Обсуждение рассказа x031 Чортро

По-перше, мені забракло фантастики, якісь елементи зустрів на початку і в кінці. На тому й все…

По-друге, дуже не люблю оповідання де є: ВІН, ВОНА, ВОНИ, тобто знеособлені персонажі. Дайте ж їм імена, а то ніяких співпереживань займенники, особисто в мене не викликають!

По-третє, сам темп оповідання. Особисто я рухався текстом, ніби ривками, або стрибками. Плиг, постояв, плиг-плиг, постояв. Не знаю, може то буда така задумка.

По-четверте, в тексті співіснують в сусідніх реченнях теперішній і минулий час. Під час читання це неузгодження вибиває з колії.

По-п’яте, використовуйте більше синонімів і менше повторюйте одинакові слова в сусідніх реченнях.



По-шосте, в тексті є одруківки, але ними майже всі страждають )

, і т.д.

З повагю, ЧВ

слушні зауваження і далебі не останні. оповідання, визнаю, специфічне. історія написання доволі непересічна і налічує десять років. деякий час лежало в шухляді. бракувало основної ідеї. стержня, осучасненого реаліями. специфіка творчопису передбачає напади натхнення. подібний напад відбувся... дописував текст в останні години перед закінченням прийому на конкурс.
замало фантастики? я вважаю, що достатньо. головне ідея. також це стосується сучасної фантастики в цілому. цінність твору не в літературному причесуванні тексту. нова ідея! ось головний чинник.

тема марсіанської експедиції не розкрита. Якщо це не стосується того, про що автор хотів сказати твором, то в тексті воно зайве.
стиль викладення надто конспективний.
початок твору роздає аванси, які потім не виправдовуються подальшим текстом. Починається про космос, марс, колонізацію, переписування пам'яті... а далі що? я відчув себе обманутим.
для розміру цього твору кількість міні-глав завелика, створюється враження, що читаєш синопсис... чогось.
назва невдала. вона читається перед текстом, тому не Чорнобривці-трояндна, а Чорт-ро. Це можна поправити написавши ось так:
чор-тро, або ЧорТро.
технічно незрозуміло навіщо "одностьоронній" експедиції рятівні капсули. причому тільки дві. це ж купа ресурсів, які викинуті на вітер, краще б снарядили більше припасів.
вплив фантскладової на сюжет мізерний.
власне, все.
успіхів.

Чернідаре, дякую за коментар.

більше припасів? цей фактор нічого не змінить кардинально більше чи менше. перспектива не в запасах, а в можливості продукувати необхідні речовини. але це за межею можливості. колоністи приречені... дві капсули? так, є така тема. треба можливо умовами експедиції передбачено рятівні капсули. скоріше як додатковий привід для сумніву в доцільності свого перебування. Це ж експерементальна експедиція. Звісно, цей аспект треба було більш детально висвітлити. типу, колоністи дожилися до варіанту вибору між загинути і повернутися на землю. А мфсць тільки два. Відповідно пресварилися, повбитвали одне одного. а найкмітливіші отримали можливість повернутися. Мабуть допишу оповідання.) це теж ключовий фактор.
Замало фантастики? Мав на меті поєднати реальність і фантастику. Все, виявляється поряд.

що значить "нічого не змінить"? це припаси на купу часу, це пальне, це ступені ракети, рознінні блоки, апаратура зв'язку ітд. сотні тон. Заміть цього всього можна було цілу фабрику закинути на Марс

Чернідаре, сотні тон за один рейс, одним кораблем - це занадто. Навіть для фантастики.) Експедиції експериментальні. Мабуть задача подібних досліджегь означена не тільки матерально-технічною складовою. Людський фактор! Ось головна проблема) потрібні люди народжені в тих умовах. Нові, так би мовити, індивіди. З новим типом мислення і свідомості. і, нарешті цінностями...
Дозволю собі не погодитись. і трішки полеміки... Для фабрики теж потрібні ресурси. Замкнене коло невтішного становища. Системи автономного забезпечення ще н едосконалі. Навіть фантасти на цей привід теж нічого нового не наваяли. Суть існування реальності в її динаміці змін. стаичні когмплекси - це завідомо провальна ідея. конче потрібне джерело практично невичерпної дармової енергії, накштал зірки Сонце.

