.

Івор нарахував з кількадесят бурдеїв, схожих на ведмежі барлоги, якби вони влаштували собі зимівлю у одному місці.

Під приводом покупки

необхідного матеріалів

ухитрився передати звісточку

Чи міг він знати як швидко остогидне йому таке бажане

Чи міг він знати як швидко остогидне йому таке бажане колись спокійне життя звичайного ремісника, наскільки сильно тужитиме за тим, від чого відхрестився?
Ювеліра воскресили, не питаючи, хотів Івор цього чи ні, але він змушений визнати, що ця мимовільна авантюра привнесла давно забуті азарт та ризик у його до оскомини одноманітне існування.

невеличкою, нічим непримітною пташкою

вдень він птах, а лише вночі людина

Може, одна і з них — це він?

всі звиклися із раптовими зникненнями Серпокрила, значить, тіло можна буде приховати,

Лікар теж її оглянув.

Що ти робиш в моєму домі?

Ювелірів від початку є два.
Вітан натякає Іворові, що хтось із місцевих намагається його копіювати, хоч це в нього і погано виходить.
Тому стратили псевдоЮвеліра, на якого впала підозра у вбивстві Вітана, адже справжнього Ювеліра на той час у місті не було.
Ювелір, що очолив повстанців – реверс справжнього Ювеліра.

15. Очень хорошо считать читателя умным человеком. Но плохо считать его экстрасенсом, умеющим читать ваши мысли.

звідси

В общем, очень не люблю "пояснялово послерасказное", но видимо с намеками перебор и нужно быть прямее.

А дійсно – чому? Як така досвідчена людина могла припуститись подібної небезпечної помилки?