Загальне враження: не сподобалось взагалі. (фефефефе, тьфу-тьфу, а де фантастичне оповідання? Рожеві шмарклі про ідеальні стосунки. Вибачте не стрималась. Люди, ну не буває таких ідеальних стосунків, а якщо і бувають, то про це нудно читати. Де інтрига чи хоч якийсь конфлікт?)
Ідея: Ідея, що навіть розлучені закохані віднаходять один одного, і, навіть повернувшись з Марсу, знову туди підсвідомо прагнуть класна, а виконання жахливе. (звісно на мою думку)
Сюжет: схоже на переказ подій, що відбувалися. Де дії?
Мова: як на мене забагато пафосних слів, усяких апофеозів і апогеїв. Все так приторно піднесено. Не моє.
Грамотність: кілька несуттєвих одруківок
Персонажі: не розкриті, навіть без натяків на те які вони, що люблять. Обезличені ВІН, ВОНА і ВОНИ.
Атмосфера: мені не відчулася.

евакуація, певно

дечого

палкі?

Ліандро, дякую за відвертий коментар. j собливо за "фефефефе, тьфу-тьфу"/ судячи з коментаря, доволі емоційногопро ваший ідеальний вираз: не моє. Отже твір не залишив вас байдужою. вам бракує конфлікту. а навіщо? не варто ліпити всюди конфлікт. є варіанти написання творів і без явної боротьби добра з не добром.
а стосунки ідеальними бувають! у кожного різні нормативи ідеальності. не варто впадати у відчай. у вас ще все попереду.

А ось на мене не варто переходити Бо щось в мене попереду, а щось вже і позаду.

Фантастика тут прироблена лише для зв'язку з конкурсом. Це в чистому вигляді реалізм. Але сама історія мені сподобалася чомусь. Зворушлива, симпатична. Щирі міркування, переживання жінки про її улюблену людину. Хоча на розповідь це не тягне. Це скоріше замальовка, синопсис любовного роману.

LordWeller, дякую за коментар. роман... варто взятись за написання. ви вже не вперше говорите про схожість на синопсис.

ну давайте порахуємо.
якщо вірити вікі, то щоб діставити з Марсу зразки потрібно близько 108 тонн пального. Це тільки пальне, без життєзабезпечення та людей. Зразки - вони не їдять.
Звичайно. частину пального можна виготовити безпосередньо на Марсі, проте для того, щоб доставити на Марс одну тонну вантажу стартову масу потрібно збільшити в рази. От і виходить.
І так, марсіанький проект передбачає мінімум три рейси.
а взагалі раджу почитати "марсіанин"
https://fantlab.ru/work523215
там про марсіанські експедиці розказано в подробницях і дуже технічно.

Чернідаре, згоден.
але ж ви ведете про звичайне пальне і двигуни згідно віки.
Фант припущення і є винятком із правил. не вдавався в тонкощі технічних подробиць.
засоби для міжпланетних переміщень і енергія для їх руху досить суперечлива тема.
можливо (можливо треба було звісно означити в оповіданні для технарів) засоби доставки вже удосконалили
і кількість потрібного пального вимірюється кілограмами чи десятками кілограмів, але сорбівартість дуже й дуже висока.
а стартувати з матінки землі в повному споряджені не обов'язково. Доукомплектування на орбіті. ну то таке.
проте вдячний вам. треба цей аспект озвучити в оповідці чи то пак романі)

Оповідання сподобалось. Відверто зачепило. Звісно не фантастичною складовою, а атмосферою просякнутою виром почуттів між чоловіком і жінкою (спочатку хотів написати «людськими стосунками», але здалося, що цього буде замало). Відсутність конкретних імен героїв створює своєрідне сприйняття (від чого на мою думку оповідання тільки виграє). Нічого зайвого і всього достатньо.
З початку і до кінцівки переживаєш різноманітні емоції (сум, обурення, захват… ).
Назва здається вдалою (тим паче, що вона тримає певну інтригу до кінця).

Чортро... Він і Вона.

Дякую.
Успіхів на конкурсі.